USD
НБУ
39.62
Готівка
40.00
EUR
НБУ
42.75
Готівка
43.25
Втрати орків: 4 8 5 4 3 0 (+1400)
USD
НБУ
39.62
Готівка
40.00
EUR
НБУ
42.75
Готівка
43.25

Рада Україна-НАТО: Яким буде новий шлях країни до Альянсу?

Розповідаємо про нові виклики на шляху України до вступу до НАТО
україна Нато

Фото ілюстративне

Джерело: відкриті джерела

На саміті НАТО у Вільнюсі було ухвалено рішення створити замість Комісії Україна-НАТО нову Раду Україна-НАТО. Вона буде вирішувати кризові питання. Про це повідомив генсек НАТО Єнс Столтенберг під час спільної з президентом Володимиром Зеленським прес-конференції у Вільнюсі.

За його словами, це один з елементів, щоб наблизити Україну до членства в НАТО.

"Ми будемо як рівні і вирішуватимемо в рамках кризові консультацій, які можуть скликати будь-який член Ради", - додав він.

Столтенберг повідомив, що заснування Ради Україна-НАТО є одним з трьох елементів пакету, який узгодили у Вільнюсі, щоб наблизити Україну до НАТО. Відразу ж Генсек нагадав, що у напередодні союзники схвалили для України пакет із трьох складових, зокрема багаторічну програму практичної допомоги, створення нової Ради Україна-НАТО, і прибрали вимогу про План дій щодо членства.

"Наша нова програма допоможе Україні перейти від обладнання та стратегій радянського часу до натовських стандартів і зробить українські Збройні сили повністю сумісними з натовськими. Союзники знову підтвердили, що Україна буде членом Альянсу, і погодилися прибрати вимогу ПДЧ. Це змінить український шлях до членства з процесу, що складається з двох кроків, до процесу одного кроку, і ми направимо запрошення Україні приєднатися до НАТО, коли погодяться союзники й будуть виконані умови. Це сильний, єдиний меседж союзників щодо шляху до членства НАТО", - деталізував він.

В чому відмінність Ради від Комісії?

За його словами, Рада відрізняється від попередньої Комісії перш за все тим, що вона має право ухвалювати рішення. Передбачені зустрічі на рівні голів урядів, міністрів та на військовому рівні.

"Важлива деталь: до цього, наприклад, існувала Рада Росія-НАТО. І це був формат привілейованого партнерства. А ми наполягли, щоб у правилах процедури Ради Україна-НАТО було чітко написано, що це інструмент наближення членства України. Тобто все заточується під прискорення нашого членства в НАТО", - відзначає очільник МЗС Дмитро Кулеба.

Чи справді це прискорить вступ України до НАТО?

Очільник МЗС Кулеба пояснює, що раніше у Бухаресті Україні запропонували шлях до членства в НАТО у два кроки. Спочатку ми мали б пройти ПДЧ як багаторічну програму, потім отримати запрошення, а далі - членство.

"Зараз ПДЧ прибирають і кажуть, що ваш шлях до НАТО з двох кроків тепер складатиметься з одного кроку. Але коли цей крок буде зроблений, коли нам дадуть запрошення, – нам не сказали", - констатує він.

Кулеба наголосив: після саміту у Вільнюсі шлях до НАТО став коротшим, але не став швидшим. І тому Україна має зараз реалізувати рішення Вільнюського саміту таким чином, щоб пришвидшити нашу інтеграцію.

"Нам не потрібен ніякий план "Б". Ми вже у цю штуку гралися в історії України багато років тому. Нам потрібне членство в НАТО. Членство України в НАТО посилить сам Альянс, зробить нашу країну більш захищеною і, головне, воно запобігатиме новим агресіям в Європі", - підсумував він.

ПДЧ для України скасовано

Напередодні міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що після дискусії країни-члени НАТО погодились зі скасуванням Плану дій щодо членства (ПДЧ) для України на шляху до вступу в Альянс. Про це Кулеба написав у Twitter.

"Після інтенсивних обговорень союзники по НАТО досягли консенсусу щодо скасування ПДЧ на шляху України до членства в Альянсі", – зазначив міністр.

Глава МЗС привітав це рішення, що, як він зазначив, скоротить шлях України до НАТО.

"Це також найкращий момент для того, щоб внести ясність щодо запрошення Україні приєднатися до Альянсу", – додав Кулеба.

Що таке ПДЧ?

ПДЧ – це програма НАТО з надання консультацій, допомоги та практичної підтримки, що враховує індивідуальні потреби держав, які задекларували прагнення вступити до Альянсу. Це "попередній етап" членства в НАТО, в якому країна-претендент отримує індивідуальну національну програму підготовки до майбутнього членства в Альянсі.

ПДЧ – програми з п'яти пунктів, де розглядаються політичні та економічні питання країни, її оборона та військовий потенціал, ресурси, безпека та правові питання.

До 24 лютого Україна неодноразово просила у НАТО надати їй цей план, але не отримувала. Після повномасштабного вторгнення РФ до України Фінляндія та Швеція подали заявки на вступ до НАТО без ПДЧ.

Про перегляд традиційної процедури (тобто уникнути ПДЧ) Верховна Рада України попросила НАТО через резолюцію 28 червня 2023 року. Фінляндія та Швеція при перемовинах теж оминули План дій.

Вступ України до НАТО

У вересні 2022 року Україна подала заявку на прискорену процедуру членства в Альянсі.

11-12 липня у Вільнюсі (Литва) має відбутися саміт НАТО, на якому українська влада очікує отримати конкретне рішення щодо свого членства в Альянсі. Як пише Politico, у НАТО терміново узгоджують, що запропонують Україні у Вільнюсі.

Уже 23 країни підписали спільну з Україною заяву про підтримку вступу до НАТО. Крім Португалії, Україну вже підтримали Болгарія, Бельгія, Данія, Естонія, Італія, Ісландія, Іспанія, Канада, Латвія, Литва, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Румунія, Словаччина, Словенія, Фінляндія, Франція, Чехія, Чорногорія та Швеція.

Читайте також:
Волонтери, які поїхали у Вовчанськ, зникли. У поліції припускають, що їх розстріляли російські військові Волонтери, які поїхали у Вовчанськ, зникли. У поліції припускають, що їх розстріляли російські військові
Більшість українських біженців готові повернутися з Європи додому, – опитування Більшість українських біженців готові повернутися з Європи додому, – опитування
Е-кабінет військовозобов’язаного запрацює з 18 травня: Хто може ним скористатись та для чого Е-кабінет військовозобов’язаного запрацює з 18 травня: Хто може ним скористатись та для чого
Українським підприємствам бракує спеціалістів – дослідники стверджують, що війна забирає робочу силу Українським підприємствам бракує спеціалістів – дослідники стверджують, що війна забирає робочу силу