Суд закрив одну зі справ про розгін протестувальників Євромайдану в Києві 30 листопада та 1 грудня 2013 року, знявши всі звинувачення з підозрюваних та скасувавши арешт з їхнього майна, попри заперечення з боку потерпілих та прокуратури. Про це повідомляє "Суспільне"".
У Шевченківському суді Києва розглядалося клопотання про закриття євромайданівської справи щодо розгону мирних учасників акції 30 листопада та 1 грудня 2013 року. Обвинувальний акт передали до суду 2015 року, наразі справу закрили. З підозрюваних зняли всі звинувачення, а також знято арешт з їхнього майна. У справі було близько 170 потерпілих, повідомила представниця одного з учасників мирної акції на Майдані Олега Грабця, адвокатка Вікторія Дейнека.
"Він (Олег Грабець, – ред.) проти закриття. Зараз я висловлюю його позицію, оскільки він є військовослужбовцем і зараз перебуває на фронті. Його позиція ґрунтується на тому, що обвинувачені мають бути притягнуті до відповідальності та те, що за такий тривалий час не завершили, – це затягування захисту. Адже вони часто подавали клопотання про те, що не можуть брати участі. Позиція мого потерпілого, що ми могли б встигнути" - сказала Дейнека.
За словами однієї з активісток Майдану Любомири Кеплер, серед потерпілих 30 листопада лишилось у залі двоє. Багато хто з протестувальників Євромайдану зараз воює, а декого вже немає в живих.
"Справа не в тому, що я ненавиджу тих, хто переді мною, я люблю тих, хто за спиною. Має бути справедливість. Тому що це була гідність, а це не покаране слово", - сказала Кеплер.
Один із постраждалих протестувальників Євромайдану Сергій Колоша у коментарі "Громадському" розповів, що основна ударна сила 30 листопада складалася з 300–350 беркутівців та їх підлеглих.
Попри позицію потерпілих, а також клопотання прокурора про відкладення засідання, адже є присутніми не всі учасники, суддя після нарадчої оголосив своє рішення.
"Клопотання захисника Кулініка задовольнити, обвинувачених звільнити від відповідальності у зв'язку із закінченням терміну давності", – сказав суддя Віталій Циктич.
Крім того, суд ухвалив зняти арешт із майна обвинувачених, а цивільні позови потерпілих залишити без задоволення.
Зазначається, що підозрюваний Мариненко зараз перебував у судовій залі, але на прохання нашої журналістки поділитися реакцією на судове рішення відреагував агресивно, зокрема із забороною знімати його на камеру. Потерпіла сторона заявила, що оскаржуватиме судове рішення.
Як нагадує "Суспільне" в ніч проти 30 листопада 2013 року тоді ще міліція зачистила Майдан Незалежності від протестувальників. Зокрема, силовики використовували для розгону мітингувальників кийки та інші спецзасоби. Понад сотню людей отримали травми, десятки потрапили до райвідділів міліції. Наступного дня – 1 грудня 2013 року у річницю Референдуму про суверенітет 1991 року на протест лише у місті Києві вийшло, за різними оцінками, від 500 тисяч до 1 млн протестувальників. Цього ж дня з мирною ходою активісти вирушили до Адміністрації президента, де, знову ж таки, до них застосували силу, зокрема, представники "Беркута".
У причетності до побиття протестувальників під час розгону зокрема звинувачують колишнього керівника управління громадської безпеки ГУ МВС Києва Олега Мариненка, двох ексзаступників командира полку київського "Беркута" Андрія Дідюка та Миколу Тягнірядна, а також в.о. командира 4 роти київського "Беркута" та командири 3-ї та 4-ї рот Євгена Антонова та Юрія Шевченка.
Нещодавно Офіс генпрокурора й колишній керівник департаменту розслідувань злочинів Майдану Сергій Горбатюк розповів, що очільник Департаменту кібербезпеки СБУ Ілля Вітюк у 2014 році знімав, як "Беркут" розстрілював протестувальників на Майдані. Тоді Вітюк був оперативником служби.
Взимку цього року Державне бюро розслідувань повідомило про підозру в держзраді колишньому заступнику секретаря Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Володимиру Сівковичу.
