Нині у світі є найбільша кількість конфліктів з часів Другої світової війни. Україна, за даними звіту "Глобального індексу миру" від міжнародного дослідницького центру з Австралії Інституту економіки та миру (IEP), знаходиться на п'ятому місці в рейтингу найменш мирних країн світу.
Як свідчить звіт, у 2024 році у світі існує 56 конфліктів. При цьому залученими до них є 92 країни – усередині чи за межами своїх кордонів. Тож наразі "світ стоїть на роздоріжжі, і ситуація гостро вимагає узгоджених зусиль".
Зокрема, в 97 країнах ситуація стосовно миру погіршилася більше ніж будь-коли з моменту започаткування "Глобального індексу" у 2008 році. А 108 країн стали "більш мілітаризованими", зауважують автори звіту.
"Основними чинниками стрімкого падіння миролюбності у світі є конфлікти у Газі та Україні. Зростання кількості дрібних конфліктів збільшує ймовірність більш серйозних конфліктів у майбутньому. У 2019 році Ефіопія, Україна та Газа були визначені як незначні конфлікти. Натомість у 2023 році майже три чверті смертей у світі від воєн припадає саме на Україну та Газу", – кажуть дослідники.
Крім того, аналітики підрахували, що глобальні економічні наслідки насильства зросли до 19,1 трлн доларів, що за підсумками 2023 року становить 13,5% світового ВВП.
А 110 мільйонів людей є біженцями або внутрішньо переміщеними особами через насильницькі конфлікти. Приміром, глобальні економічні наслідки насильства у 2023 році склали 19,1 трлн доларів, або 2380 доларів на людину.
Витрати на розбудову та підтримання миру склали 49,6 мільярда доларів, що становить менш як 0,6% від загальних військових витрат у світі.
Мирні й найменш мирні країни
Автори дослідження називають найбільш мирною країною Ісландію, яка очолює цей рейтинг ще з 2008 року. За нею йдуть Ірландія, Австрія, Нова Зеландія та Сінгапур – новий учасник у першій п’ятірці.
"Натомість Ємен змінив Афганістан як найменш мирну країну у світі. Далі найменш мирними вважаються Судан, Південний Судан, Афганістан і Україна. Змінився і характер воєн та їх завершення. Так, вирішальну перемогу будь-якої зі сторін здобуто лише менш ніж у 9% у 2010-х роках. До прикладу, у 1970-х роках цей показник сягав 49%", – пояснюють дослідники.
За той же період кількість конфліктів, які завершилися мирними угодами, впала з 23% до трохи більш як 4%.
Вплив технологій асиметричної війни значно полегшив недержавним групам, а також меншим або менш потужним державам конкурувати в конфліктах з більшими державами чи урядами.
Кількість держав, які використовують безпілотники, зросла з 16 до 40, що на 150% більше за період з 2018-го по 2023 рік. За той же період кількість недержавних груп, які вчинили принаймні одну атаку безпілотників, зросла з 6 до 91, зрісши на понад 1400%.
У той час як у Європі розташовані 7 із 10 наймирніших країн світу, 23 із 36 країн регіону стали "менш мирними" в останній час.
Наприклад, Швеція, яка стала найновішим членом НАТО у березні через побоювання конфлікту з Росією, зазнала найбільшого падіння сукупних показників у Європі. Це опустило її з 22 позиції на 39-ту, що є найнижчим рівнем "миролюбності" країни з 2008 року.
"Російсько-українська війна змусила Європу переоцінити рівні військових витрат і боєготовності", – констатують аналітики.
З усім тим Україна опинилася серед тих країн, в яких найнижчий рівень страху щодо ядерної загрози. Про це стало відомо з результатів квітневого опитування соціологічної групи "Рейтинг" на тему "Ядерної загрози".
Загалом протягом року у світі не відбулося значного зменшення страхів від ядерної загрози, кажуть дослідники. Дві п'ятих опитаних нині вбачають високий ризик використання ядерної зброї. Майже така ж частка оцінок помірного ризику, і лише 14% не бачать ризику.
