Верховна Рада України ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.
За відповідний законопроєкт проголосував 281 народний депутат.
Минулого тижня президент України Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт про ратифікацію статуту та поправок до нього.
Нагадаємо, Римський статут – це міжнародний договір, на підставі якого заснований Міжнародний кримінальний суд (МКС). Статут визначає чотири основні міжнародні злочини: геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочин агресії.
Що дає ратифікація Україні?
Ратифікація дозволить Україні:
- брати участь в Асамблеї держав – учасниць Міжнародного кримінального суду і формувати політику МКС;
- висувати свого кандидата на посаду судді;
- затверджувати розподіл бюджету МКС з метою забезпечення належного розслідування російських злочинів в Україні;
- брати участь у виборах суддів та інших виборних осіб (зокрема прокурора Міжнародного кримінального суду), впливати на розробку змін до Римського статуту, що є ключовим для нас у питанні захисту наших військових.
Народна депутатка Ірина Геращенко додає, що Україна ратифікувала Римський статут з окремою заявою. Згідно з документом протягом семи років після набрання чинності "Україна не визнає юрисдикцію Міжнародного кримінального суду стосовно її громадян щодо вчинення злочинів, передбачених статтею 8 Римського статуту".
"Зважаючи на те, що Україна вже зараз надала МКС право розслідувати злочини, вчинені на її території, прокурори МКС вже можуть проводити розслідування, але є норма відтермінування інших дій МКС, зокрема, щодо вручення ордерів і переслідувань громадян України", – пояснює Геращенко.
Також вона зазначає, що Україна має намір приєднатися до оновленої версії статуту Міжнародного кримінального суду. Це й статтю 8bis, яка з’явилася у результаті так званих Кампальських поправок 2010 року і передбачає відповідальність за злочин агресії.
Втім, продовжує нардепка, ратифікація діє ретроспективно, тобто не має зворотної сили, і не поширюється на країни, які не ратифікували Кампальських поправок. Це стосується й Росії, яка не є членом Міжнародного кримінального суду.
Тож через це для притягнення керівництва РФ до відповідальності за агресію 2022 року Україна продовжить працювати над створенням спецтрибуналу.
І нині для того щоб Міжнародний кримінальний суд міг розглядати злочин агресії, обидві сторони конфлікту мають бути учасницями Римського статуту. Тому Росію неможливо притягти до відповідальності за злочин агресії і початок вторгнення в межах МКС.
Народна депутатка стверджує, що таку норму слід скасувати й дати суду можливість розслідувати цей злочин на таких самих засадах, що й інші.
"Асамблея країн-учасниць має зібратися та розглянути це питання у 2024 році. Водночас зміни в Римському статуті не вплинуть на справу України в суді, адже поправки не стосуються подій, що сталися до цього", – зауважує Геращенко.
Україна підписала Римський статут ще у 2000 році, проте до цього так і не ратифікувала його. Римський статут МКС на сьогодні ратифікували 125 держав, зокрема вже й з Україною.