Український досвід післявоєнної відбудови зруйнованих російськими окупантами міст буде унікальним. Зруйновані свого часу війнами, пожежами, землетрусами Рим, Лондон, Чикаго, Сан-Франциско, Берлін, Токіо, Варшава мали інший бекграунд, ніж, наприклад, знищені російськими окупантами Бахмут, Мар’їнка, Попасна, вважає архітектор Олег Гречух.
На думку експерта, в незалежній Україні дуже багато часу згаяли на ностальгію та політичні ігри. Й архітектори нині не відстоюють свої права, а працюють фактично на забудовників, які їх "годують".
"Перелічені міста не були радянськими, не належали комуністичній командно-адміністративній системі, тому там усе вирішувалося по-іншому. Нещодавно провели багато конференцій для архітекторів та урбаністів про досвіди відбудови в інших країнах та містах, які були зруйновані. Нам слід зрозуміти, що у них інший бекграунд, інша історія, керівництво і політична ситуація. Перелічені міста не були радянськими, не належали комуністичній командно-адміністративній системі, тому там усе вирішувалося по-іншому, а наш досвід потрібно розвивати, нас ще треба навчати", – сказав Гречух.
Архітектор впевнений, що спершу "вкрай необхідно все пояснити українцям, змінити їхній світогляд, а також змінити всю нормативну базу, щоб вона була готовою до сприйняття не просто грошей, які будуть перетворені на той же бетон".
"За часів незалежності грали на ностальгії, бо виборцям потрібно про щось розповідати, підживлювати їхній емоційний стан. Чисто фізіологічно людина була молодою, здоровою і сильною, тому їй здається, що тоді було все кращим. І коли зараз заперечувати попередню радянську спадщину, можна подивитися на Європу і просто порівняти одне з іншим. Зараз немає залізної завіси, є можливість поїхати подивитися. Потрібно змінювати підхід", – додав фахівець.
Гречух резюмував: щоб архітектори протестували проти забудови – це може бути "рідкісний винятковий випадок".
Раніше
У Львові будують першу в Європі школу за допомогою 3D-друку. Принтер зводить новий корпус школи, яка вже діє, але стала затісною для дітей. У новому приміщенні навчатимуться 100 учнів молодших класів. Про це повідомив міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров у Telegram.
Зазначається, що технологія дає змогу точніше використовувати ресурси та скорочувати витрати на матеріали. Для керування та контролю за роботом-друкарем потрібна команда всього з трьох осіб.
Новини за темою: Відбудова Київщини: Як змінюються райони, які перебували під окупацією РФ