Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №10392 про академічну доброчесність. Про це повідомила нардепка від "Європейської солідарності" Ірина Геращенко.
Документ запроваджує відповідальність за написання наукових робіт за допомогою штучного інтелекту і плагіат у науковій діяльності.
Як каратимуть?
Тим особами, у роботах яких виявили плагіат, можуть запропонувати добровільно відмовитися від присудженого наукового ступеня чи вченого звання.
Це пояснюють тим, що особа не може вважатися автором академічного твору, якщо він скопійований або сформований комп’ютерною програмою в автоматичному режимі.
Також передбачається, що у разі виявлення ознак порушення автором академічної доброчесності в академічному творі, що був поданий для його оприлюднення, видавець має право відмовити в оприлюдненні цього академічного твору та повідомити про порушення академічної доброчесності керівника установи, де працює автор.
Якщо ж плагіат виявлять у педагогів, то можуть бути застосовані такі санкції:
- відсторонення від проведення процедур та заходів забезпечення якості освіти, вступних іспитів, олімпіад, турнірів, конкурсів, змагань та інших заходів змагального характеру;
- недопущення строком від одного до трьох років до позачергової атестації для підвищення кваліфікації або присвоєння педагогічного звання;
- позбавлення будь-яких видів заохочень (виплат, нагород тощо) протягом одного року.
Кого стосується законопроєкт?
Законопроєкт стосуватиметься наукової, науково-педагогічної, викладацької діяльності; навчальної діяльності здобувачів освіти; діяльності, пов’язаної зі створенням, рецензуванням, науковим редагуванням академічних творів; вступних випробувань під час вступу до закладів освіти, а також робіт на олімпіадах та інших змаганнях.
Це стосується і робіт, пов'язаних із присудженням наукових ступенів і ступенів освіти, присвоєнням вчених і педагогічних звань, кваліфікаційних категорій; здійснення процедур внутрішнього та зовнішнього забезпечення якості освіти тощо.
Під час проведення конкурсу на посаду керівника закладу освіти чи наукової установи буде проводитись перевірка кожного кандидата на посаду на наявність плагіату.
Плагіат у міністра освіти
Нагадаємо, у червні 2020 року Сергій Шкарлет був звинувачений у плагіаті.
Василь Садовий і Юрій Бойко проаналізували декілька його робіт, зокрема, монографію Шкарлета та інших авторів "Фінансові інструменти державної політики економічного розвитку в Україні" (С. М. Шкарлет, В. Г. Маргасова, О. М. Коркоц, Ю. В. Ружицький) обсягом у 202 сторінки. У ній були значні фрагменти тексту зі статті авторства Тетяни Бугай "Методичні підходи до оцінки ефективності бюджетного процесу в Україні", яка вийшла у 2015 році, на три роки раніше. За результатами аналізу іншої статті – "Фінансові інструменти державної політики економічного розвитку: європейський досвід" (авторка Оксана Апарова) – встановлено, що майже весь її текст було переписано до монографії С. Шкарлета. Жодного посилання на ці праці інших авторів (чи згадки про них) у Шкарлета немає. В одній зі статей, що лягла в основу докторської дисертації Шкарлета ("Теоретичні основи формування економічної безпеки підприємств"), було виявлено 87% плагіату – 7 сторінок із 8. Текст було списано зі статті російської дослідниці Людмили Гончаренко (Гончаренко Л. П. ) "Процесс обеспечения экономической безопасности предприятия" (журн. "Справочник экономиста", 2004, №12) та з підручника "Економіка підприємства" за редакцією С. Ф. Покропивного. При цьому в розділі "Посилання" він дає посилання на сайт "Українські реферати".
Сам Шкарлет звинувачення у плагіаті заперечував.
27 лютого 2024 року Нацагентство із забезпечення якості вищої освіти заявило, що у дисертації колишнього міністра освіти Сергія Шкарлета дійсно був плагіат.
Його було виявлено в роботі "Формування економічної безпеки підприємств засобами активізації їхнього інноваційного розвитку".
