Ілюстративне фото
В Україні орієнтовно 800 тисяч чоловіків пішли у так зване "підпілля", щоб уникнути призову на військову службу. Для цього вони змінили фактичну адресу проживання і влаштувалися на неофіційну роботу, розповідає Financial Times голова Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха.
Нардеп стверджує, що від початку великої війни українські компанії в середньому вже втратили 10–20% своїх працівників, яких мобілізували або ж вони емігрували. Наталуха переконаний, що надалі ще більше підприємств закриватимуться, оскільки зіткнуться з браком робочої сили.
"Не хочу бути апокаліптичним, але сказав би, що крайній термін – кінець вересня. А це матиме серйозні наслідки для економіки України", – заявляє він.
І вважає, що держава має розв'язувати це питання. Наприклад, шляхом економічного бронювання. Адже у такий спосіб на місцях можна зберегти 895 тис. осіб. До того ж це ще й принесе армії близько 200 млрд гривень.
"Це гроші, які не залежать від того, в якому настрої прокинеться Віктор Орбан (йдеться про неодноразові затримки допомоги ЄС через прем’єр-міністра Угорщини, – ред.), або хто стане наступним президентом США, – додає Наталуха.
Втім, така пропозиція викликає чимало суперечок і критики в суспільстві. Мовляв, дивлячись на дефіцит солдатів на фронті, вказана система призову виглядає як несправедлива. На що народний обранець відповідає, що "простою справедливістю війну не виграєш, бо війна сама по собі несправедлива".
Що відомо про економічне бронювання?
Законопроєкт про економічне бронювання можуть розглянути не раніше другої половини серпня, а може, навіть у вересні. Є навіть три варіанти цього законопроєкту.
Приміром, в першому варіанті пропонують, щоб бронюванню підлягали військовозобов'язані, які працюють на підприємствах, де середньомісячна зарплата становить не менше 12 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня (це 36 тисяч 336 гривень на сьогодні) і де немає боргів по сплаті зарплати та податків.
Другий варіант передбачає можливість бронювання найманих працівників та фізичних осіб-підприємців. Ще можна забронювати ФОП, якщо підприємець зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та громадських формувань не пізніше ніж за шість місяців до набрання чинності цього закону та за умови, що дохід становить не менше триразового розміру збору (20,4 тисячі) за бронювання військовозобов'язаних (61,1 тисячі).
А третій – критерій середньої зарплати у 35 тис. гривень для підприємств та єдиний військовий збір, який складе 20,4 тис. гривень в місяць для ФОПів.
