Народні депутати запропонували понад чотири тисячі поправок до законопроєкту про мобілізацію. При цьому Верховна Рада має всі шанси ухвалити його в другому читанні до кінця березня. Таку думку висловив член комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський в інтерв’ю "РБК-Україна".

За його словами, орієнтовно 4 березня має бути підготовлена порівняльна таблиця для законопроєкту. Починаючи з 5–6 березня Рада може розпочати постатейне обговорення та облік або відхилення цих законодавчих поправок за участю їх авторів.

"Оптимістично, що комітет до 10–15 березня зможе закінчити з поправками. Песимістично – до 20 березня ми зможемо їх розглянути, сформувати висновок комітету, проголосувати і направити законопроєкт на друге читання до Ради. Тобто і за оптимістичного, і за песимістичного сценарія до кінця березня ми маємо всі шанси в залі цей законопроєкт проголосувати в другому читанні", – зазначив він.

Зміни у законопроєкті до другого читання

Щодо обмеження прав фізичної особи у виїзді за межі України, прав на керування автомобілем, а також накладення арешту на банківські рахунки та цінності, що зберігаються у банках

За словами Веніславського, додатково регулювати обмеження виїзду за кордон немає потреби, оскільки це вже прописано у законі про правовий режим воєнного стану.

"Щодо обмеження права фізичної особи в керуванні транспортним засобом: якщо вона не оновлює свої військово-облікові дані, не стає на облік, ігнорує повістки тощо, ми дійшли консенсусу, що в тому чи іншому варіанті це обмеження може залишитися у законопроєкті. Щодо блокування коштів на рахунках, грошових активів тощо – ми в комітеті цю норму відхилили", – сказав нардеп.

Електронні повістки

За словами Веніславського, електронні повістки не знайшли підтримки в комітеті Верховної Ради України, водночас реєстрація в електронному кабінеті призовника залишається як право, а не як обов’язок.

"І також ми залишили можливість передусім особам, що проживають за межами України, скористатися електронним кабінетом для дистанційного оновлення даних без в'їзду на територію України, оскільки потім виникне проблема з можливістю їх виїзду", – заявив він.

Парламентар зазначив, що в цьому контексті мова може йти й про студентів, які навчаються за кордоном, і про тих чоловіків, які ще до війни переїхали мешкати за кордон.

Коментуючи способи вручення повістки, крім надсилання її в електронному кабінеті, тим, хто там зареєстрований, він зауважив, що усі решта способів залишаються тими ж.

"У паперовому вигляді, вручення під відеофіксацію або іншими шляхами за умови фіксації, що людина її отримала", – уточнив член комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки.

Повноваження у мобілізаційних заходах

Також у комітеті вирішили уточнити повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій у мобілізаційних заходах. Вони, за словами Веніславського, "спільними зусиллями забезпечуватимуть мобілізаційні процеси, сприятимуть, допомагатимуть, братимуть участь у різних формах".

Представники поліції за зверненням ТЦК зможуть брати участь в оповіщенні громадян, бути присутніми при врученні повісток.

Крім того, всі поліцейські мають перейти зі спеціального обліку на загальний військовий облік, але вони підлягатимуть бронюванню і не можуть бути призвані під час мобілізації.

Мобілізація аспірантів

За словами Веніславського, усі аспіранти матимуть право на відстрочку, незалежно від форми навчання.

"Безумовно, не може бути поділу на громадян, які навчаються в аспірантурі за кошти фізичних осіб, і на тих, які навчаються в аспірантурі за кошти державного бюджету. Це є неконституційно, воно порушує принцип рівності. Тому ми прибрали цей поділ – всі аспіранти матимуть право на відстрочку, незалежно від форми навчання", – зазначив він.

Мобілізація засуджених?

За словами нардепа, в Україні передбачать можливість мобілізації засуджених. Це стосується як тих, хто отримав умовне покарання, так і тих, хто перебуває у місцях позбавлення волі.

"Інша категорія – особи, які перебувають у місцях позбавлення волі, за виключенням осіб, засуджених за злочини проти основ національної безпеки, проти статевої свободи людини і деяких інших найбільш сенситивних злочинів. Ці категорії з урахуванням зазначених виключень зможуть вступити на військову службу під час мобілізації у військовий час за їхньої згодою, якщо вони виявлять бажання – то ми надамо їм таку можливість", – додав член комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки.

Що буде з демобілізацією?

"Це питання ми залишили для розгляду у режимі закритого засідання комітету, бо його треба буде розглядати за участі представників сектора безпеки та оборони. Концептуально є згода, що треба визначити чіткі терміни служби і можливість демобілізації. Є консенсус, що це може бути після 36 місяців. А конкретні терміни, деталі та механізм ми ще будемо обговорювати – чи це стосується участі у бойових діях, виконання бойових розпоряджень чи обов'язків з несення військової служби в тилу тощо. 36 місяців – це той орієнтир, до якого ми зараз консенсусно схиляємось", – розповів Веніславський.

Хто зможе отримати бронювання?

Бронь від мобілізації в Україні передбачатиметься не лише для держслужбовців, правоохоронців та працівників ОПК, а й інших сфер, уточнив парламентар.

"Ми дійшли консенсусу, що бронювання буде зберігатися для тих осіб, діяльність яких в економічній сфері є критичною для функціонування держави і органів державної влади, органів місцевого самоврядування, життєдіяльності населення. Але це буде визначатися детально постановою Кабінету міністрів", – пояснив він.

За словами Веніславського, у законопроєкті визначається лише те, що в органах державної влади, місцевого самоврядування можуть бути заброньовані керівники цих органів, а що стосується держслужбовців категорій Б і В – серед них може бути заброньовано до 50% військовозобов'язаних.

"Також ми погодилися, що в органах прокуратури, в Бюро економічної безпеки, ДСНС, службі судової охорони, працівники судів та інших правоохоронних органів матимуть можливість бути заброньованими. А щодо суддів, прокурорів – для них варто зберегти право на відстрочку, щоб вони не стали залежними від стороннього впливу і щоб не було паралічу судової та правоохоронної системи", – наголосив Веніславський.

Раніше народний депутат, заступник голови Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, голова постійної делегації України в ПА НАТО Єгор Чернєв заявив, що Верховна Рада розгляне законопроєкт про мобілізацію у другому читанні вже в березні.