USD
НБУ
38.05
Готівка
38.45
EUR
НБУ
41.20
Готівка
41.90
Втрати орків: 4 1 4 6 8 0 (+920)
USD
НБУ
38.05
Готівка
38.45
EUR
НБУ
41.20
Готівка
41.90

Як впоратись з викликами війни з Росією та у чому різниця між ЖЕК, ЖЕО і ОСББ. Інтерв'ю з директором ЖЕО Людмилою Павловою

Людмила Павлова_2
Директор ЖЕО (с.Софіївська Борщагівка) Людмила Павлова в ефірі Ukraine World News
Джерело: скріншот

З якими викликами зіткнулася житлово-комунальна сфера після початку вторгнення Росії? Як вирішували найсерйозніші проблеми у окремо взятому великому житловому комплексі? У чому різниця між ЖЕК, ЖЕО та ОСББ? Що варто змінити у законодавстві, яке стосується сфери ЖКГ? 

Гостею Христі Равлюк в рамках проекту "Перехрестя" стала директор директорка ЖЕО (Софіївська Борщагівка) Людмила Павлова. 

Українці звикли, що є ЖЕК. Ви очолюєте ЖЕО, окрім того є ОСББ. Поясніть, будь ласка, в чому різниця між цими всіма поняттями?

ЖЕК — це були комунальні підприємства, поки не вийшов закон, який зобов’язував вирішення управління будинком: чи це буде управляюча компанія, чи це буде ОСББ.

ЖЕК сам по собі — це бюджетне комунальне підприємство бюджетна, комунальна власність, якісь там обов’язки. Якщо це вже приватна форма обслуговування, то ти вже до цієї форми відносишся як до чогось таке, що тобі твоє.

ЖЕК — це ЖЕК, його ніколи не сприймали і зараз ця слава передалася і на управляючі компанії. Хоча це комерційні структури, бо слава від ЖЕКу така пішла, і чомусь у людей враження, що і управляюча компанія може бути така, що ніхто не знає хто сантехнік, хто електрик тощо.

Тут є така властивість, якщо в нас електрик, сантехнік, він постійно тут на місці, завжди по можливості надається якась допомога і щось робиться конкретне. Є можливість порівняти там, де працює управляюча компанія і там, де працюють комунальні служби, це дуже велика різниця.

Управляюча компанія — це комерційна структура, яка працює на результат, але не завжди так трапляється, що виходить так як ми хочемо.

Є закон про здійснення прав власності в багатоквартирному будинку, але відсутній закон або нормативно-правовий документ, який би регулював ці організаційні та правові відносини, тому що деякі питання дуже спірні, немає роз’яснень, я рахую, що цей закон дуже не доскональний.

Закон то є закон, але людина повинна розуміти як це робиться, як правовою формою вирішується це питання, роз’яснень ніяких немає.

Ви залишалися тут і організовували роботу ЖЕО з початку повномасштабного вторгнення. Як вона була організована? 

Коли мені з самого ранку сказали, що почалась війна, в мене не було ні паніки, нічого. Єдине я тільки сіла на ліжко і склала один до одного що я повинна робити.

Перше, що я зробила, це було десь на початку сьомої години, це я забрала документи, вони в мене вже складені були, забрала своїх підопічних, це дві кицьки в мене і відразу на роботу.

На роботі я зробила конкретний наказ по підприємству про те, що в нас буде організований штаб з організації роботи і ми беремо повністю на себе відповідальність за життєдіяльність комплексу. Я розуміла, що мої працівники всі будуть приймати якісь міри, я розуміла, що зараз у людей паніка. Ми не повинні були допустити цієї паніки.

Залишилися на робочому місці з першого дня: я, електрик, сантехнік, деяка кількість двірників і деяка кількість прибиральниць.

Бухгалтерія, інженерний відділ - всі виїхали в перші дні. За три місяці я тільки три рази була вдома, я не мала можливості потрапити додому, бо не було часу. Долучилося багато наших мешканців, я дуже переживала за те, що у нас військовозобов’язані люди тут є, які в перший же день були призвані, але у цих людей сім’ї залишилися, жінки з дітьми. В нас багато хлопців, які в перший день пішли у військкомат, щоб віддати борг батьківщині, це були справжні патріоти.

Ви інструктували працівників ЖЕО про те як діяти під час обстрілів?

Інструктажу не було. Ви розумієте, так склалося, я ж не хочу казати те, чого не було, у нас не було такого, щоб ми сиділи, інструктаж проходили, хто куди тікає, в яку яму.

Ми вже знали, якщо десь щось бахкає, ось дитячий садочок, там підвал. У нас таких конкретно сховищ немає, забудовником це було не передбачено. Ті приміщення, які може і були призначені для бомбосховищ, скільки їх продано... це я кажу те, що я знаю.

Облаштували підвали своїми силами, поприбирали, але є загроза життя, що може засипати той підвал, скільки таких випадків було, підвали облаштовані, десь ліжко стоїть.

Конкретно дитячий садок, хоч він на території комплексу, це бюджетна структура - це власність сільської ради. Але з головою сільської ради домовились про те, що на такі випадки нам дозволили використовувати це приміщення, і в основному в перші дні там було забито. У нас паніки не було, бо в нас у кожної людини, яка була в списку, був свій сектор відповідальності.

Усі в кого була зброя на початку повномасштабного вторгнення, вступали в тероборону. Що було у вас?

У нас залишилося чотири чоловіка з охорони, а хлопці чи з-під Донецька в основному всі, або з міст, які вже були окуповані в перші дні війни. Хлопці, які мали зброю з дозволом - одразу територіальна охорона. З першого дня в нас було налагоджено патрулювання, охорона вдень і десь з восьмої години вечора, усе розписано по годинам, хто на вахті, весь комплекс був під таким наглядом, що тут муха не проскочила б.

Були випадки, що дехто був затриманий, які орендували квартиру тут ще до повномасштабного вторгнення, диверсанти. П’ять було диверсантів, двоє були затримані завдяки нашим мешканцям. Про це ми говорили кожен день, бо у нас така була обстановка, коли ми усі сиділи напружені, коли ми конкретно вже чекали цю орківську банду зі сторони Білогородки, була така інформація, що вони йдуть на Київ. Десь півтори неділі всі були "на стрьомі".

Скільки людей залишилося?

Залишилася мінімальна кількість людей, яка була на комплексі — це було 289 чоловік, про яких я знаю. Але потім я вияснила про молодих людей, які з хати зовсім не виходили. Люди молоді, середнього віку, це був такий психологічний стан, що зовсім з хати не виходили.

Я не отримувала ніякої інформації ні від кого, чи є якісь інваліди, чи люди старшого віку, чи багатодітні сім’ї, ми самі збирали ці дані. Ми виключали ліфти, бо було таке становище, що нічого не ясно, світло то є, то нема, ми годували територіальну оборону, охорону, людей, які залишилися.

Були продуктові бази, які роздавали харчі людям, ми все це моніторили. Хлопці наші, в кого машини, їхали загружалися, перевозили, то був не ЖЕК, то була продуктова база, у нас з харчами не було проблем. 

Всю інформацію, всі комп’ютери, ми все повивозили, все поховали.

Охорона комплексу як була організована? Чи була приватна охорона, яка тут працювала?

Хлопці з охорони, їх кинуло керівництво, ні зарплати, нічого, і ми всім комплексом скидали кошти, годували. Місце, де вони проживали було, вони також як і ми всі працювали від щирого серця, вони виконували роботу. Коли були обстріли, вони людей заводили в бомбосховище, якщо якась проблема, вони бігли допомагали, на території патрулювали, але вони ще стояли на КП.

Охорона знаходила мітки, вони по 20 разів ходили зверху донизу і перевіряли там все. 

В перші дні не було хліба. Всі скооперуватися, у кого що було: мука, дріжджі... все це зносили в ЖЕК, поруч у нас пекарня, ми пішли випікати цей хліб, дуже було багато хліба, він був такої цікавої форми, наш Києво-Софійський хліб.

Сільська рада нам допомагала. Я співпрацювала з старостою. До нас приходили люди із приватного сектору, із сусідніх комплексів за хлібом. Потім уже так почалося, що люди хліб завозили по домам і робили сухарики, ми теж тут робили, у нас було мішків десять, вони були такі смачні. Потім ми їх зібрали і відправили хлопцям на фронт.

Блекаут. Як ви організували тут роботу?

Це було дуже складно, можна сказати, що це такий період мого життя, який хочеться забути.

Коли був блекаут, це була проблема всієї країни, ми всі знаємо, яка причина цього. Деякі рахували, що ЖЕК винен в тому, що немає світла: "а там світло є, а тут немає, ви включаєте", я кажу: "як?". В мене немає такої можливості включи, виключи.

Які ще були цікаві історії, про які ви не забудете до кінця свого життя?

Директор ЖЕО (с.Софіївська Борщагівка) Людмила Павлова в ефірі Ukraine World News
Джерело: скріншот

З перших днів в нас був цікавий такий момент. Уже 24-го-25-го я по всіх аптеках скупила все що можна було, і свої гроші вкладала, люди допомагали. У нас був так обладнаний медичний кабінет, там були ліжка, у нас були перев’язочні матеріали, знеболюючі, джгути.

А як живе комплекс зараз? Скільки людей повернулося і чи багато у вас переселенців?

Після травня минулого року ті люди, які поїхали, ті люди, які їхали з частини окупованих територій, то вони знімали тут квартири. У нас дуже багато тут орендарів, в перші часи ці люди приходили, деякі взагалі в одних капцях приїжджали.

Деякі люди приходили до нас, ми їх реєстрували, показували, де офіційно можна отримувати допомогу, ми їх брали на своє забезпечення, це вже були ліки, памперси, речі. Це у нас і Дружковка, Краматорськ, Макіївка, Мелітополь, Маріуполь, Бахмут. У нас приїхала сім'я з шести чоловік з Бахмута. Син працює зараз тут у нас садівником. Він при ділі, морально ожив.

Яка у вас ситуація з боргами?

За основними направленнями комунальних послуг у нас не було боргів. Може поточний рахунок ми могли підзатримати, але щоб накопичувати борги, в нас цього не було. Люди погано розраховувалися за комунальні послуги цей період, ми могли не сплатити кошти по якихось там статтях, ми могли обмежити вивезення сміття.

Перше – це в нас електроенергія, друге — це газ, а договір з Нафтогазом зобов’язує до такого, що там, якщо не сплатиш кошти, то там незважаючи на війну, дві структури ДТЕК і Нафтогаз, з якими можна безкінечно судитися.

Сплатили люди кошти, ми заплатили за електроенергію, сплатили люди кошти, заплатили частково туди, частково туди, головне, що ми показали продавцям цього товару, що ми спроможні, що ми є, що ми живі, що ми не діваємось, ми не накопичуємо боргів цих.

Що робите з боржниками?

Є конкретно в законі прописано — це призупинити надання послуги. Ми зупиняємо таким шляхом, що коли не коли відключили воду, повісили пломбу, але в нас немає важелів.

Я прийшла додому мені перекрили воду, я пломбу зрізала, включила кран, що ви мені зробите? Нічого. 

Єдиний тільки інструмент, єдине що ми можемо зробити, всі борги — через суд, більше механізмів немає. Що таке суд — сьогодні подав заяву на боржника, це може розглядатися роками. Потім стягнули з нього кошти, а він за рік, за півтора набрав нові борги, знову подавай. Зараз платіжна спроможність дуже впала, є люди, які дійсно не можуть сплатити, бо немає можливості, люди залишилися без роботи, є другорядні причини, є дуже родич хворий, дуже багато людей, що залишилися без роботи.

Є чинне законодавство, за яким ви зобов’язані працювати і ви як практик, людина, яка вже десять років у сфері ЖКГ, щоб ви змінили у цьому законодавстві, щоб вам стало легше працювати?

Воно не буде легше. Це взаємовідносини і роз'яснення до того, що можна, що не можна, а мені як легше працювати, то так не може бути, бо є конкретні поняття, якщо людина за щось платить, то вона повинна за це спросить, воно повинно бути виконано.

Є якісь зміни, які би ви внесли в чинне законодавство?

Є. Я рахую так, що в законах всіх ЖКГ і от 417-й там закон про створення ОСББ, самоуправління, дійсно, там повинно бути поняття відповідальність сторін, а не так, що скинули все на відповідальність управляючої компанії.

Це повинні бути враховані і штрафні санкції, бо якщо людина робить щось погане, вона повинна відповідати за це. Це не може бути так, що ми нічого не можемо зробити, з нас питають... а ви люди, чого ж ви не відповідаєте за те, що ви робите. Трохи облегшити оці от бюрократичні поняття, наприклад, акти складати, бо ти склав акт ну і що? Люди не розмежовують поняття, де обслуговування, а де дійсно ви повинні самі приймати рішення, ви повинні за це відповідати як за своє майно, "ми вам платимо" - і хоч ти лопни.

Найголовніше - це правова база, нема роз’яснень, люди багато чого не розуміють і тому на цьому грунті  дуже такі негарні моменти складаються.

Яке найскладніше рішення вам довелося приймати за цих майже півтора року війни?

Для мене не було простих рішень, за штаб — це не складне рішення, так треба було. Найскладніше рішення, коли я розуміла, що в нас така ситуація складається. В нас новий забудовник, є такі моменти, що я нічого не можу зробити, бо це не знаходиться на обслуговуванні нашої управляючої компанії, це власність забудовника, а його немає, я не маю права лізти у його власність.

Тут у нас трансформаторні підстанції, які не в межах обслуговування ЖЕКу, я не приймала це на баланс, я не маю до нього ніякого відношення, але це джерело електроенергії. Якщо там щось станеться, то не буде світла там, де ми живемо і люди живуть. Було ухвалено таке рішення, коли я зібрала людей і доповіла про те, що ми на одному кабелі працюємо, я не маю до цього ніякого відношення, дотепер не проводились техогляди і там багато профілактичних процедур, які треба було зробити, це не афера, це авантюра. Я взяла на себе відповідальність, уклала договір з компанією, яка має ліцензію на обслуговування цих силових об’єктів. Чітко людям пояснили, відкрили рахунок, бо це ж кошти, 228 тисяч ми заплатили за кабель і техобслуговування, це було дуже складне питання.

Повне відео

 

 

Читайте також:
ЗСУ подекуди відновлюють втрачені позиції на Авдіївському напрямку, – Тарнавський ЗСУ подекуди відновлюють втрачені позиції на Авдіївському напрямку, – Тарнавський
Виробництво боєприпасів у РФ протягом року, імовірно, досягне піку через обмеженість виробничих потужностей, - британська розвідка Виробництво боєприпасів у РФ протягом року, імовірно, досягне піку через обмеженість виробничих потужностей, - британська розвідка
Верховна Рада може ухвалити закон про мобілізацію до кінця березня, – Веніславський Верховна Рада може ухвалити закон про мобілізацію до кінця березня, – Веніславський
Не боятися воювати: Захисник розповів про завдання на фронті Не боятися воювати: Захисник розповів про завдання на фронті