Що таке Бюро економічної безпеки? Чим займається БЕБ та що його відрізняє від інших правоохоронних органів? Які порушення найбільше шкодять державному бюджету? Що відбувається з арештованим майном країни-агресора та чому активи РФ не обов'язково продавати, щоб вони почали працювати на Україну?
Гостею Андрія Погорілого в рамках проєкту "Інтерв'ю без кордонів" на медіапроєкті Ukraine World News стала речниця Бюро економічної безпеки Альона Матвєєва.
Поясніть, що таке Бюро економічної безпеки?
Бюро економічної безпеки – це центральний орган виконавчої влади, який було створено на вимогу МВФ. Його відрізняє від інших правоохоронних органів саме те, що у нас крім правоохоронної складової є ще аналітична складова. Тобто переважно економічними злочинами займається в нашій державі саме БЕБ.
У підслідності Бюро понад 30 статей Кримінального кодексу України, такі як ст. 212 – це найрозповсюдженіша у нас – сплата податків. Також це ст. 204 – виготовлення, збут підакцизних товарів, 191-ша стаття Кримінального кодексу. Всі ці статті перераховані на нашому сайті. Ті, кому це потрібно, можуть зайти і ознайомитися з ними.
У нашій державі завжди економічними злочинами займалися і СБУ, і МВС і НАБУ. Чим ви відрізняєтесь? І яка межа? Чи перетинаєтесь ви з іншими правоохоронними органами у роботі? Чи, навпаки, розмежовуєте вашу діяльність?
Трапляється по-різному. Так, у деяких справах ми все-таки перетинаємось. Наприклад, ст. 191 Кримінального кодексу України – це здобуття майна, отриманого злочинним шляхом завдяки перевищенню службових повноважень. Це і наша стаття, також по ній можуть проводити розслідування і Національна поліція, і СБУ, тобто багато правоохоронних органів.
Я вже зазначала, що ми відрізняємось від інших правоохоронних органів тим, що наші детективи співпрацюють з аналітиками. Тобто ми не просто вносимо справу в ЄРДР, у нас є підстави, у нас є розгорнутий аналітичний продукт, в якому вказано більше інформації. Тобто ми маємо більше проаналізованих даних до того, як внести в ЄРДР справу.
Хто ваші детективи взагалі? Яким чином підбираються кадри в БЕБ?
Наш детектив БЕБ в цілому – це звичайний правоохоронець, який керується законодавством України, тими ж правовими актами. Він виносить справу в Єдиний реєстр досудових розслідувань, також він її розслідує.
Як я вже сказала, він відрізняється від інших правоохоронних органів тим, що співпрацює з аналітичною складовою. Тобто в нас ще є аналітична складова, і вони тісно співпрацюють. Стають детективами завдяки конкурсам, тобто вони проходять конкурсний відбір.
Яку освіту треба мати, щоб стати детективом?
Юридичну.
Про аналітиків. Розкажіть, будь ласка, детальніше, що це таке? Що це взагалі за аналітичний центр? Як він функціонує?
Я розкажу вам про роботу наших аналітиків, як вона відбувається і створюється саме аналітичний продукт.
Наприклад, нам треба з’ясувати, чи є порушення в тій чи іншій галузі. У наших аналітиків є частковий доступ до 21-ї інформаційної бази 14 державних органів. Ми починаємо аналізувати, ми взяли там інформацію, в тій базі, тобто аналітик все це збирає і вже аналізує, чи можуть виникати порушення у цього підприємства, чи можуть взагалі виникати порушення.
Якщо ми, наприклад, беремо тендер – чи можуть виникати в цих тендерах порушення. Створюється аналітичний продукт, і якщо ми бачимо порушення, на які можемо зреагувати рекомендаційними листами, то ми направляємо їх до державного органу влади. Тут теж конкретно ми можемо говорити про тендери і вказуємо, наприклад, що у вас тут перемогла компанія, яка завищила ціну, і ми це бачимо. Або перегляньте умови, або скасуйте тендер.
Або, наприклад, ми бачимо завдяки аналітичному продукту, що компанія, яка перемогла, директор цієї компанії є підозрюваним в одному із кримінальних проваджень по розтраті майна. Ми теж вказуємо, що варто закрити все ж таки, розірвати угоду з цим підприємством. Або немає працевлаштованих осіб, або немає обладнання, щоб виконати роботу, ми направляємо рекомендаційні листи. Саме завдяки аналітичній роботі ми бачимо, де можуть бути порушення.
Інколи буває таке, що відправляти аналітичні листи не потрібно, треба відразу відкривати кримінальні провадження. І тут вже вступають в роботу наші детективи, їм передається аналітичний продукт і на підставі нього вони вже проводять певні заходи і відкривають кримінальне провадження.
Яка кількість аналітиків нині працює в БЕБ?
Цю кількість ми не можемо розкривати. Ми можемо сказати, що наразі штат всього Бюро економічної безпеки укомплектований на чверть. Ми плануємо розширення, ми плануємо збільшення і аналітичного департаменту також.
Також ми бачимо, що нам потрібно збільшувати кількість територіальних управлінь по Україні. Аналітики в нас ще зараз говорять про те, що нам необхідно відкрити територіальне управління у Дніпропетровській області, і ми саме зараз над цим працюємо.
Яким чином відбираються справи? Яким чином аналітик... він все це вручну робить? Як це все відбувається, щоб не виникало питань в якійсь упередженості?
Такого немає. Ніякої вибірковості бути не може, тому що є такий ризик-орієнтований підхід – це певні маркери, по яких відбирається, чи може бути порушення у підприємства.
Тобто вони є, ті маркери, прописані і їх дотримуються всі аналітики. Не може бути такого, що свій маркер додав аналітик, тому що він так вирішив. Ні.
Ми зараз дуже часто говоримо про важливість єдиної інформаційної системи, яка нам потрібна. Вона допоможе в автоматичному режимі опрацьовувати інформацію з баз даних. Знову ж таки, по тих критеріях ризик-орієнтованого підходу, які вже випрацювані. Тут виключається можливість просто того, що створювати тиск, тому що хтось з аналітиків так вирішив. Такого бути не може.
Чи встигають люди робити? Як відбувається ця робота? Як їм весь масив опрацювати?
Опрацьовується. Наразі це відбувається не так швидко, як би ми хотіли, тому що це все відбувається в принципі умовно в ручному режимі, ми з цих баз даних запрошуємо ці дані, які нам потрібно, і вже з них вибирає аналітик і дивиться.
Тобто це відбирає компанії, які точно не підпадають під критерії. І залишається якась кількість компаній, які потім опрацьовуються. Далі ризики, ми дивимося, чи є ризики в цих компаніях.
Якби це була єдина інформаційна система, яка нам потрібна і яка прописана в нас на законодавчому рівні, то це опрацьовувала б система. Зараз умовно аналітик приходить і пропрацьовує 400, 500, 1000 підприємств. Ми розуміємо, що це довго, навантаження на людину шалене. Якби це була єдина інформаційна система, вона б автоматично пропрацювала п'ять тисяч підприємств, вже б виділила ризикові і вже б тоді аналітик передивлявся, чи є вони справді ризиковими, чи ні. Тому що навіть зараз такого немає, що ми бачимо, якісь маркери ризикові в підприємствах і одразу йдемо на обшуки, чи відразу відкривається кримінальне провадження, ні, такого немає.
Звичайно, якщо ми вбачаємо, що там можуть бути порушення в цієї компанії, то аналітик більш детально, більш ретельно починає перевіряти і так з єдиної інформаційної системи, вона б виділила замість 5 тисяч 100 підприємств, які можуть бути ризиковими і вже б аналітик проробляв їх. Тобто ця єдина інформаційна система допомогла б нам пришвидшити роботу просто в десятки разів.
Яка орієнтовна кількість справ розслідується БЕБ протягом року?
Я можу назвати не орієнтовну, а точну. Ми зараз орган доволі новий, по суті, ми почали працювати на початку 2022 року, почали показувати якусь результативність.
Зараз якусь середню річну кількість справ ми називати не можемо, краще ми порівняємо 2023-й і 2022 роки – це буде більш зрозуміла динаміка. Ми нашу динаміку бачимо і вважаємо її позитивною.
У 2023 році наші детективи розслідували 4448 кримінальних проваджень. У 2022-му цих кримінальних проваджень розслідувалось 960. Тобто в чотири рази збільшилося.
У 2023 році ті кримінальні провадження, які відкривало безпосередню БЕБ, – їх 2072. У 2022 році цих кримінальних проваджень було відкрито 461. Тобто ми вже бачимо збільшення.
Щодо підозр, їх було вручено в 10 разів більше у 2023 році, ніж у 2022-му. Щодо направлення справ до суду – також позитивна динаміка, понад 350 справ було направлено до суду у 2023 році і 29 було направлено у 2022-му. Тобто ми динаміку позитивну вбачаємо і працюємо далі над збільшенням цієї позитивної динаміки.
Серед всіх цих справ, які розслідуються, які відкриті, які основні п'ять правопорушень, що найчастіше трапляються?
Давайте виділимо тоді топ-5 порушень, які найбільше шкодять державному бюджету: це несплата податків, це гральний бізнес, це порушення в тендерах, також це розкрадання бюджету і це підакцизні товари, тобто незаконне виготовлення, продаж підакцизних товарів.
Тобто ці топ-5 видів злочинів не просто найбільше шкодять бюджету, вони створюють негативний бізнес-клімат. Тому що чим більше стає цих злочинів, тим важче працювати білому бізнесу, розвиватися.
Слідом за цим інвестори не так хочуть заходити в Україну, тому що бачать негативні явища. Тому ми працюємо, ми акцентуємо свою увагу саме на тих видах злочину, які найбільше шкодять державному бюджету, для того, щоб їх зменшити, або упередити взагалі.
Про які суми правопорушень йдеться, які могли запобігти, або по яких справах пішли до суду вже?
Це буде логічно тоді теж сказати про цифри за попередній рік. Саме відшкодування до бюджету з кримінальних проваджень, які вело БЕБ, – це 2,2 мільярда гривень, що було сплачено в бюджет. Окрім цього, було упереджено розтрату бюджету – це 8,8 мільярда гривень. Тобто ми не дали вкрасти ті гроші – це були тендери, повернення ПДВ, тобто ми бачили, що тут будуть порушення, що не можна ці гроші направляти, ми попереджали рекомендаційними листами, кримінальними, тобто ми не дали витратити 8,8 мільярда гривень.
Які товари найбільше виявляються як контрафактні в України? Що з незаконним продажем підакцизних товарів, яка ситуація? Про які обсяги і суми йдеться?
Їх багато. І контрафактних, і підакцизних. Але для початку я хочу трохи розмежувати поняття "підакцизні" і "контрафактні". Тому що підакцизні товари – це саме ті товари, з яких сплачується акциз, – це алкогольні напої, це тютюнові вироби, це нафтопродукти, також це автомобілі, тобто все за що сплачується акциз. Контрафактні товари – це більш загальне, це всі абсолютно товари, які підробляються. В контрафактні входять і підакцизні, і також товари широкого вжитку, такі як продукти харчування, як одяг, взуття, побутова хімія. Тобто контрафакт – це все, підакцизні – це тільки ті, на які сплачено акциз.
Щодо підакцизних товарів, то кейсів насправді, на жаль, багато через те, що відбувається. Наприклад, один з останніх – це державний завод, який незаконно виготовляв спирт і продавав його по всій території України. Виготовляв він його приховано, приховано зберігав, там треба було навіть через тунелі пройти, відкрити і через трубку вони наповнювали автівку, яка транспортувала. Більше того, ця автівка була обладнана системою, яка називається "крапельниця". В автівці знаходиться спирт, якщо автівку зупиняють – у водія є кнопка, якщо він встигає її натиснути, то спеціальна хімічна речовина додається до спирту і спирт просто миттєво за хвилину стає зимовим омивачем для скла, і ти нічого не доведеш. Коли затримували цю автівку, детективи просто вирвали з рук ту кнопку, щоб водій не встиг натиснути і ми могли довести, що все ж таки це підробка підакцизних товарів, які транспортуються і продаються.
Підакцизні товари, контрабанда. Давайте про цигарки. Що це таке? Те, що часто продають в районі переходів – воно без акцизних марок. Ви також цим займаєтесь чи це інша підслідність?
Саме кіоски з контрафактом – це не наша підслідність, але ми займаємось саме виготовленням і розповсюдженням.
Ті цигарки, які продають без марок акцизного податку, їх не обов’язково звідкись привезли, їх могли зробити тут в Україні, просто купивши тютюн і маючи обладнання.
Був випадок у нас, коли в Одеській області людина, дачний кооператив, вона в підвалі поставила собі станок, який взяла в кредит за 25 мільйонів гривень і виготовляла там сигарети, приїжджаючи туди один раз на тиждень, тобто чотири рази на місяць, і вистачало цій людині сплачувати кредит за гроші, які вона взяла на станок, і безбідно жити.
Тобто виготовлення відбувається на території України, закрити саме виготовлення – цього замало, треба ще знайти, де вони беруть той тютюн, щоб прикрити сам осередок, звідки це все йде. Для цього ми також пропонуємо зміни до законодавства.
Зараз, наприклад, ми направляємо пропозиції, які підтримують також бізнес. Наприклад, упорядкувати тютюн, який вирощується саме в Україні. Тому що зараз він не облікований, ніхто не знає, скільки тютюну вирощується і куди він потім дівається. Тому одна з наших пропозицій – це його порахувати, і така асоціація, як "Укртютюн" підтримує нашу пропозицію, оскільки саме ці ініціативи допоможуть зменшити контрабанду, зменшити виготовлення цих цигарок.
Ви згадували азартні ігри. Що там найчастіше трапляється? Що розслідується? Що з них легальне і працює, сплачує податки, а що потрапляє під вашу підслідність?
Ми тут поговоримо і про онлайн-казино, і про фізичні казино, і ігрові автомати, які існують, тому що це теж наша підслідність. По-перше, важливо зазначити, що ця галузь виходить з тіні. Тобто відбувається детінізація і це плюс, адже податків з цієї галузі було сплачено в 10 разів більше у 2023 році.
Для нас взагалі важливо, щоб відбувалася детінізація, для нас не важливо закрити підприємства, навіть які порушують, для нас важливо вивести їх з тіні, щоб вони продовжували працювати, але працювати офіційно, сплачуючи податки у дохід держави. Тому що ми розуміємо, наскільки це важливо, тим паче в теперішніх умовах, щоб бюджет наповнювався.
Щодо азартних ігор. Зараз наведу цифри. У 2022 році було сплачено податків з цієї сфери – 581 мільйон гривень. У 2023 році ця галузь сплатила понад 10 мільярдів гривень. Тобто це шалений зріст і це великий плюс для нашої держави – збільшення податків.
Щодо ігрових центрів, казино, на жаль, ми бачимо таку статистику, що, буває, ми закриваємо, а вони знову з’являються. За перший такий злочин, на жаль, тільки штраф і вже другий, коли людина це робить, то тоді вже настає кримінальна відповідальність.
Один із випадків був у липні минулого року. Ми закрили мережу казино в Одесі, Харкові і Києві – вони працювали під виглядом спортивного покеру, у них була ліцензія на спортивний покер, яку видали громадські організації, але насправді до спортивного покеру вони абсолютно ніякого відношення не мали. Ми розпочали кримінальне провадження, арештували майно, продовжували слідство вести, горе-підприємці почекали декілька місяців, закупили знову обладнання і розпочали свою діяльність. Знову прийшли детективи, але цього разу вже були вручені підозри, підприємців, які організували незаконну діяльність, взяли під варту і тепер на них чекає кримінальна відповідальність.
Певні ділки намагаються ввозити певні речі під виглядом гуманітарної допомоги або допомоги для Збройних сил. Як такі речі перевіряються? Як з цим ви справляєтеся, чи є випадки зловживання волонтерським становищем або перевезення гуманітарної допомоги у вигляді чогось іншого?
Одразу розмежую. Всі ці випадки, які ви назвали, ми розслідуємо не як гуманітарну допомогу, тому що саме гуманітарна допомога – це ст. 201 з позначкою 2 і це підслідність Національної поліції.
Те, що ви перерахували, – це наша підслідність, 212 стаття – несплата податків. Там не обов’язково повинна бути гуманітарна допомога. Тобто це всі товари, які були ввезені на територію нашої країни і не правдиво вказано, що там знаходиться всередині. Наприклад, також ввозилися величезна лінія для виготовлення сигарет, а було прописано, що це товари для дітей, іграшки. Це те саме, що і та гуманітарка по підслідності, 212-та стаття, але це не обов’язково гуманітарна допомога.
Чому саме збільшилася кількість з написом "гуманітарна допомога"? Тому що злочинці адаптувалися до війни, перекваліфікувалися і розуміють, що тепер більш вірогідності, щоб злочин було реалізовано – це вказати "гуманітарна допомога".
Один із таких неприємних випадків був у нашій практиці. Водій автівки в декларації вказав, що це гуманітарна допомога для одного з дитячих будинків, що там памперси, дитяче харчування все що потрібно дітям і немовлятам. Насправді там були телефони відомих брендів, там були парфуми відомих брендів, одяг, там не було дитячих товарів. У цих людей, які везуть начебто гуманітарну допомогу, є запит від того, куди вони везуть цю допомогу, – це обов’язково. Коли зв’язалися з цим дитячим будинком, вони сказали, що такого запиту немає, ми нічого не замовляли, до нас нічого не повинно прямувати. Тоді вже відкрили автівку, перевірили і там виявилися не дитячі товари.
На початку повномасштабної війни в перший рік БЕБ арештувало близько 18 тисяч вагонів з Росії та Білорусі. Також ви складаєте, наскільки я пам’ятаю, санкційні списки компаній, пов’язаних з Росією і Білорусію. Ні?
Вагони були. Всього, починаючи з 2022 року, з повномасштабного вторгнення, тут важливо зазначити, що ми якраз і починали в принципі працювати активно в цей період, було внесено 28 кримінальних проваджень. І вже на цей період до АРМА було передано активів РФ – РБ на понад 43 мільярди гривень. Тобто всього було арештовано 736 або 738 активів РФ.
Що відбувається з майном агресора далі? Який процес відбувається далі, справа йде до суду?
Звичайно. Те, що буде відбуватися з майном взагалі завжди, у всіх справах встановлює тільки суд. Ми не можемо самі визначати – передати його ЗСУ, знищити чи кудись його діти, це завжди встановлює суд.
Щодо активів РФ – РБ, звичайно, що є певні накази, постанови, також під час слідства ми встановлюємо всі факти і вже суд постановляє, що буде. Але тут мені хочеться додати, що для того, щоб активи РФ працювали на Україну, їх не обов’язково продавати.
Є таке стале поняття, що ми забрали, його треба продати і гроші передати в державний бюджет України. Ні, не тільки так можуть працювати російські активи на нас. Наприклад, Демуринський ГЗК, який стовідсотково вже знаходиться у власності України, продовжує працювати, він сплачує податки в державу. Тобто він не закритий, він не проданий, просто він тепер власність держави і працює на нашу державу. Також завдяки тому, що його не продавали, не змінювали, ми зберегли кількість робочих місць, люди продовжують там працювати, йдуть надходження у бюджет.
Тобто не обов’язково активи комусь продавати, щоб вони були корисними, їх варто вилучити, і тут ми робимо акцент на те, що активи РФ не повинні працювати на державу-агресора тут, тому для нас так важливо їх вилучати.
Зараз одна із важливих тем для нас – це обхід санкцій РФ. Бо був випадок, коли пальне, ми купляли його, доставлялося воно з Європи і начебто воно було виготовлено в Європі, але насправді виявилося, що виробник цього пального Російська Федерація. Тобто цей обхід санкцій, коли воно трьома гілками заходить до нас, важко встановити кінцевого виробника, для нас це важливо зараз максимально усунути обхід цих санкцій.
