Як українська ППО збільшила свої потужності за два роки? Які сильні та слабкі сторони у російської ППО? Скільки потрібно літаків, щоб закрити небо над Україною? Коли Україна нарешті отримає F-16 і чи є шанси у майбутньому отримати ще кращі літаки?
Гостем Христі Равлюк у рамках проєкту "Перехрестя" став речник Повітряних сил Юрій Ігнат.
Українська система ППО на початку повномасштабного вторгнення і зараз. Наскільки суттєва різниця і чи відчувається збільшення потужностей?
Збільшення потужностей, мабуть, відчуває кожен українець, коли ми публікуємо статистику збитих цілей. Cуттєво відрізняється, звичайно.
Ми зустріли ворога фактично з тією ППО, яка нам дісталася з радянських часів. Звичайно, партнери, які казали про те, що можливе вторгнення, постачали напередодні як протитанкові системи, так і ПЗРК, які мають обмежений радіус дії, але все ж таки вони теж суттєво допомогли на початку вторгнення. Та система ППО, яка в нас була, – вона була відпрацьована з тими засобами, з якими можна було взагалі щось робити.
Готувались Повітряні сили відбиватися тим, що було в наявності, постійні тренування на полігонах, зокрема полігон Ягорлик. До окупації Криму це був полігон на мисі Чауда, проводились стрільби зенітних ракетних комплексів. Коли окупували Крим, полігон перенесли в Херсонську область, назвали його Ягорлик і там відпрацьовували ті навчання.
Навчання полягали в тому, що безпілотний літальний апарат типу "Рейс", який летить з моря, заходить на удар. Він імітує крилату ракету "Калібр" і таким чином по тій одній цілі, бо ціль теж дорога, треба зрозуміти, що їх багато теж немає для того, щоб збивати постійно, і відпрацьовували. Таким чином ми зрозуміли на практиці, як можливо боротися з можливим потенційним нападом. Це те, що в нас було.
Зараз ми маємо дуже багато західних зразків техніки, як кажуть – "зоопарк". Він є і в наших колег у Сухопутних військах, ви бачите, скільки БМП, танків, різних типів артилерії знаходиться зараз на обороні України, західних, я маю на увазі, які поруч з радянськими системами працюють дуже ефективно.
Так само в нас з’явилися перші IRIS-T та NASAMS восени 2022 року, коли ворог почав атакувати нашу критичну інфраструктуру. Відтоді західної техніки стає все більше, це не лише зенітно-ракетні системи, які на озброєнні Повітряних сил, а і Сухопутних військ, Військово-морських сил тощо.
Надалі вся наша система Протиповітряної оборони буде складатися із західних систем. На жаль, Україна не спромоглася зробити свій комплекс досі, хоча зараз певні кроки робляться, щоб мати все ж таки свій сучасний ЗРК.
Є надія, що все-таки це питання може вирішитися?
Про це постійно розповідають нам і КБ "Луч", і КБ "Південний", які мають певний проєкт. Від проєкту до кінцевого результату – довгий шлях і велике фінансування, це треба розуміти, але вже ці питання теж і в уряді розглядали, щоб Україна нарешті змогла зробити щось своє.
Потенціал у нашого оборонно-промислового комплексу є доволі великий. Якщо ми запускали супутники в космос, якщо були такі розробки в тих часів, то це можливо було б реанімувати цю галузь і не те що захистити країну, а мати непоганий напрямок розвитку для експорту цієї продукції.
Радянські системи ППО переживуть цю війну чи одна надія тільки на західні системи?
"Радянські" – це дорівнює "російські". І "Бук", і С-300 – основні комплекси на озброєнні Повітряних сил виготовляються в Росії. Тобто вони вже перейшли до С-350, С-400, "Бук-М1" став "Бук-М2", "Бук-М3", в них є "Панцирі" і різні системи, але це все, що виготовляється в Росії, – і комплекси, і головне, ракети до них.
Про кількість збитих повітряних цілей ви знаєте, бачите. Це тисячі різних засобів повітряного нападу, включаючи ударні БПЛА, розвідувальні БПЛА, крилаті ракети, балістичні ракети, літаки і вертольоти, це все треба чимось збивати. Відповідно, розхід ракет дуже великий, те, що в нас вже було, ми витратили під час таких інтенсивних обстрілів і сьогодні керівництво держави намагається якомога більше працювати з партнерами в напрямку постачання не лише західних систем, але і тих радянських ракет, які ще є в деяких країнах, які можуть нам їх надати.
Зокрема, ви чули про Грецію, яка має на озброєнні радянські системи. Є також і в Європі країни, які допомагають Україні. Їм теж треба думати про власний захист, і тому питання постачання Україні ще радянських ракет доволі непросте, тут і дипломатія працює, і військово-політичне керівництво, щоб забезпечити ті речі для нас, бо це питання нашого виживання. Це питання прикриття повітряного простору.
FrankenSAM. У цього напрямку взагалі є майбутнє? Таке поєднання західних і радянських історій може перерости в якусь перспективу, в якийсь дуже потужний комплекс?
В нас вся війна на експериментах. Почалося все з лінії фронту. Якщо ми бачили Донбас, то навіть, як тоді їздили по лінії фронту і почали вже на гранатомет міни прикручувати, зробили спеціальні перехідники. Це були перші експерименти, волонтери допомагали робити ті перехідники, щоб можна було з гранатомета пускати міну.
Потім почалися дрони зі скидами, потім системи РЕБ прийшли, почали глушити, я маю на увазі з різних сторін. Зараз уже не так давно з’явилися FPV дрони. Далі за FPV дронами вже дрони зі штучним інтелектом, які вже навіть, якщо глушиш його РЕБом, можуть самі летіти до цілі. І в цьому напрямку перспектива вже відкривається.
Будь-який військовий конфлікт такого великого широкого масштабу, як у нас, буде розвивати нові і нові типи озброєнь. Простими словами, FrankenSAM – це поєднання радянської техніки з американськими ракетами RIM-7 Sea Sparrow.
Це виправдано?
Наші американські партнери не бралися б за такі речі, якби вони були не реалізовані. Тобто треба було дослідити, вивчити, провели дослідження, бойові стрільби на території Сполучених Штатів. Поки що говорити зарано про ефективність цього озброєння, але воно не буде панацеєю – це вимушений крок скоріше для того, щоб забезпечити якесь локальне прикриття об’єктів. Тому що 15 кілометрів дальність буде запуску із землі цих ракет, про які я сказав. Це не є великий комплекс, це комплекс малого радіусу дії. Разом з тим нам потрібно нарощувати саме кількість систем, тому якщо він вже повноцінно запрацює, я думаю, про це потім будуть говорити, вже будуть певні заяви, поки що маємо на такій стадії.
Є інформація, що їх будуть виготовляти і в Америці, і в Україні
Я вже сказав про "зоопарк" різної техніки. От комплекс HAWK уже успішно працює, збиває повітряні цілі. Ми знаємо, що HAWK знятий з озброєння в США, є на складах ракети і їх можна отримати. Наші військовослужбовці пройшли навчання в Іспанії і показують уже результати.
Нарощування зенітних ракетних систем різних типів – це необхідність. Треба розглядати систему ППО як ешелоновану систему протиповітряної оборони держави.
Перш за все це винищувач. Винищувач F-16 теж є частиною ППО і він висить у повітрі, він забезпечив винищувальне прикриття і може відповідно перехоплювати як крилаті ракети, так і дрони. По-друге, зрозуміло, виявлення. Радіотехнічні війська роблять радіолокаційну розвідку, виявлення засобів повітряного нападу і далі ешелонована оборона. Ті самі мобільні вогневі групи – теж щось нове у світовій практиці по збиттю тих самих "Шахедів". Вони дозволяють нам заощаджувати більш потужні вогневі засоби, ті ж самі ракети Patriot, IRIS-T та NASAMS.
Тому ешелонована ППО, мобільні вогневі групи, ППО Сухопутних військ, Військово-морських сил. Зараз ППО є у всіх: у Силах оборони і в Нацгвардії, і в поліції, кожен має якусь невеличку свою ППО, і це дуже добре.
Далі йдуть комплекси малого, середнього радіусу дії і великого, такі як Patriot, який може знищувати повітряні цілі на 150 кілометрів. Тому в кожного комплексу є своє завдання, тобто повітряні цілі, які він знищує. Звичайно, треба такі цілі, як дрони, знищувати зенітними гарматами – це найефективніший метод. "Гепард" показав чудові результати, хоча це вже доволі не новий ЗРК.
Ворог виготовляє ракети до ППО. Чи можливо у нас налагодити це виробництво? Які країни допомагають окупантам з деталями для виготовлення цих ракет?
Є ракети, які атакують: крилаті ракети, "Калібри" чи Х-101, а є ракети з протиповітряної оборони. Мають на озброєнні і "Панцир", і "Буки", і "Тори" різних модифікацій, також С-300, С-350, С-400.
Звичайно, є виробництво цих ракет ще з часів СРСР. На жаль, "трьохсоток" у них дуже багато – тисячі, і вони можуть їх виготовляти. Ними вони нас обстрілюють як балістикою – Харківщина, Східний напрямок. Щодо С-400 – в них немає стільки ракет і вони призначені для іншого.
По Києву прилітає все: і "Іскандери", С-400, "Кинджали". Київ завжди буде в центрі уваги ворога, тому що тут зосереджені серйозні державні інституції, стратегічні об’єкти тощо. Очікувати, що ворог послабить акцент повітряних атак навряд чи варто, тому Київ і посилений відповідними засобами.
Часто стверджують, що тут, в Києві дуже багато західної ППО, а там немає. Це російський наратив, їхня ІПСО. Вони показують: "Бачите, вони себе захистили в Києві, а ви тут страждаєте". Це абсолютно не так, в різних містах є західна ППО, щодо зосередження ухвалює рішення вже вище військове керівництво, тому що є об’єкти, які ворог хоче атакувати, – це об’єкти критичної інфраструктури, оборонно-промислового комплексу, стратегічні об’єкти держави. У ворога є списки по пріоритетності, вони планують, коли і який об’єкт може бути атакований.
Ми вже перейшли від зенітних ракет до тих ракет, які атакують Київ зокрема, а там, звичайно, дуже багато західних компонентів. Це все документується, є відповідні підрозділи, які описують і надають докази з тих решток, що більш-менш вціліли. Вже на дипломатичному рівні партнерам повідомляється, хто виробник, де виробник, як виконуються чи не виконуються санкції, хто порушує. Вже є реально зафіксовані моменти, коли понесли покарання в судовому порядку. Деякі фірми були покарані за те, що продавали товари подвійного призначення.
Які країни, є інформація? Хтось в обхід санкцій постачає їм?
Європейські країни. Росія буде намагатися робити все, щоб цей обхід зробити невидимим і для тих країн, які їм постачають, і для себе. Контрабанду і якісь обхідні механізми ніхто не скасовув. Росія тут як риба у воді себе почуває, вони всю свою історію крали у всього світу технології і для них це не буде проблемою.
Але кожна країна, яка може контролювати хід виконання санкцій, якщо докладе більше зусиль, принаймі зменшить потік цих унікальних запчастин. Зараз вже в деяких ракетах знаходили фахівці не ті компоненти, які були раніше, можливо, є якась заміна. А якщо буде заміна – значить, це може позначитися на якості продукції. Якщо воно буде мінятися, то, можливо, не буде спрацьовувати, можливо, буде десь падати в полі, як ми часто бачимо.
Звичайно, там і робота РЕБ. Українська РЕБ працює доволі ефективно і нарощується – це найголовніше. РЕБ буває різна: на фронті вона може бути в рюкзаку, грубо кажучи, за плечима солдата, який зберігає його і підрозділ від FPV дронів, які знаходяться поруч, а є РЕБ така, що може захистити ціле місто від того, щоб ракета не летіла в ціль, а десь відходила в сторону.
Чи є зараз у світі дефіцит систем ППО? Чи є надія на те, що на осінь у нас буде достатня кількість ракет для систем ППО?
Дефіцит є і буде. Захід не готувався до таких активних дій, тому що він теж де-факто зараз затягнутий в цю війну, але це їхня безпека, це безпека колективного Заходу. Тому всі цивілізовані країни нам допомагають у протистоянні з Росією.
Це зрозуміло вже і у Франції, і в Британії, і в Німеччині, що одними літаками захиститися неможливо на сьогодні. Досвід Ізраїлю показав, що ХАМАС просто їх закидав великою кількістю дронів і ракет різних типів таким чином, що Протиповітряна оборона була перевантажена.
Захід наростив спроможності сьогодні в рази – це і Німеччина, і інші країни. Особливо Німеччина – вона допомагає нам багато, наростила свої промислові спроможності щодо виготовлення, і ми від Німеччини отримуємо чималі пакети допомоги.
Чи може бути якась конкретна дата, до якої ми забезпечимо кількість ракет?
Це нереально. Подивіться на інтенсивність повітряних ударів ворога. Ми постійно витрачаємо, тому потреба в ракетах, потреба в інших засобах постійно подається партнерам.
Є ті запаси і потреби, які нам потрібні. В міру витрачання ми отримуємо від Заходу, тому що робити великі склади з ракетами на території нашої держави немає жодної потреби. Плюс постійно йде виробництво.
Росіяни використовують таку кількість ракет, яку виготовляють, але є в них стратегічний запас. Навіщо це робиться?
Це називається НЗ, недоторканий запас. Він повинен бути в кожній армії. Це те, що на крайній випадок.
Чи змінились якість і типи ракет за два роки повномасштабного вторгнення?
Не змінилися. Ті ракети, що в них були, вони їх і використовують. Є, можливо, якісь в них додаткові джерела отримання компонентів, тому що російського там не так вже й багато в тих ракетах. По суті, крилата ракета Х-101, чому вона коштує понад 10 мільйонів доларів? Не знаємо точну ціну, але відкриті джерела пишуть, що понад 10. Це фактично літак, безпілотний літак, який летить. Ви бачите, що ця ракета залітає і літає Україною, намотує круги, облітає потенційні місця нашої ППО тощо.
Ви сказали, що С-300 в них багато. Наскільки вони забезпечені цим виготовленням? Багато – це скільки? Чи є у нас можливість віддавати їм ракетами системи ППО, як вони це роблять?
Ми не можемо виготовляти радянські ракети.
Чи можемо ми використовувати наші ракети і пускати по них?
Ми не можемо собі це дозволити, це дороге задоволення, в нас кожна ракета зараз на вагу золота.
Ми тримаємо сьогодні російську авіацію якомога далі від контрольованої Україною території в повітряному просторі. Потрібно стримати саме російську авіацію. Ми, Повітряні сили, всі Сили оборони, забезпечуємо повітряне прикриття, тобто від ударів ракет, дронів, про які ми з вами говоримо. Але найстрашніше – коли з’явиться літак-бомбардувальник, який може не одну КАБ чи дві запустити, а коли це будуть бомби вільного падіння і вони просто знесуть все на своєму шляху.
Російська авіація не повинна тут і носа показувати, і для цього існує Протиповітряна оборона, і тому вони були вигнані з нашого неба на початку вторгнення. Півтора місяця пройшло з початку повномасштабного вторгнення, коли вони ще залітали, бомбили Харків, Маріуполь, Суми. Ви бачили під Києвом скільки було авіації.
Тоді, коли вони завдавали удар на початку вторгнення, він був саме по Повітряних силах, їм потрібно було засліпити нас, знищити радіолокаційні станції.
Це така загальна військова стратегія – знищити все, забезпечити собі повітря, виграти перевагу у повітрі, після переваги в повітрі наземним військам зелена дорога, а при підтримці авіації – це ключ до успіху. Саме тому ми сьогодні говоримо про перевагу в повітрі на лінії фронту, на окупованих територіях, яку можуть нам забезпечити західні системи, такі як Patriot і літаки F-16.
Для того, щоб Сухопутні війська могли ефективно просуватися, вести оборонні чи наступальні дії, потрібна перевага в повітрі. Ворог хотів її мати, вони фактично вдарили по всіх наших Повітряних силах: авіація, Зенітні ракетні війська, радіотехнічні, але недооцінили.
Вийти з-під удару, щоб зберегти льотчиків, сісти на оперативний аеродром, сісти на ділянку автодоріг – це практика всього світу для того, щоб зберегти людей і техніку, боєприпаси і продовжити виконувати бойове завдання. Це було досягнуто. У Конашенкова Повітряні сили були вже знищені тричі, а вони все чомусь повставали і збивали російську авіацію. Ворог зрозумів, що не завоював переваги в повітрі і вийшов за межі. Відтоді вони не залітають і завдають ударів дистанційно.
Між фронтом і цивільними містами. Чи є якась цифра, щоб захистити цивільні міста, критичну інфраструктуру і щоб захистити фронт? Є якась цифра, що нам треба стільки, щоб закрити повністю там і там?
З фронтом треба тут обережніше, тому що всі думають, якщо прилітає – значить, це якась ракета. У ворога достатньо реактивної артилерії – "Град", "Смерч", "Ураган", С-300 теж можна як балістику. Тобто по фронту ворогу немає потреби витрачати дорогі ракети. Вони їх тримають для того, щоб завдавати ударів вглиб країни, це я маю на увазі "Іскандери", "Кинджал", "Калібр", Х-101, Х-555. В кожної ракети є своя максимальна дальність, звичайно, крилаті летять далеко, "Кинджал" теж летить куди хоче. Ви ж розумієте, що ракета має велику дальність застосування.
Звичайно, захистити можна якось ту основну лінію фронту протяжністю понад тисячу кілометрів. Тому що якщо брати ще кордон з Білоруссю, з Придністров’ям, берегову лінію, яка в нас є, – це теж все лінія фронту, це вже 2,5 тисячі кілометрів. Ви розумієте, що радіус застосування ЗРК небезмежний.
Якщо закрити по лінії фронту, то треба мати достатню кількість систем і створити там теж ешелоновану ППО, про яку я казав. Тобто Patriot не поставиш близько до фронту, його будуть знищувати просто безкінечними атаками різних артилерійських систем, ударними безпілотниками і так далі. Тому все має бути побудовано, як книжка пише, тому Patriot, NASAMS, мала ППО, РЕБ – все має працювати в комплексі для того, щоб перекрити таким напівкільцем. Це доволі-таки непросто зробити. Україна велика держава, це Ізраїль може собі дозволити зробити кільце і не пропускати.
Можна якось прикинути кількість, хоча б на цивільні міста?
Цивільні міста прикриті. Ми про кількість не можемо з вами говорити, то ж не на базар пішов. Тут треба розуміти, як це все працює і як воно має застосовуватися. Patriot ми використовуємо проти не лише аеродинамічних, але і проти балістичних цілей – "Кинджалів, "Іскандерів". Тут уже радіус Patriot до 40 кілометрів і все. 150 – це коли по літаках, по крилатих ракетах, а по балістиці тільки 40.
Треба розуміти, як більш раціонально їх розміщувати, щоб захистити. Скажімо Київ, величезне місто, потрібно грамотно і правильно захистити його різними засобами, в тому числі і Patriot, тому що часто ставлять питання: а давайте розширимо кільце, щоб туди нічого не долітало. Це хіба можливо, якщо подивитися розміри? Щоб розширити кільце, потрібно розширити кількість засобів, ви уявіть собі, яке треба зробити кільце, щоб щось не долітало, і то якщо буде уражена ракета – не факт. Як працює зенітна ракета проти крилатої? Вона летить, вона підривається поруч, тобто її завдання – прошити тисячами вражаючих елементів ракету і знищити. Вона має розірватися в ідеалі, а буває, що не розривається і як "поранена" летить далі, але вже збита з курсу і може пролетіти ще 10 кілометрів, а то і більше.
Так само відбувається і з "Шахедами". Ви бачили, скільки "Шахедів", можливо, на фото, прямо в дірках усі, по них стріляють, а вони все одно летять далі, поки не попадеш стрілецькою зброєю, я маю на увазі кулеметами, в якусь важливу частину чи у двигун, чи в бойову частину.
Саме тому навіть коли ефективно працює Протиповітряна оборона, Повітряні сили завжди просять громадян все ж таки не знімати на балконі, а десь берегти себе і своїх рідних.
Які сильні і слабкі сторони ППО Росії ви можете зараз назвати?
Не можна сказати, що в них погана ППО. У нас С-300 і "Буки", це ж теж російське, ще і старіше, ніж у них зараз, воно ж працює у нас. Питання в тому, наскільки ми ефективно застосовуємо своє озброєння проти них, наші засоби повітряного нападу – ракети Scalp, Storm Shadow та інше озброєння.
Вони ж звітують, що всі цілі збиті, всі HIMARS збиті, всі українські дрони збиті, але воно чомусь щось там горить. Тут вже йде ефективність застосування, планування операції всіх Сил оборони.
Таким чином ворожа ППО не ідеальна, хоча вона в них більш-менш сучасна. Сильні сторони – це те, що в них вона є у великій кількості. Але тієї кількості все одно недостатньо, щоб закрити територію Росії, ви ж бачите карту, яка вона величезна. Тому вони закрили Крим, закрили свої стратегічні напрямки, де може атакувати нашу державу, закрили лінію фронту, а далі вже Бєлгородська область і туди далі Воронеж – там прохідний двір, як-то кажуть.
Ми можемо сказати, що наші дрони вже послабили їхню систему ППО?
Тут не послаблення, а виснаження. Вони нас атакують щодня, десятки дронів різних типів, в основному ми бачимо "Шахеди" в статистиках, бо все писати дуже важко. Це зрозуміло, що дещо виснажує нашу Протиповітряну оборону, ми застосовуємо це озброєння, але в Росії є можливість це все виготовляти і як-то кажуть "клин клином вибивають".
Нам потрібна більша кількість дронів. Ви чули заяву керівництва держави про мільйон дронів... багато це чи мало? А чому ні? Йдеться про дрони різних типів, і є FPV дрони. FPV дрони сьогодні збираються фактично у всіх містах, де люди можуть це зробити, де є запчастини, бо збирати ми можемо усі. Українці взагалі б купили ППО, якби можна було б, скинули останнє і віддали б, щоб ми отримали ті Patriot, але немає, це буде в дефіциті завжди.
Не можна купити літаки, не можна купити ППО, тому що це не продається, тому що це йдуть між державами угоди, спеціальні рішення приймаються.
Звичайно, треба було це робити, мабуть, дещо раніше, але пріоритетом було все ж таки надати Україні в рамках того фінансового ресурсу, який нам виділяв Захід, перш за все ППО. Перша західна ППО прийшла аж через довгі місяці після початку вторгнення, я маю на увазі NASAMS і IRIS-T. Зараз вже ці комплекси є в багатьох регіонах, є ці системи, але їх все одне замало.
Тому, повертаючись до відповіді на питання "чи можна?", все захищається, як можливо. Великі міста – однозначно, зосереджені біля великих міст об'єкти критичної інфраструктури, об’єкти паливно-енергетичного сектору, стратегічні об’єкти держави, від яких залежить життя українців в цілому.
Цього року наша інфраструктура більш-менш захищена. Чи вони просто її не чіпають?
Ворог не дурний теж, не треба недооцінювати росіян. Вони проводять аналітику, вони дивляться, що їм вдалось, що не вдалося. Вони витратили минулого року понад 1100 крилатих ракет і таку ж саму кількість дронів-камікадзе. Ми знищили 75 відсотків того і того приблизно. Досягли вони результату? Не досягли.
Фактично весь той потенціал, який у них був, запас ракет вони викинули просто. Скільки мільйонів чи мільярдів доларів – тут навіть важко порахувати, але вони це викинули. Це я говорю тільки про крилаті ракети Х-101, Х-555, є ще балістичні та інше.
Ворог намагався нас завести в блекаут. Очевидно зараз вони зрозуміли, що в Україні підготувалися, що з’явилось додаткове західне озброєння, яке ефективне, з’явились мобільні вогневі групи, які вже можуть із ПЗРК знищувати, ракети і дрони.
До речі, чому такий результат дають? Тому що спершу вони просто з кулеметами ходили, на тачанках їздили, на джипах, а зараз уже вони оснащені "за останнім писком моди". Мобільна вогнева група – це не просто підрозділ зі стрілецькою зброєю, це може бути зенітна гармата, крупнокаліберний кулемет, ПЗРК обов’язково, ПЗРК оснащений додатковим обладнанням – це і приціл нічного бачення, це тепловізор, лазерна указка, прожектор, Bandera Power обов’язково, щоб було додаткове живлення, програмне забезпечення, яке їм показує напрямок ракети. І їхнє завдання – бути в потрібний час у потрібному місці і знищити усім тим, що в них є.
Цих груп уже дуже багато, вони не лише в Повітряних силах, звичайно, Повітряні сили більше збивають, але всі Сили оборони долучаються, це справа нашого виживання.
Ворог змістив акцент атак більше по інших об’єктах. Хоча об’єкти паливно-енергетичного сектора завжди під атакою.
Санкції діють проти російської цивільної авіації. Що потрібно зробити нашим дипломатам, щоб вони діяли проти військової авіації?
Запчастини, про які ми з вами говорили, в крилатих ракетах такі самі, як і в літаках, і в гелікоптерах. Навіть у нас був інцидент з "Мотор Січ", з паном Богуслаєвим, який зараз під слідством знаходиться, що постачались двигуни й інші запчастини окупантам навіть під час агресії.
Тому тут потрібно розуміти, що західні компоненти у них є в їхній авіації. Росія не може самотужки виготовляти високотехнологічну зброю, зокрема літаки чи гелікоптери, чи крилаті ракети без західних компонентів – це очевидно.
Те, що вони щороку фактично ставлять до строю кілька одиниць авіаційної техніки – це факт. Вони заявляють, що ще одна партія і ще одна партія для картинки, для телевізора вони показують, але насправді їх не так багато, там за рік чотири літаки Су-30, ще Су-34 кілька тощо. Плюс вони будуть показувати свій Су-57, вершину їхнього виробництва, як вони вважають. Але все що вони виготовляють, на жаль, воно виготовляється.
У чому цінність збиття літака А-50? Наскільки ця історія зможе змінити ситуацію на фронті?
Вони не могли повірити, що це зробили Повітряні сили, тому що відстань серйозна. І тому була купа домислів. Головнокомандувач і командувач Повітряних сил подякували за успішну роботу, я в прямій мові, пригадую, було, що в Україні вже є засоби, здатні діставати ворога там, де він того не чекає. Тому такі сюрпризи будуть частіше, в принципі вони були до А-50, ви пригадуєте, збиті російські "сушки" і на Північному напрямку, і на Одещині, і Херсонщині.
Тому ворог уже не може так зухвало себе поводити близько до наших кордонів.
Наскільки є панацеєю F-16 для того, щоб вирівняти у нас паритет у повітрі? Коли нарешті це станеться?
F-16 – це те, що максимально нам підходить в цих умовах. Швидко, ефективність, спроможність і по озброєнню. Багатоцільовий літак, який може завдати ударів по повітряних, наземних, надводних цілях. Це те, що нам допоможе завоювати перевагу, в повітрі в тому числі. Але перевага в повітрі досягається не лише літаками, я вже казав про зенітні ракетні системи, які відганяють їх. Тобто має бути прикриття із землі обов’язково.
Давайте все ж таки розпочинати з того, що ми маємо увійти в "клуб F-16", клуб країн, які мають цей тип на озброєнні.
А ми ще не ввійшли?
Остаточно ввійдемо, коли він вже буде в нас на аеродромі, виконувати завдання. Звичайно, що ми уже фактично там.
Немає ше офіційної передачі, є заяви про готовність і Нідерландів, і інших країнах передати, готовність є, літаки чекають. Цей день настане тоді, коли для цього усе буде готово. Немає жодного сенсу брати літаки і ставити їх на аеродроми, які стануть ціллю для ворога і можуть бути знищені. Тому все буде готове, адаптована інфраструктура, пілоти навчені, інженери, які будуть обслуговувати техніку і, власне, займатимуться усім озброєнням.
Літак потрібен для того, щоб воювати, інженери повинні обслуговувати кожну ракету і бомбу, яка є розумною. Зараз уже боєприпаси нашого тисячоліття зовсім інші, не ті, що були раніше. Тому треба програмувати на удар, давати пілоту інформацію, програмувати кожен боєприпас. Це мають робити інженери, для цього потрібні певні знання, для цього потрібні знання англійської мови в першу чергу, тому що ніхто не буде перекладати інструкції чи інструктори не будуть українську вчити, як мінімум. Тому акцент на підготовку. Звичайно, це професіоналізм, бойовий досвід наших людей, але і знання англійської мови, без цього ніяк.
Чим принципово відрізняється використання певних типів бомб, таких як JDAM і ракет HARM в українських літаках і F-16? Чи зможе це якось змінити ситуацію?
Відрізняється, звичайно. З F-16 можна буде управляти ракетою, можна буде завдавати ударів значно вище, підніматися вище, тобто зросте можливість дальності застосування цих ракет.
Так само і бомби JDAM. Плануюча бомба – тут принцип зовсім інший. Ракета летить, вона має двигун і вона летить до своєї цілі завдяки великій швидкості, а бомба відривається фактично від літака, розкриває крила і летить, планує по інерції. Вона постійно знижується, і знижується висота польоту бомби та її швидкість. Тому, щоб керованою бомбою завдати удар, потрібно якомога вище підняти літак, якомога більше розігнати його, щоб по інерції бомба полетіла і щоб долетіла до своєї цілі.
F-16 – сучасніший літак, який має перш за все радар, бортовий радар, бортова РЛС – це те, що найголовніше в літаку. Якщо льотчик буде бачити ціль – може застосовувати будь-які типи озброєнь.
Якщо відбудеться передача шведських Gripen і французьких Mirage. Чи потрібно нам буде стільки ж часу, щоб підготувати інфраструктуру, підготувати пілотів, як зараз іде час на F-16? Чи про це зараз не йдеться?
Адаптовувати інфраструктуру під західну техніку – це одне питання. Кожний тип літака – це серйозна ноша для нас. Зрозуміло, що ми б хотіли мати багато літаків, щоб Росії показувати, де її місце, але, на жаль, неможливо мати дуже багато типів на озброєнні. Яка країна у світі може таке собі дозволити, крім Америки, різні типи. Хіба що Росія, яка є виробником.
Навіть ми зараз маємо на озброєнні Су-25, Су-24 двох модифікацій, Міг-29, Су-27. Це старі радянські літаки, які ми обслуговуємо, ремонтуємо нескінченно, відновлюємо, проводимо обслуговування, ставимо у стрій, і вони працюють. В нас ця система трималася ще до вторгнення, 12 авіаремонтних підприємств.
Розумієте, наскільки це величезний фінансовий ресурс, наскільки це величезний людський ресурс, і в умовах війни це зрозуміло, що зараз дуже важко робити. Але західні літаки, які ми прагнемо отримати, передусім це F-16, зрозуміло вже, пілоти навчаються, є розмова і про Gripen, звичайно, був командувач на базі у Швеції, яка теж розглядає можливість передачі Gripen для нас, бодай це була б одна потужна ескадрилья, яка спроможна була б застосовувати ці зразки озброєння, які не можуть застосовувати F-16, тобто європейський ринок.
Якщо ми вже будемо мати підготовлених людей і фахівців на ті Gripen, що зараз можуть бути українськими, то відповідно є перспектива щодо отримання кращих літаків нового покоління Gripen, а також і F-16 теж можна комусь потім передати і отримати F-35. Я хотів би бачити цей процес, але, мабуть, не побачу, поки служу в армії. Це непросто, це десятки років може піти для того, щоб переозброїтись. Але ви бачите, ситуація у світі наскільки динамічно розвивається. Якщо ми увійдемо до складу Північноатлантичного альянсу, то ми, можливо, і побачимо на українських базах F-35, які будуть охороняти нас, навіть якщо вони будуть партнерські.
Які ще типи літаків нам потрібні і чи є якась їхня кількість, щоб закрити небо, щоб спати спокійно і, незважаючи на регулярні обстріли, все-таки заспокоїти українців, що в нас закрите небо?
Небо закривається не лише літаками, але і системами. Літаки несуть бойове чергування на оперативних аеродромах по всій території держави, є розосередженість, і якщо там іде загроза, піднімаються винищувачі – в західних, центральних, північних регіонах тощо.
Ми хочемо замінити весь радянський парк на західний, тому що ті літаки, які сьогодні є, вони вже вдвічі старші за своїх пілотів. Морально та фізично застаріла техніка не може ефективно виконувати завдання, пілоти витискають все можливе, але є якась межа.
В окупантів основною є серія літаків "Су", це Су-30СМ, Су-34, Су-35, вже сучасні літаки. Вони мають Міг-29, мають Су-27, навіть мають модернізовані версії цих літаків, але вони їх фактично не використовують при атаках. Вони використовують більше Су-25, вони теж в них модернізовані, але їх застосовують вже ближче до лінії фронту.
Зрозуміло, що з Росією не може бути майбутнього в жодному оборонному сенсі. Тому кількості, якої було б достатньо, – це не менше 150 багатоцільових літаків. Плюс навчально-бойові літаки, може ця кількість дійти до 200, ще транспортна авіація, армійська авіація Сухопутних військ – це гелікоптери.
В нас є сьогодні у Сухопутних військах бригади вертолітників, їм теж треба позбуватися Мі-2, Мі-8, Мі-24, які є на озброєнні, і брати щось гарне.
В одному із нещодавніх відео вертолітника запитали: "Льотчики хочуть F-16 вже бачити, а про що мрієте ви?". Вертолітник каже, що вони теж мріють про F-16, тому що це те, що допоможе їх захистити.
Вертолітники сьогодні змушені заходити в зону ураження ворожої протиповітряної оборони і, на жаль, не завжди вдається вийти, прилетіти додому. Нещодавно загинув Владислав Риков, пілот 299-ї бригади, він був одним з найтитулованіших льотчиків, лицар орденів Богдана Хмельницького, за мужність. Його життя обірвала ворожа ракета Р-37, яка має дальність понад 200 кілометрів.
Таким чином гинуть льотчики, допоки приймаються складні непрості рішення на Заході, у Сполучених Штатах Америки. Ми чекаємо цієї допомоги, і уже вся країна і не лише Україна чекає цієї допомоги. Затягування цих процесів, на жаль, призводить до загибелі цвіту нашої нації.
Поясніть систему, коли ворожа ракета летить, долітає до території Польщі чи до території Румунії, як було нещодавно, вони піднімають в небо свої винищувачі і вона змінює траєкторію, повертається в Україну. Для чого окупант це робить?
Вони не управляють тими ракетами. Вони планують маршрут, ракета може десь збитися з курсу через якусь протидію наших Сил оборони, можливо, тими ж засобами радіоелектронної боротьби. Вони точно прописують маршрут ракети, вона заздалегідь програмується.
Ми завжди в Телеграмі повідомляємо приблизний маршрут ракети, який населений пункт, оперативно, щоб люди зрозуміли. Ви бачите, що деякі нехтують заходами безпеки, тому повідомляємо, що летить на кордоні Миколаївської, Одеської областей, входить в Черкаську область і вона так летить, оминає потенційні місця нашої ППО.
Задача провокувати завжди буде, вони завжди роблять це через Придністров’я чи через Молдову, навіть через Румунію прилетіла, були зафіксовані випадки. Тому відповідна реакція і румунської сторони, і польської, вони в колективній безпеці НАТО, але теж не можна сидіти і спостерігати, як через твою територію пролітає пів тонни вибухівки. Якщо буде загроза їхній державі, я думаю, вони будуть реагувати, будуть застосовувати винищувачі.
Чим ми, українці, можемо допомогти силам Протиповітряної оборони?
Західні партнери знають, чим нам допомагати – це фінансування, це санкції, це політична підтримка, це підтримка економіки і озброєння. Люди, які є на Заході, – ми завжди доносимо цю інформацію через західні ЗМІ з різних майданчиків не лише я, а ми підключаємо інших спікерів – і пілотів, і зенітників наших.
Українська діаспора – це дуже важливий напрямок, де можна робити певний вплив. Тому люди, здійснюючи свою підтримку як на Заході, так і всередині країни вже допомагають Повітряним силам.
Ми читаємо, бачимо ті коментарі, де люди дякують Протиповітряній обороні. Це надзвичайно сильно надихає. На Заході люди здійснюють тиск на владу, щоб активніше допомагала Україні, щоб надали більше озброєння. Без такої публічної, народної підтримки, яка вже потім переростає в урядову, рішення можуть прийматися з певною затяжкою, м'яко кажучи.
Ми бачимо, що нам потрібно швидше отримувати зброю і від цього залежить наше життя. Що зробити з матеріального погляду? Ви ж бачите, зараз багато людей оголошують збори. Потрібно відрізняти шарлатанів від тих, хто дійсно допомагає армії. Все, що військові з фронту попросять, – це потрібно, але не якийсь умовний збір невідомо на що.
Є місцеві громади, які сьогодні долучаються до різних зборів. Зокрема, вже навіть президент сказав, що є можливість знайти рішення, щоб місцева влада закупила той же самий РЕБ для захисту об’єктів інфраструктури. Це вже проголошено, вже було засідання в Центральній Україні, в одній з областей, де було таке доручення дано і озвучено.
Далі місцеві громади збирають також на джипи для мобільних груп для того, щоб забезпечити їх транспортом.
Таким чином можна долучитися до цих зборів. Звісно, що зброю не купиш в магазині, але такі речі, як прожектори ті самі чи тепловізори, які теж не просто купити, їх ще треба привезти, в Україні ж немає достатньо, тому потрібно з-за кордону везти.
Долучатися може кожен і плюс підтримувати сім’ї наших загиблих воїнів.
І не фотографувати роботу ППО, ваше улюблене...
Я б не став казати, що моє улюблене. Роботу ППО ми самі виставляємо, але верифіковане відео, те, що ми можемо. Якщо у нас є ландшафт, Київ і всі знають, якщо з різних сторін фотографуєш співставляєш фотографії чи відео, то можна безпомилково визначити, де стоять. Ворог і так прекрасно має інформацію з різних джерел, тому не потрібно йому допомагати і все.
