Ілюстративне фото
Верховна Рада незабаром може ухвалити закон, що дозволяє банкам розкривати дані користувачів платіжних послуг за запитом поліції, попри те що це суперечить вимогам Конституції. Про це пише Судово-юридична газета.
Там зазначають, що Рада найближчим часом може ухвалити в другому читанні законопроєкт 11043 щодо удосконалення функцій Нацбанку з державного регулювання ринків фінансових послуг. Але до другого читання в законопроєкт ввели низку нових правил.
Вони свідчать, що поліція зможе надати банкам запит, і фінансові установи будуть зобов'язані протягом найкоротшого терміну (не пізніше 24 годин після отримання запиту) надати таку інформацію:
- сума і валюта платіжної операції;
- дата проведення платіжної операції;
- тип платіжної операції;
- геопросторові дані, IP-адресу, адресу засобу дистанційної комунікації (включно з платіжним додатком) або платіжного пристрою, що використовувався для здійснення платіжної операції (за наявності), а в разі виконання платіжної операції через касу – адресу каси (за наявності);
- ідентифікаційні дані отримувача: для фізичної особи – прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків; для юридичної особи – повне найменування, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;
- повне найменування постачальника платіжних послуг;
унікальний ідентифікатор отримувача та/або повний номер електронного платіжного засобу та/або рахунку отримувача; - найменування та код еквайра (за наявності);
- ідентифікатор платіжного пристрою (за наявності);
- код, що ідентифікує операцію в платіжній системі (за наявності);
- унікальний ідентифікатор платника та/або повний номер електронного платіжного засобу та/або рахунку платника.
Експерти вважають, що такий підхід у законодавстві не враховує вимоги частини 2 статті 32 Конституції (щодо захисту конфіденційної інформації про особу) і не відповідає критеріям якості закону в контексті вимог цієї ж статті Конституції.
Водночас у Головному юридичному управлінні парламенту зазначили, що йдеться про надзвичайно великий обсяг інформації без чітких підстав для надсилання таких запитів.