USD
НБУ
39.40
Готівка
39.70
EUR
НБУ
41.97
Готівка
42.85
Втрати орків: 4 5 4 4 2 0 (+770)
USD
НБУ
39.40
Готівка
39.70
EUR
НБУ
41.97
Готівка
42.85

Росії не вдався авдіївський бліцкриг

Дмитро Снєгирьов
Джерело: відкриті джерела

17 лютого головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив про відведення українських підрозділів з Авдіївки через ситуацію довкола міста та з метою збереження життя і здоров’я військових.

За словами командувача Оперативно-стратегічного угруповання військ "Таврія" Олександра Тарнавського, за чотири місяці активної фази Авдіївської оборонної операції втрати РФ перевищили 47 тис., також знищено сотні одиниць бойової техніки ворога.

За оцінками, які наводить розвідка британського Міноборони, за час кампанії із захоплення Авдіївки РФ втратила щонайменше 400 танків, бойових машин піхоти та іншої техніки, а також, ймовірно, тисячі осіб особового складу.

Тарнавський зауважив, що українські захисники завдали ворогу величезних втрат та знищили значний резерв окупантів, який РФ планувала використати на інших ділянках фронту для наступальних дій.

В останній день оборони міста президент України Володимир Зеленський, перебуваючи на Мюнхенській конференції з безпеки, сказав, що втрати Росії під Авдіївкою з жовтня склали десятки тисяч солдатів і що співвідношення українських до російських втрат там становить один до семи.

Варто зазначити, що на Авдіївському напрямку проти Сил оборони воювали військові частини та з'єднання 1-го армійського корпусу, 2-ї та 8-ї армій та 41-го армійського корпусу збройних сил РФ.

Чому тримали Авдіївку

Джерело: АрміяInform

За словами речника Оперативно-стратегічного угруповання військ "Таврія" Дмитра Лиховія, утримання Авдіївки мало значення для того, щоб не допускати російську артилерію і російський терор далі на захід Донецької області. Щоб перемелювати російські ресурси і резерви, виснажувати їхню армаду.

Зазначу, що Авдіївка є дуже зручним місцем для контролю за Донецьком і транспортними артеріями окупантів. Позиції навколо неї дозволяють контролювати північні околиці Донецька і Ясинуватої, південні околиці Горлівки, а також швидкісну трасу М04 Донецьк – Горлівка.

Також контроль над Авдіївкою давав можливість фактичного контролю за угрупованням російських військ, розташованим у районі Донецька. Це давало змогу ЗСУ тримати під вогневим контролем пункти постійної дислокації, склади з БК і всю військову інфраструктуру окупантів. Через це росіяни і намагалися відсунути ЗСУ від Авдіївки й від самого Донецька на відстань як мінімум до 30 км.

Тактика

Авдіївка. 17 лютого 2024 року
Джерело: DeepState

Тактичний маневр ворога полягав у тому, що російський підрозділ спецпризначення використав дренажну трубу протяжністю приблизно до 2 км, щоб зайти в оперативний тил українського угруповання та створити загрозу як флангових ударів, так і оперативного оточення окремих підрозділів ЗСУ.

Виникають цілком обґрунтовані запитання до ГУР МОУ щодо провалу роботи на цій ділянці фронту.

Примітно, що підготовчі інженерні роботи противником велися не один місяць, а це і зварювальні, і бурові роботи, також облаштування схованок БК та спорядження.

У підсумку маємо те, що, скориставшись цим маневром, ворог вийшов в тил українського угруповання, закріпився у міській забудові. Українські захисники змушені були акумулювати свої оперативні резерви, аби локалізувати прорив окупантів.

15 лютого Третя окрема штурмова бригада підтвердила, що була терміново передислокована для посилення українських військ у районі Авдіївки, а також повідомила, що на Авдіївському напрямку двом бригадам ворога завдано критичного ураження, проте українським захисниками доводиться "воювати на 360 градусів", а росіяни перекидають до Авдіївки нові сили.

Вуличні бої

Джерело: скріншот

Противник нам нав'язав вуличні бої, які є боями високої інтенсивності. Ситуація загострилася, запеклі бої тривали у житловій забудові Авдіївки. Окупанти закріпилися на зайнятих позиціях і розвинули подальший наступ на позиції ЗСУ, вийшовши фактично у тил українського угруповання. Запеклі бої розгорнулися у районі вулиць Соборної та Чернишевського, які розташовані у житловій забудові міста. Відразу постали основні загрози перед українськими захисниками – можливість флангового удару по укріпрайону "Зеніт". Варто зазначити, що цей укріпрайон готувався з 2014 року, а окупанти намагалися його безуспішно штурмувати протягом 10 років.

16 лютого українські захисники для збереження життів та покращення оперативної обстановки відійшли з позиції "Зеніт" в Авдіївці.

Крім того, виявилося, що загарбник може враховувати помилки своїх попередніх операцій, йдеться про Маріуполь, коли російські війська в лоб штурмували "Азовсталь" та завод ім. Ілліча.

Напевне, основний розрахунок українського командування полягав у тому, що окупанти будуть штурмувати "Коксохім", але відбувалися зовсім протилежні речі – флангові охоплення позицій ЗСУ. З одного флангу вони спрямували удар на Степове, Бердичі з виходом на Ласточкине – це так звана дорога життя.

А з іншого флангу – Індустріальний проспект, бо це давало їм можливість блокади ротації ЗСУ, підвезення БК та евакуації поранених.

Власне, можливість встановлення контролю над Степовим давало окупантам можливість розвинути подальший успіх для блокування логістики. Утім, у ході успішних контратак Збройних сил України за підтримки авіації і бронетехніки вдалося покращити тактичне становище на цьому напрямку.

До речі, в районі населеного пункту Степове й досі тривають запеклі бої, а всі повідомлення російської окупаційної армії про те, що селище вже під контролем російських військ, не відповідають дійсності. Бої точаться у населеному пункті, де окупанти одночасно намагаються штурмувати на декількох напрямках.

Повтор Бахмута

На мою думку, фактично повторився бахмутський сценарій, який почався із встановлення окупантами контролю над локаціями ЗСУ, а саме дорогами на Часів Яр та іншими. Тоді ми мали фактичне сточування оперативних резервів ЗСУ, які були необхідні для українського контрнаступу.

Ситуація, на жаль, повторилася. Тому відразу постало питання можливості відведення ЗСУ з району Авдіївки на заздалегідь підготовлені позиції.

Можемо говорити і про зміну тактики російських окупантів в районі Авдіївки. Якщо раніше це були масовані наступи, тобто бронеколони під прикриттям до однієї батальйонно-тактичної групи, то тепер це тактика ПВК "Вагнер", яку вони задіювали під час штурмів у Соледарі та Бахмуті, – дія малими мобільними групами від 8 до 15 осіб. Це велика кількість мобільних груп, які за рахунок скорочення лінії фронту створюють вогневу перевагу на певній ділянці фронту та намагаються прорвати оборону ЗСУ.

У Білому домі заявили, що одна з причин критичної ситуації в Авдіївці – нестача артилерійських снарядів, які США зараз не можуть надавати через відсутність схваленого додаткового фінансування в Конгресі.

Натомість видання Foreign Policy з посиланням на оцінки "понад десяти європейських військових чиновників та експертів" пише, що ситуація на полі бою є серйозною, але не настільки, що Україні загрожує крах або серйозні невдачі на фронті.

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. 

Читайте також:
Один мобілізований обходиться державі в 1,3 млн гривень на рік Один мобілізований обходиться державі в 1,3 млн гривень на рік
Переведення всіх енергоблоків ЗАЕС у стан Переведення всіх енергоблоків ЗАЕС у стан "холодного зупину": Експерт пояснив, як це вплинуло на ситуацію на станції
Росія почне наступ наприкінці травня – на початку червня, але ми добре підготуємося, – Буданов Росія почне наступ наприкінці травня – на початку червня, але ми добре підготуємося, – Буданов
Подальші бойові дії в Україні можуть розвиватись за двома сценаріями Подальші бойові дії в Україні можуть розвиватись за двома сценаріями