USD
НБУ
40.65
Готівка
41.00
EUR
НБУ
43.48
Готівка
44.30
Втрати орків: 5 2 7 3 9 0 (+1080)
USD
НБУ
40.65
Готівка
41.00
EUR
НБУ
43.48
Готівка
44.30

Як змінилися дії ЗСУ щодо деокупації Криму

Дмитро Снєгирьов
Джерело: відкриті джерела

Рік тому, у жовтні 2022-го, уперше стався вибух на "сакральному" для росіян Кримському мосту. Варто зауважити, що цей міст є стратегічно важливим для кримського та херсонського угруповань російських військ.

Йдеться про те, що після анексії Кримського півострова російські окупаційні війська опинилися фактично на острові – оскільки наземного зв’язку з материком у них не було. Постачання зброї, боєприпасів, ротація військ відбувалися винятково морем чи повітрям, що серйозно ускладнювало цей процес.

Тому невдовзі після анексії російська влада наказала збудувати через Керченську протоку міст, який би зв’язав Крим із Краснодарським краєм Російської Федерації. Міст був відкритий 2018 року – тоді запрацювала його автомобільна частина. Рух залізничною частиною Керченського мосту розпочався дещо пізніше.

Новини за темою: Ситуація на фронті не патова, поступок противнику не буде

Атаки по мосту

Після початку повномасштабної війни важливість Кримського мосту стала зрозуміла усім. Логістика південної частини окупаційного контингенту російських військ здійснювалася саме через цю транспортну артерію. Тож рано чи пізно цей об’єкт мав стати ціллю для української армії.

Цей час X настав у жовтні 2022-го.

У той момент Збройні сили України ще не мали далекобійних ракет, які дозволили б завдати удару по Кримському мосту дистанційно. Тож довелося діяти, виходячи із тієї ситуація, яка складалася на середину першої осені повномасштабної війни.

Уранці 8 жовтня 2022 року на автомобільній частині Керченського мосту, ближче до російської території (Таманського півострова), стався вибух у вантажівці. Внаслідок цього вибуху була зруйнована частина автомобільного полотна мосту, що на деякий час зупинило рух транспорту.

Другий вибух на Керченському мосту стався у липні 2023 року. Цього разу ситуація виглядала вже інакше – це був удар далекобійною ракетою. І ця атака разом із деякими іншими подіями, які мали місце в окупованому Криму, стала свідченням змін у форматі роботи Збройних сил України у цьому регіоні. І проти Кримського мосту перш за все.

Атаки стали системними

Наголошу, що головним підсумком цього року, який пройшов з дня першого вибуху на Кримському мосту, є те, що атаки ЗСУ на кримську інфраструктуру стали системними. І навіть там, де це нібито не стосується Керченського мосту напряму, це також пов’язано.

Йдеться, зокрема, про удари по системах протиповітряної оборони російських окупаційних військ – так, у серпні у Криму було знищено зенітно-ракетну систему великого і середнього радіусу дії С-400 "Тріумф". Річ у тім, що  цей інцидент має пряме відношення до майбутніх ударів по Кримському мосту.

Йдеться про те, що українське командування поставило за мету спочатку знищити ППО окупантів, а потім, коли захист Кримського мосту стане значно слабшим, завдати ударів уже по самій мостовій споруді. Тож  я не виключаю нових атак на цю ключову транспортну артерію, яка пов’язує Кримський півострів і лівобережну Херсонщину з Росією.

Уточнюю, навіть удари по "Севморзаводу" у Севастополі теж мають відношення до Кримського мосту. Бо знищений там великий десантний корабель "Керчь", так само як і знищений 2022 року  ВДК у порту Бердянська та пошкоджений нещодавно біля Новоросійська ВДК "Оленегірський гірняк", росіяни планували використовувати як запасний варіант для перекидання військ, зброї та боєприпасів на півострів.

Після гіпотетичного зруйнування Кримського мосту у російського військового командування залишиться лише один шлях постачання зброї, боєприпасів та нових підрозділів у Крим – це море. Удари по ВДК саме і є перерізанням Збройними силами України цього запасного маршруту. Таким чином уся логістика залишиться прив’язаною до Кримського мосту, а він, як ми побачили за цей рік, уже перебуває під ударом Сил оборони України

Таким чином системність дій ЗСУ виявляється й у тому, що українська армія методично знищує як активний захист  мосту через Керченську протоку, так і плавзасоби, які могли б замінити Кримський міст в умовах втрати сухопутного коридору з півострова до Росії, який іде через Мелітополь – Бердянськ – Маріуполь.

Тож можна стверджувати, що після знищення систем протиповітряної оборони та ліквідації альтернативних засобів налагодження логістики може настати черга самої мостової споруди.

Російський флот не врятує навіть втеча з Криму

Звісно, для того щоб остаточно припинити рух Кримським мостом, необхідно завдати йому дуже серйозних пошкоджень. Наприклад, влучити в опори. Втім, можна обійтись і ударами по дорожньому полотну, але їх потрібно щонайменше чотири.

Зазначу, що дуже важливим у цьому питанні є модернізація вітчизняних ракетних систем, зокрема йдеться про "Нептун".

Крім того, інформація про перенесення частини виробничого процесу – і ракетного, скоріш за все, також – за межі України означатиме, що наша армія невдовзі отримає достатньо вітчизняної зброї.

Як відомо, росіяни ще на початку війни планували висадити десант на українському узбережжі Чорного моря. Зокрема, однією із головних цілей цієї операції мала стати Одеса – найбільше місто на півдні України. Але у квітні 2022 року Росія втратила флагман Чорноморського флоту, ракетний крейсер "Москва". А потім настав час великих десантних кораблів.

Таким чином російські плани щодо висадки десанту в районі Одеси чи на інших ділянках українського узбережжя виглядають усе примарнішими. Росіяни за час повномасштабної війни втратили стільки кораблів Чорноморського флоту, що ці плани з розряду реальної загрози переходять у теоретичну площину.

У ніч проти 13 вересня у Севастополі "прилетіло" по судноремонтному заводу. Атака на Севастополь вже вкотре підтвердила, що українська армія не просто отримує західну зброю чи реанімує свою, а й ефективно її використовує.

При цьому російський Чорноморський флот не врятує навіть утеча з Криму до Новоросійська. По-перше, українське військово-політичне керівництво уже заявляло, що усі чорноморські порти Росії є законними цілями ЗСУ, бо вони використовуються військовими для ведення війни проти України. По-друге, атака на Новоросійськ уже продемонструвала – навіть на такій відстані від України російський флот не може почуватися у безпеці.

Таким чином ракетна атака на Севастополь є лише початком, першим етапом операції зі знищення окупаційного контингенту в Криму.

Перший етап

Подібні операції в класифікації НАТО називаються "перший етап каскадного характеру планування операції". На цьому етапі під вогневий контроль беруться логістичні шляхи і бази накопичення зброї та боєприпасів. Наразі саме так і діє українська армія – завдає точкових влучних ударів по російських військових об’єктах.

Цей удар, атака на Кримський міст, влучні обстріли мостів, що пов’язують Крим із Херсонщиною, – усе це фактично знищує логістичні маршрути окупаційного контингенту. Крім того, ЗСУ б’ють по базах російських військ, позбавляючи їх як зброї та боєприпасів, так і шляхів їхнього постачання.

Зважаючи ж на поступове просування українських військ на Запоріжжі і перспективу виходу щонайменше до Мелітополя, що однозначно переріже сухопутний коридор чи принаймні дозволить взяти трасу Мелітополь – Новоазовськ під активний вогневий контроль, втрата мосту через Керченську протоку фактично призведе до ситуації, яку росіяни мали в кінці минулого року на правому березі Дніпра в Херсонській області.

Тоді, нагадаю, ситуація за допомогою влучних ударів українських ракет по мостах через головну річку Дніпро склалася таким чином, що росіяни були змушені тікати з Херсона. Тож подібна ситуація може повторитися уже в масштабах цілого Кримського півострова. Принаймні якоїсь принципової різниці між цими двома історіями стає усе менше і менше.

Редакція може не погоджуватися з думкою автора

Читайте також:
Прем'єр Ізраїлю Нетаньягу заявив про розпуск військового кабінету Прем'єр Ізраїлю Нетаньягу заявив про розпуск військового кабінету
Переважну кількість ударних бригад і полків ворог сконцентрував на Покровському напрямку, – Сирський Переважну кількість ударних бригад і полків ворог сконцентрував на Покровському напрямку, – Сирський
Україна перебуває на четвертому місці у світі за імпортом озброєнь Україна перебуває на четвертому місці у світі за імпортом озброєнь
Ключовою ціллю росіян під час балістичних обстрілів з т.о. Криму є портова інфраструктура Ключовою ціллю росіян під час балістичних обстрілів з т.о. Криму є портова інфраструктура