Обговорення справи "Україна та Нідерланди проти Росії" у Європейському суді з прав людини триває. Суддя ЄСПЛ від України Микола Гнатовський в інтерв'ю "РБК-Україна" зауважив, що після ухвалення відповідні рішення матимуть не тільки юридичну, а й історичну вагу.
Останні слухання у справі відбулися 12 червня цього року, де були присутні держави, які звернулися до Європейського суду з прав людини, а саме Україна та Нідерланди.
Країни заявляли свої вимоги та відповідали на питання суддів. 26 інших держав – учасниць Ради Європи увійшли в цю справу як треті сторони і які мали спільну позицію.
"Потім з окремими позиціями вирішили виступити Велика Британія і Польща, а судді почали обговорення. Тобто обговорення того, яким має бути рішення в цій справі по суті, триває. Будемо сподіватися, що в максимально розумні строки буде вже це рішення по суті", – заявляє Гнатовський.
Посадовець просить розуміти, що йдеться про величезний обсяг доказів і матеріалів та досить складні юридичні питання. І це не те рішення, пояснює суддя, яке можна ухвалити в форматі Великої палати з 17 суддів ЄСПЛ за дуже короткий час.
"Але хотів би бути оптимістом і думаю, що достатньо оперативно суд може це рішення ухвалити. Це будуть сотні і сотні сторінок, дійсно рішення, яке матиме не лише юридичну, а я б сказав, історичну вагу", – говорить Гнатовський.
Деталі справи
- У цій справі суд розглядатиме колективну скаргу України та Нідерландів проти РФ у тому, що країна-агресорка після окупації Донбасу у 2014 році системно порушувала права людини на цих територіях, або не розслідувала скоєні там порушення і як держава-окупант повинна нести відповідальність за події на цій території.
- 26 січня 2022 року в ЄСПЛ відбулися усні слухання щодо прийнятності зазначеної заяви.
- 25 січня 2023 року Велика палата Європейського суду з прав людини ухвалила рішення щодо прийнятності спільної міждержавної справи "Україна та Нідерланди проти Росії" за заявами щодо Донбасу, викрадення дітей-сиріт та збиття літака рейсу MH17, визнавши її прийнятною.
- 17 лютого 2023 року ЄСПЛ повідомив уряд України про об’єднання згаданої справи з міждержавною справою "Україна проти Росії (Х)" (щодо повномасштабного вторгнення РФ) в одне провадження "Україна та Нідерланди проти Росії".
- Суд визнав, що Україна надала достатньо обґрунтованих очевидних доказів як повторюваності діянь у порушення Конвенції, так і офіційного толерування з боку РФ.
- 25 січня 2023 року Європейський суд вперше серед закордонних юрисдикційних органів встановив, що території на сході України були захоплені російськими окупаційними силами з 11 травня 2014 року та щонайменше до 26 січня 2022 року (дати проведення усних слухань), були під юрисдикцією Російської Федерації.
- Європейський суд послався на присутність на сході України російських військових з квітня 2014 року та широкомасштабне розгортання російських військ найпізніше із серпня 2014 року.
- Встановлено, що держава-відповідач мала значний вплив на воєнну стратегію її маріонеткових адміністрацій; що вона надавала зброю та інше військове обладнання цим окупаційним адміністраціям у значних масштабах з початку їхнього створення (так звані Л/ДНР) та в подальші місяці та роки; що вона проводила артилерійські обстріли на запит цих окупаційних адміністрацій; та що вона надавала політичну та економічну підтримку зазначеним окупаційним утворенням.
- Також ЄСПЛ визнав прийнятними скарги про адміністративні практики на порушення цілої низки статей Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.