USD
НБУ
41.49
Готівка
41.75
EUR
НБУ
45.19
Готівка
45.85
Втрати орків: 5 6 6 7 1 0 (+1100)
USD
НБУ
41.49
Готівка
41.75
EUR
НБУ
45.19
Готівка
45.85

Зібрати, випробувати, передати, перемогти. Як працюють курси зі збірки дронів і які в них є мінуси та плюси

Зібрати дрон власноруч неважко, впорається навіть школяр, а дронів військовим треба дуже багато
Дрони інтерв'ю_1
Джерело: UWN

Наприкінці минулого року влада поставила амбітну мету по організації виробництва дронів у промислових масштабах – 1 мільйон FPV за 2024 рік. Ще до цієї заяви багато волонтерських фондів уже рік як самотужки організовували виробництво, тестування і поставки дронів у підрозділи ЗСУ. Хоча віра у майбутнє дронів як рушійної сили на полі бою з боку окремих представників влади на той момент була недостатньою.

У 2023 році малі дрони стали геймченджерами на полі бою, особливо в умовах дефіциту артилерійських снарядів. Вони досі однаково успішно знищують як бронетехніку, так і живу силу ворога.

У 2024 році масовість застосування малих дронів на полі бою вимагає постійного масштабування виробництва дронів і їх удосконалення. Багато волонтерських фондів приєдналися до виробництва дронів. Оскільки процес збірки нескладний, то з детальною інструкцією цю роботу можуть виконувати люди з мінімальною підготовкою.  UWN поспілкувався з Михайлом, студентом одного з курсів, де навчають збирати дрони. 

Михайло поділився досвідом навчання, плюсами та мінусами системи такої освіти, з якими перепонами стикнувся, коли збирав свій перший власний дрон. Розказав, яке застосування знаходять дрони, зібрані студентами, а також висловив свою думку щодо того, чи дійсно така ініціатива є робочою та корисною для армії. 

Новини за темою: Максимальне забезпечення дронами, підготовка воїнів і надання меддопомоги пораненим, – Сирський про головні аспекти зменшення втрат на полі бою

Михайле, розкажіть, чому вирішили самостійно навчитися збирати дрони? 

Десь пів року тому я записався на онлайн курси "Народний FPV". Це було ще до планів влади масштабувати виробництво малих дронів у мільйон на рік. Для мене це було бажання інвестувати у знання, які можуть бути актуальними в умовах тих викликів, які маємо наразі.

Курси позиціонувалися як уроки інженерії для усіх бажаючих без якихось спеціальних навичок. Це саме те, про що говорила влада: збирайте дрони і буде нам щастя. Єдине "але" – у фінансування купівлі комплектуючих держава не залучалася.

Для мене це був новий досвід, тому що я прийшов на курси маючи за плечима бекграунд в IT та в науці. Мені було дуже цікаво, я хотів навчитися. Коли пройшли перші лекції, враження були дуже хороші. Вони запрошували класних лекторів та спеціалістів у своїй галузі. Ці люди працювали з військовими і передавали напряму свій досвід. Хоча на той момент для мене цей досвід був малооцінений – треба було навчитися зібрати дрон, а всі нюанси та деталі я вже оцінив згодом, коли сам почав в це занурюватися. 

Розкажіть, як побудована сама система навчання на таких курсах та хто їх студенти? 

Під час запису на курси організатори влаштовували мінімальну перевірку, оскільки виходили з того, що всюди можуть бути російські шпигуни. Я собі думав, що групи будуть нечисельні, а по факту збиралося по 800 людей. Думаю, що це зовсім різні люди, в тому числі абсолютно далекі від цього – були і військові, які прийшли відшліфувати свої знання, але зрозуміти це можна було лише з питань, які ставили ті чи інші люди. На курсах було чітке правило – не видавати себе, особливо, якщо військовий, тому що безпека – це найголовніше.

Лекції були досить ґрунтовні по одній-дві години, під час сесій Q&A лектори закривали всі нюанси з додаткових питаннь, а питань було по 100–200. Тому майже завжди лекції з відповідями на всі питання тривали по п'ять-шість годин, але пролітали вони досить легко. 

Курс передбачає дві складові – теоретичну та практичну. Теоретична – це лекції, відповіді на питання після цього складаєш іспит і по набору балів, якщо проходиш, отримуєш сертифікат. Якщо з першого разу не вийшло, можна спробувати ще раз – довчити і скласти з новим потоком через місяць чи два. Особисто мені програма не була досить складна, питання також були з лекцій, тому я з першого разу його пройшов з досить високим балом, отримав сертифікат і був щасливий. 

Інша частина – практична, коли збираєш свій дрон по цих лекціях та матеріалах. Такого обмеження, як "ти закінчив курс – маєш здати дрон", немає. Всі студенти замовляють деталі (найчастіше це магазини на "Аліекспрес"), чекають доставку (поки триває теоретична частина), збирають дрон і потім надсилають його організаторам для перевірки пайки, доналаштування. За результатами вам видають сертифікат про практичну частину, а дрон передають військовим підрозділам на передову чи на полігони для тренування пілотів. 

Ви маєте обидва сертифікати? 

Особисто мій досвід – я зупинився на теоретичній частині. Дрон зібрав, я його сам доналаштував (це окремий досвід), але в процесі вирішив розвиватися далі. Мені треба був девайс для експериментів та апгрейдів. У процесі курсу я дуже всім цим зацікавився та вирішив детальніше розібратися в цій сфері. Тому, на жаль, дрон свій я організаторам курсів не відправив, сертифікат про практичну частину не отримав, але маю тепер дрон, на якому вчуся літати і фактично займаюсь модінгом. 

З якими складнощами стикнулися в процесі збірки власного дрона? 

З тим, що замовити деталі було важко, коли я проходив цей курс. Якраз влада кинула меседж "зробимо мільйон дронів", і ціни на комплектуючі просто злетіли на 50–60% плюс треба було постояти в черзі, щоб їх купити. Було розуміння, що багато хто в Україні інвестував в оптову купівлю компонентів, щоб потім перепродати на місцевому ринку. 

В процесі я зрозумів, коли людина купує комплектуючі за кордоном, вона ще не знає, де краще купити, не розбирається у кодах, абревіатурах, вона починає їх замінювати аналогами. І це найбільший ризик, тому що зібраний дрон – це одна штука, а коли він починає літати, особливо з навантаженнями, його треба налаштовувати. Є компоненти, які не впливають на роботу дрона, а є справді важливі нюанси, наприклад мотор, який з'єднується з платою управління. Мотори і плата пов’язані, поведінка, характеристики дрона значною мірою будуть залежати від налаштувань плати. Тому якщо ви заміните просто мотор, то дрон буде літати зовсім по-іншому на цих налаштуваннях, зокрема при різних навантаженнях. 

Новини за темою: Україна розробляє майже 100% дронів, які ЗСУ використовують на фронті, – Міноборони

Чи треба щось змінити в системі навчання? 

Що мені не сподобалось. Студенти на курсі, а це до тисячі людей, самі купують компоненти для дрона, треба 10–12 основних компонентів, і всі вони починають окремими посилками ці деталі замовляти. Було питання, як це можна централізувати, якщо є потік, люди можуть скинути гроші і їм закуплять однакові набори, щоб не було цієї плутанини. На жаль, в організаторів таких опцій не на той час не було. Тому не виходило централізувати це, а було б круто, щоб була така підтримка від якогось бізнесу, установи чи держави. 

Інший момент – коли ти збираєш дрон, хочеш оцінити, як він літає. Тому що зі сторони студента курсу ти злютував дрон, під'єднав його, якщо він не задимівся – все добре, можеш відсилати організаторам. Але ж ти хочеш побачити, як він літає. Це дуже мотивує. 

Але курси Victory Drones не підтримують такі ініціативи. І я їх розумію, тому що люди абсолютно різні і ті дрони, які ми збирали, з важкими моторами, є небезпечними для користувача. Якщо людина на свій страх і ризик вирішить політати, а дрон неправильно налаштований, я навіть по своєму дрону побачив, що налаштування треба перевіряти, це може бути небезпечно для користувача. Крім цього, польоти квадрокоптерів під час воєнного стан заборонені. 

Я думаю, великий відсоток людей, які збирають дрони на курсі, але не мають можливості політати, не будуть збирати другий дрон. Також одним із факторів є те, що всі компоненти потрібно купляти за свої гроші. В середньому дрон з тих компонентів, які ми купували (січень 2023 року), виходив 14–15 тис. гривень. На українських деталях я ще не працював, інструкція була написана під якісних світових виробників. Станом на зараз є певна вилка цін для семидюймових дронів, які продаються на внутрішньому ринку, – 12–13 тис. гривень, але ця збірка з дещо бюджетніших компонентів. Цікаво, що досвідчений збиральник може зібрати дрон вдома за одну-дві години, на виробничих лініях – за 40–50 хвилин. Дуже хотілося б більше залучення держави у фінансуванні таких проєктів. З іншої сторони, є заяви представників влади, що виробництво різних безпілотних систем озброєння масштабувалося настільки, що у держави уже немає коштів для того, аби викупляти вироблену продукцію.

Тобто ви зараз навчаєтесь літати на власному дроні самостійно? 

Так, ще взимку купив пульт, проапгрейдив його під частоти дрона і  навчаюсь літати. Хоча тут теж складність – літати зараз не можна, але якщо низько літати, то ніби можна... Всім треба готуватися, тож готуємось, літаємо. Тим більше що можна домовитися з місцевою адміністрацією, якщо літати десь в полях і нікому не заважати і обов'язково всіх попередити. Паралельно модифікую дрон фічами і таким чином розвиваюся. Таких як я багато, усіх нас об’єднує жага до винахідництва. Одна річ – знати, інша – зробити це на практиці.

В чому складність керування дроном?

FPV-дрони потребують сильного контролю і реакції з боку оператора. Основна відмінність FPV від тих же "Мавіків" – це надзвичайний рівень маневровності і акробатичності траекторій польоту. "Мавік" сконструйований таким чином, що, рухаючи джойстики на пульту, можна в будь-який момент їх відпустити і дрон буде висіти в повітрі. У "Мавіку" є багато датчиків і стабілізаторів, які утримують дрон в певному місці, і оператор лише передає команди на переміщення дрона. FPV-дрон не має такої стабілізації, і ви маєте постійно утримувати дрон стіком газу, щоб він не впав на землю. У FPV-дроні ви подаєте усі команди з пульта для управління абсолютно усіма рухами дрона, тому мусите розраховувати компенсацію втрати підіймальної потужності гвинтів при виконанні різноманітних маневрів – це один з найскладніших моментів. І треба тренуватися до тих пір, поки це не буде відточено до автоматизму.

Бо в реальних умовах завжди доведеться пілотувати дрон в умовах дії РЕБу, коли у вас відпаде картинка на кілька секунд або випаде на якийсь час керування дроном.

Здавалося, навіщо ж тоді FPV-дрон, якщо ним важче користуватися. Відповідь проста: ви отримуєте просто фантастичні можливості по маневреності і швидкості. FPV-дрон розганяється до 100 км/год і більше, може робити сальто, перевороти, різкі віражі. Зрозуміло, що техніку з "сальтухи" ніхто не атакує. Але, для прикладу, той же "Мавік" побудований таким чином, щоб не падати на землю і нікого не таранити, тому камікадзе з нього не вийде.

Джерело: UWN

До речі, FPV-дрони крім ролі "камікадзе" все більше використовуються як бомбери для скидів. "Мавіки" теж можуть бути бомберами, але у них дуже слабкі двигуни, тому часто вони не можуть підіймати щось важче вогів і летіти з ними далі сусідніх окопів. Коли я вчився на своєму дроні літати, було досить важко спочатку втримати FPV-дрон на певній висоті, а коли ти літаєш, є ще й вітерець. Крім цього, з різним навантаженням керування змінюється, адже дрон стає важчим, менш маневреним і з більшою інерційністю рухів. 

Пройшло чотири-п'ять місяців як я закінчив цей курс, за цей час я вивчив багато додаткових нюансів і по інженерії, і по пілотуванню, спочатку вчився на симуляторі. Але симулятор і реальний дрон – трохи різні речі. Навіть після симулятора через брак досвіду пілотування мій  дрон падав вже разів 50, але не розбився (крім погнутих пропелерів). З іншої сторони, я на практиці оцінив, що він міцний. 

Чи можете ви оцінити, скільки власноруч зібраних дронів передали військовим? 

Зі слів очільниці проєкту Victory Drones Марії Берлінської, станом на травень – червень 2024 року близько 1500 "домашніх" дронів було надіслано організаторам. Яку кількість дронів, зібраних студентами курсів, передають на фронт, я не знаю, але знаю зі слів керівництва курсів, що багато з них передають для навчання на військових полігонах. 

Думаю, це більше стосується дронів, які зібрані з аналогічних компонентів, а не тих, що рекомендовані курсами. Думаю, ті дрони, що пройшли доналаштування і не мають дефектних компонентів, попадають до військових на фронт. На курсах завжди наголошують, повторюсь: люди різні і комусь може спасти на думку, що він може зібрати дрон і відправляти одразу військовим. Але цього робити не можна, тому що хто буде нести відповідальність у разі, якщо такий дрон зробить сальто з боєприпасом та впаде на ноги військовому? Досвідчені екіпажі у ЗСУ самостійно перевіряють дрон перед використанням, але дрон може попасти у руки менш досвідченому екіпажу, і тому ризики травмування неперевіреним дроном є завжди.

А наскільки курси, на яких вчать збирати дрони, популярні? 

Масове застосування дронів у нас на фронті спонукає тих, хто навіть не думав про це, почати займатися дронами. З наявних джерел, я можу зробити висновки, що навіть інколи самі військові не завжди добре обізнані з темою дронів, починають літати з мінімальним інструктажем, а потім типу досвід прийде. Це не стосується професійних РУБпАКів, там якраз усе ок. Мова про тих, хто переорієнтовується на льоту, так сказати, в окопі одразу. З іншої сторони, загальновійськова підготовка, навчання в армії дуже слабке, якщо оцінювати те, що я знаю зі спілкування з військовими.

Буває і таке, коли люди самі вигадують якісь бомби та боєприпаси на ці дрони. Наприклад, часто в групах військові ставлять питання зі створення вибухівки для спорядження дрона. І це дійсно виглядає дивно, тому що в екіпажі має бути навчений сапер, але, як кажуть інколи військові, їх цього не вчили. Не знаю, чи це самодіяльність така, чи організація, але все більше натикаюсь на відео, як люди на позиціях "варять", роблять вибухові пристрої. І тут, до речі, постає актуальне питання, що за виробництвом дронів уже може просідати виробництво вибухових пристроїв для них та плат ініціації. Як на мене, розбирати комерційні гранати від закордонних гранатометів для скидів, то теж занадто. Але я розумію, що воно дає так більший ефект, до того ж немає іншого і ще є вільний час – так і народжується це окопне виробництво. Небезпечне, але яке вже є.  

З однієї сторони, має бути масове таке виробництво та використання дронів та боєприпасів для них, з іншої – має бути якийсь елементарний контроль, організація. Я знаю про такі випадки, коли відбувався підрив екіпажів внаслідок детонування власних боєприпасів, але це не має масовий характер. 

Загалом мій висновок – ці курси є дуже корисними і популярними, вони мають розвиватися, повинна бути масовість. Дуже сприяє їх популярності їх безкоштовність. Раніше я бачив багато різних курсів, але безкоштовні вони були тільки для військових. Зараз ці процеси масштабувалися до такого рівня, що є можливості залучення до такого навчання цивільних. І це прекрасно, я вважаю. Наскільки я бачу, в Московії це поставлено на потік, у них теж курси, а збірку дронів популяризують навіть у школах. У нас теж обіцяють такі уроки в школах проводити, тому що це дійсно нескладно, навіть старші класи впораються, дайте тільки компоненти. 

Такі курси повинні бути, їх повинно бути більше, вони повинні мати державну підтримку, щоб масштабуватися, і в ідеалі це має бути якась централізована закупівля компонентів. З іншої сторони, це не повинно бути публічним процесом задля безпеки всіх учасників. 

Новини за темою: Україна суттєво наростила виробництво боєприпасів і наздогнала Росію за виготовленням дронів-камікадзе

Я не маю точного уявлення, скільки ж нам потрібно виробляти дронів кількісно, щоб забезпечити потреби (зрозуміло, що багато не буває), однак не менше уваги потрібно приділяти інвестиціям в їх технологічність і простоту у використанні. FPV-дрони розвиваються у бік штучного зору з автоматичним донаведенням, що збільшує їх ефективність у протидії РЕБу – хто перший зробить з цього виробничу технологію, захопить ініціативу. З іншої сторони, дрони повинні бути більш прості у використанні, наразі вони вимагають хороших скілів пілота. Станом на червень 2024 року уже існують пілотні європейські зразки, які поставляються з купою додаткових датчиків і хорошою камерою, щось схоже на "Мавік" – вони легкі у керуванні і не потребують видатних скілів пілотування. Ці нові дрони мають велику підіймальну вагу – до двох кілограмів, що робить їх однаково хорошими як для розвідки, так і у ролі камікадзе. Вважаю, що нам теж потрібно рухатися у цьому напрямку. Ціна західних зразків цього дрона заявлена у 1000 євро, що вище наших масових FPV за 400–500 євро. Але на цьому етапі війни це не суттєве подорожчання, якщо воно призведе до зростання ефективності їх застосування.

Ви казали, що є учасниками чатів та груп, які функціонують в рамках курсу. На вашу думку, потік людей зменшився чи збільшився? 

Потік людей на цих курсах точно не зменшився. Не знаю, чи збільшується, чи збільшується ефективність, скільки людей доходить до етапу збірки дронів після теорії. Але я бачу, що зараз воно йде на хвилі. Курси постійно набираються, кількість людей у чатах збільшується. І зараз, до речі, деталі подешевшали, ринок стабілізувався. Зараз з'являється все більше плат і антен українського виробництва. І це важливо, тому що до цього у нас була більше українська збірка з китайських компонентів. І наші успіхи залежали від бажання Китаю продавати нам ці компоненти. Я думаю, що це зробить ще дешевшим виробництво такого дрона, тому що я бачу, що навіть готові дрони знизилися в ціні.

Ми складали дрони з топових компонентів, але зараз багато хто намагається здешевити, беруть дешевші аналоги, але це не означає, що такий дрон буде надійний. Він виходить на пару тисяч дешевшим, але потім від військових можна почути "таке не працює, таке не треба ставити". Я вважаю, що більш ефективним було б, якби конкретні підрозділи ставили конкретним малим виробниками технічні завдання на виробництво дронів з певними характеристиками. З можливістю проводити постійні апгрейди від партії до партії за побажаннями військових. Але для цього потрібно гроші давати напряму підрозділам, щоб вони купували у виробників, а як це організувати – невідомо.   

Я впевнений, популярність курсів буде зростати, тому що для нас це поки єдина ефективна, дешева, масова і дієва зброя. 

Виходить, дрони для нас є панацеєю на фронті?

Дрони не можуть замінити всі види озброєння. Максимальна дальність ураження цілі FPV-дроном не перевищує 10–15 км. Ці обмеження існують як по заряду акумулятора дрона, так і по якості сигналу для керування дроном, який з відстанню помітно знижується. Тому часто ми використовуємо FPV-дрони для того, щоб кошмарити сусідні позиції і підтримувати лінії оборони, коли противник іде у штурм. Вони є ефективними для знищення живої сили і бронетехніки у радіусі дії позицій – до 15 км. Також слід враховувати, що наразі активно розвивається і протидія дронам – системи РЕБ. Тому фронт не насичується тільки однією зброєю. На тих ділянках, де більше дронів, там більше РЕБ. Якщо там більше РЕБ, туди треба більше снарядів накидати і точково вибивати РЕБ. Тобто ситуація досить динамічна. Але факт, що дронів треба більше, і добре, що держава вже виробляє свої, повністю українські, компоненти. Знову ж таки, FPV-дрони такого розміру не замінять далекобійної артилерії, яка у випадку "Хаймарсів" є досить потужною контрбатарейною зброєю, зменшуючи ефективність артилерії противника.  

Дрони допомагають на фронті саме тим, чого у нас не було. У нас не було снарядів. Снаряди досить дорогі. Один снаряд 155 мм коштує, наприклад, від 3 тис. доларів, один постріл. Приміром, з того що відомо, на гармату можуть виділяти 20 снарядів на день (їх вистріляти можна за годинку легко), в середньому, щоб влучити в техніку, треба хоча б 15 снарядів (і то не завжди). І виходить треба витратити 45 тис. доларів на те, щоб влучити в танк чи САУ. Один дрон коштує 500 доларів. І плюс сам боєприпас до нього, ще, припустимо, 500 доларів. По статистиці, танк можна знищити з трьох дронів, тобто це 3 тис. доларів. Розрахунки орієнтовні, але наближені до реальності (без врахування роботи РЕБ). Крім того, тут питання не лише в грошах, а ще й більшій керованості. Якщо гармата стріляє звичайними снарядами, то ти не розраховуєш попасти досить точно та прицільно. Тоді як дрон – це та зброя, яка може попасти прицільно. І великий плюс дронів в тому, що при їхній ціні їх можна легко використовувати для знищення живої сили. 

До того ж дрони дозволяють контролювати лінію фронту. Територію можна моніторити з дронів, а побачивши якісь переміщення, оператор вилітає, і ціль знищується. Особливо це ефективно, коли ворог через посадки, наприклад, намагається проводити штурми малими групами по п'ять-шість чоловіків, а зупиняти такі групи снарядами досить дорого. 

Слід також пам'ятати, що росіяни теж мають дуже багато дронів. Вони є якісні, а є зібрані просто з камінців та палок, але все одно воно літає, воно підриває і виконує свою роль. І не треба їх недооцінювати та вважати дурнями, ворог проводить ефективні штурми, ворог має успіхи. Хоч штурми ці "м’ясні", але цього ресурсу у них дуже багато. А нам треба цьому протидіяти максимально ефективно з використанням безпілотних систем. Технологічний ривок буде, автоматизована зброя максимально дешева та ефективна. Але ми це будемо чи вони – питання, поки ініціатива все-таки на нашій стороні.

Особисто я б радив всім пройти ці курси, не факт, що людина буде збирати ці дрони постійно – це дійсно допомагає отримати щось потрібне в наш час і допомагає трохи відчувати свою участь у всьому цьому двіжу. Сам би я не проти був збирати FPV- дрони для якогось окремого підрозділу по технічному завданню військових. Військовим потрібні певні дрони з певною специфікою, і у нас повинні бути виробники для підрозділів. Навіть при тих заявах, що ми виробляємо дрони все більше і більше, мені здається, дефіцит все ж таки є. Можливо, не у кількості, а у якості. Знову ж такі, ці курси дозволяють обмінюватися досвідом між цивільними і військовими у чатах. Часто в групах публікуються дописи наших військових, які по посадках збирають трофейні підбиті дрони, показують їх учасникам, і є такий досвід, оцінити, що виробляють московити, які в них технології. Потім усі ці трофеї ремонтуються і, звісно ж, повертаються назад власникам, але, звісно, там є нюанс :). Тому дрони – це дуже цікаво і корисно, дуже рекомендую.

Джерело: UWN

 

Читайте також:
Болгарія може передати Україні Болгарія може передати Україні "надлишкові" боєприпаси
На Одещині голова селищної ради організував розкрадання 2,4 млн грн, призначених на ліквідацію російських обстрілів На Одещині голова селищної ради організував розкрадання 2,4 млн грн, призначених на ліквідацію російських обстрілів
В окупантів може з’явитись ще один тип дрона-камікадзе В окупантів може з’явитись ще один тип дрона-камікадзе
Волонтер Владіміров під час війни збагатився кількома автомобілями преміум-класу та їздить на відпочинок за кордон, – розслідування Волонтер Владіміров під час війни збагатився кількома автомобілями преміум-класу та їздить на відпочинок за кордон, – розслідування