26 лютого у Парижі відбулася закрита конференція європейських лідерів. Темою цієї конференції стала підтримка України, яка продовжує воювати проти російського агресора. Одним із питань стало створення коаліції далекобійної зброї, але не воно збурило Європу і Росію.
Президент Франції Емманюель Макрон у своєму коментарі після конференції несподівано заявив, що НАТО може послати військовий контингент до України. Але, за його словами, поки що з цього питання немає консенсусу.
Заява Макрона викликала прогнозовано різку реакцію як на Заході, так і на Сході. Прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак та федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц заявили, що не планують посилати свої війська до України. В Росії також різко відреагували на слова господаря Єлісейського палацу.
Неочікуване продовження
Варто відзначити, що ідея французського президента відправити в Україну військовий контингент, хоча й була початково сприйнята іншими лідерами як необдумана і небезпечна, отримала неочікуване продовження.
Попри заяву очільника МЗС Франції Стефана Сежурне про те, що його країна не відправить своїх солдатів "вмирати за Україну", політик підтримав ідею Еммануеля Макрона допомоги нам в розмінуванні та інших "не бойових" сферах силами іноземних військових підрозділів.
Не відкидають можливий варіант воєнної допомоги Україні і у Великій Британії, впевнений колишній посол України в Лондоні Вадим Пристайко. В одному з інтерв’ю він сказав, що у разі "катастрофічного розвитку війни" і продовження окупації британці можуть направити сюди свої збройні сили.
Ця заява – це потужний сигнал перш за все військово-політичному керівництву Російської Федерації.
Цей сигнал має означати наступне. Європа аж ніяк не втомилася від війни в Україні, ба більше, готова до нарощування зусиль, про це перш за все говорить, звісно ж, коаліція далекобійної зброї як ідея, яка буде втілена в життя уже найближчим часом, але не тільки вона, а й ці слова про можливість відправки військ Північноатлантичного альянсу до України.
Захід поступово доходить думки, що з Росією так чи інакше доведеться воювати. Не тільки своєю зброєю в чужих руках, а і власними військами. І подібні заяви – це ніщо інше, як підготовка європейських суспільств до неминучості факту військового зіткнення з російською армією. Питання тільки в тому, де європейці воюватимуть – на своїй території чи на українській.
Ще одним важливим моментом є те, коли Макрон – тобто по суті колективний Захід, бо Франція є другою країною Євросоюзу, однією з найвпливовіших держав Старого Світу – заговорив про можливість відправки військового контингенту НАТО до України. Це є дуже показово, якщо проаналізувати усю попередню співпрацю нашої держави із західними партнерами.
До цього Захід неодноразово наголошував, що військова допомога у вигляді техніки, зброї та боєприпасів надається на прохання чи запити військово-політичного керівництва України. На засіданнях "Рамштайн-коаліції" теж про це говорилося – ми, мовляв, маємо ті чи інші запити з боку України та намагаємося втілити їх у життя.
Що це означає
На мою думку, це означає, що тема можливої допомоги Україні ще й військами уже циркулює та обговорюється в колах європейських лідерів. І те, як Макрон подав цю інформацію, дає зрозуміти Володимиру Путіну перш за все те, що лише позиція окремих країн не дозволила відправити війська блоку до України вже зараз.
Наразі в українському експертному середовищі намагаються просунути тезу, що французька армія не може запропонувати Україні відчутної допомоги. Я не згоден з цією тезою. Навіть якщо війська країни НАТО не братимуть безпосередню участь у бойових діях на лінії зіткнення, вони цілком можуть бути задіяні для охорони нашого кордону з Білоруссю протяжністю 1000 кілометрів.
Це дозволить вивільнити достатню кількість оперативних резервів ЗСУ, які можна буде задіяти безпосередньо на лінії фронту, в першу чергу на Донецькому напрямку, для виконання завдань як тактичного, так і оперативного рівня.
У Франції є Іноземний легіон, фактично армія в армії з реальною бойовою історією, а отже і злагодженням. Він має давній досвід військових дій за межами країни. Також не слід відкидати допоміжні функцій: використання французьких саперів, інструкторів для навчання, техніків – для обслуговування західної техніки. Парк ЗСУ приблизно на 30% складається з номенклатури НАТО. Це складна техніка, для роботи з якою і обслуговування якої потрібні знання і досвід.
Можуть бути задіяні спеціалісти – як інструктори, так і цілі підрозділи – для поповнення особового складу інженерних військ, будівництва фортифікаційних споруд. Не виключаю можливість використання французьких пілотів.
Відомо, що для обіцяних 45 одиниць F-16 ми матимемо лише 12 своїх підготовлених пілотів. Також прогнозується проблема з техніками для цих винищувачів. Нам буде потрібно мінімум 500 техніків, у нас їх сьогодні налічується до 50 осіб. Для підготовки більшої кількості пілотів і техніків потрібен час, а у нас його нема.
Рамки дозволеного розширились
Головним і найгострішим аспектом у питанні відправки в Україну іноземних військ є реакція на це Росії. З першого дня повномасштабної війни Кремль погрожує ледь не ядерною війною кожній країні, яка наважиться стати учасницею конфлікту на нашій стороні.
Варто зазначити, що хоча тема "червоних ліній" й досі залишається актуальною для багатьох західних політиків, за останні два роки світ настільки звик до брязкання РФ ядерною зброєю і обурився свавіллям, яке дозволяє собі держава-терорист, що рамки "дозволеного" суттєво розширились.
Так, генсек Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг прямо заявляє, що блок не має побоювань щодо агресії з боку Росії, адже вона "зайнята агресією проти України".
Коли про відсутність будь-яких "червоних ліній" у підтримці України заявляє навіть настільки обережний у висловлюваннях політик, як Еммануель Макрон, це свідчить про те, що такі настрої стають панівними всередині НАТО.
Психологічний бар'єр подолано
Річ не в тім, що в альянсі не вірять в агресію РФ проти них, а у тім, що цього дедалі менше бояться. Психологічний бар’єр вже подолано, тож рішучості буде тільки більше.
Фінляндія дала добро на використання її зброї по території РФ. Такі рішення не ухвалюють одноосібно. Це позиція всього блоку і відповідний сигнал Росії про наміри інших країн НАТО щодо надання Україні відповідних можливостей.
Нещодавно альянс провів найбільш масштабні навчання за участі 90 тисяч військових. Аналогічні навчання проходили у Швеції, Фінляндії і Норвегії. Однією з легенд для відпрацювання є протистояння російській агресії. Одночасно з цим в Балтійському морі проходять навчання ВМФ. Росії дають чітко зрозуміти, що блок не боїться і готовий до будь-яких сценаріїв: хочете загострення ситуації – отримаєте, причому на всіх ділянках одночасно.
Рано чи пізно це станеться
Сам факт того, що в Європі почали обговорювати ймовірність залучення військ НАТО для підтримки України – у будь-якому контексті – є свідченням того, що рано чи пізно це станеться. Підтвердженням цьому є численні тектонічні зміни у світогляді європейців, які вже відбулися за останні два роки.
Та крім власне українського питання у цій історії є ще один рівень, значно масштабніший і глобальніший. По суті такими заявами – і про можливість війни РФ із НАТО (Заходом), і про можливість відправки військ альянсу до України – західні лідери, європейські лідери починають формувати новий безпековий порядок на європейському континенті.
І от оце справді серйозний сигнал Кремлю. Бо Росія довгий час вважала, що зможе тримати Євросоюз під своїм контролем – чи то політичним, чи то економічним (через нафтогазопроводи). Як показало життя після 24 лютого 2022 року, ні нафта, ні газ не стали для Європи тим гаком, яким РФ може втримати її у своїй орбіті.
Зараз же Захід дозрів до того, що уже цілком серйозно сприймає можливість війни з Росією як єдиної можливості зупинити збожеволілого кремлівського диктатора Володимира Путіна. А економічний та й військовий потенціал об’єднаної Європи – значно, значно серйозніший за можливості Росії. Яка навіть для взяття Авдіївки витратила неймовірну кількість як людських ресурсів, так і боєприпасів.
Редакція може не поділяти думку автора
