Щоб забрати повістку з пошти, відтепер є три дні, якщо вона не вручена особисто. Після повернення повістки неврученою і проставлення відповідної відмітки поштою ТЦК зможе почати процедуру накладення штрафу. Ці штрафи будуть по суті "заочними", проте постанова військкомату є виконавчим документом. Тож у Міністерстві юстиції України роз'яснили порядок звернення стягнення на кошти та майно у разі несплати штрафу ТЦК, пише "Судово-юридична газета".
Так, у відповідь на запит видання у Мін’юсті розповіли, що відповідно до статті 308 Кодексу про адміністративні правопорушення, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби (ДВС) за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Як відомо, штраф має бути сплачено не пізніше як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Якщо не сплатити штраф, який складає від 17 тисяч гривень до 25,5 тисяч гривень, на порушників можуть відкрити виконавчі провадження та почати стягнення з рахунків.
"Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред’явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби). При цьому арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника", – зазначають у відомстві.
Чи зможуть вилучити житло в боржника?
Водночас у міністерстві зауважують: якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. Тоді виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення коштом іншого майна боржника (частина 7 статті 48 закону).
"Це означає, що якщо сума штрафу становить менш як 160 тисяч гривень, то забрати єдине житло в порушника не зможуть", – наголошуть в Мін’юсті.
Однак згідно з пунктом 7 частини 3 статті 18 закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника. Зокрема на гроші, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Варто додати, що станом на початок жовтня в Україні суди розглянули 314 справ щодо скасування штрафів від ТЦК. Це позови за п'ять місяців від початку набрання чинності нових норм щодо порушення правил військового обліку. І з кожним місяцем, кажуть аналітики Опендатабот, справ більшає.