Ахметов, Фірташ, Пінчук та Коломойський
Українські олігархи втратили свої активи та політичний вплив, проте донори бояться осіб, які можуть незаконно збагачуватись за рахунок майбутнього "плану Маршалла" для України. Про це повідомила колишня голова Національного банку України Валерія Гонтарева в інтерв'ю виданню Bloomberg.
"Нам потрібно любити Україну, але це має бути жорстке кохання, умовне кохання", – зазначила вона.
Видання, посилаючись на неназваного європейського дипломата, стверджує, що країни G7 чинять на український уряд тиск щодо відновлення програми реформ, спрямованої на боротьбу з корупцією.
При цьому Гонтарєва вважає, що Україна зацікавлена в утриманні деяких олігархів, які почали "грати за правилами", щоб їхні гроші не були виведені до інших країн.
Зазначається, що діяльність олігархів вкрай негативно позначилася на перспективах України, оскільки перешкоджала надходженню закордонних інвестицій та побудові конкурентного ринку.
Зокрема з 2013-го по 2023 рік Україна пройшла шлях від 142-го до 116-го місця за щорічним індексом сприйняття корупції Transparency International.
Bloomberg повідомляє, що ймовірне виникнення нових олігархів та відновлення політичної влади олігархату може поставити під загрозу зовнішнє фінансування України, особливо необхідне в умовах війни. Міжнародний валютний фонд у грудневому звіті визначив відновлення "олігархічних інтересів" як високий ризик для реформ та майбутнього зовнішнього фінансування.
Також додається, що серед українських олігархів деякі мали міцні звʼязки з Росією чи перебувають під кримінальним слідством. Ті, які залишилися в Україні, зіткнулися з ударом по своїх статках. Зокрема, Рінат Ахметов втратив заводи, шахти та політичну базу через окупацію. За даними Forbes, його статки знизилися з 15,4 млрд доларів (2013 рік) до 5,7 млрд.
"Інші, включно з Ігорем Коломойським, чий телеканал транслював шоу Зеленського та підтримав його кандидатуру в президенти, втратили банки, проплачених депутатів (деякі олігархи самі також були депутатами) та ЗМІ, які протягом 30 років дозволяли їм здобувати активи за дешеву суму, відволікати грошові потоки та створювати або руйнувати політичну кар’єру", – йдеться у матеріалі.
При цьому парадокс полягає в тому, що Україні, можливо, доведеться "загравати" з крупним бізнесом, аби він в умовах війни та після неї не переїхав до країн Європи, а лишився всередині держави.
"Потоки грошей, що йдуть на реконструкцію, повинні добре контролюватися (донорами), хоча певною мірою це видавання бажаного за дійсне. Подивіться, що сталося з грошима в Іраку та Афганістані", – сказав керуючий директор фінансових установ Європейського банку реконструкції та розвитку Френсіс Малідж.
Заступник голови НБУ Сергій Миколайчук також бачить майбутнє України як повʼязаної з Європою. Але Україна стає все більш централізованою та мілітаризованою державою. Деякі критики навіть почали хвилюватися, що президент Зеленський веде Україну на шлях, який може перешкодити поверненню до ліберальнішого післявоєнного порядку. Більше великих компаній було взято під контроль уряду, включно з найбільшою нафтовою компанією "Укрнафта" та нафтопереробним заводом "Укртатнафта", обидві з яких контролював його колишній спонсор Коломойський.
