Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №7033-д щодо запобігання розголошенню окремих відомостей у текстах судових рішень. Про це повідомив нардеп від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко у Telegram.
"За" проголосували 250 парламентарів.
Документом хочуть на час воєнного стану та рік після нього обмежити доступ до судових рішень у справах, які становлять особливий суспільний інтерес. А також надати суддям право на власний розсуд вилучати із судових рішень інформацію, що "може зашкодити безпеці" у справах, розглянутих у відкритому засіданні.
Також пропонується суттєво розширити перелік відомостей, які не можна розголошувати.
Що не так із законопроєктом?
З різкою критикою проєкту закону вже виступили громадські організації та правозахисники, оскільки він обмежує доступ до інформації та рішень судового реєстру, які становлять значний суспільний інтерес.
Зокрема, Інститут масової інформації, "Медіарух", "Детектор медіа" та видання судової журналістики "Ґрати" опублікували спільну заяву.
"Ми, українські журналісти та медійні організації, закликаємо депутатів не приймати законопроєкт №7033-д: вважаємо, що він суттєво перешкоджатиме висвітленню справ, повʼязаних із війною, та в результаті позбавить громадськість контролю над правосуддям у важливих судових процесах", – йдеться в заяві.
Автори наголошують, що раніше цей законопроєкт розкритикували правозахисники, оскільки він значно обмежує доступ до відкритої інформації у реєстрі судових рішень та надає суддям необмежені повноваження для цього. А якщо закон ухвалять в цілому, то громадськість буде позбавлена інформації про рішення у справах, пов’язаних із війною, військом та мобілізацією – таких, що становлять значний суспільний інтерес.
Ба більше, ініціатори законопроєкту хочуть відтермінувати публікацію судових рішень щодо злочинів, повʼязаних із війною, нацбезпекою, щодо колаборантів, ухилення від мобілізації тощо. Вони пропонують, щоб документи з’явились у реєстрі лише через рік після закінчення воєнного стану.
"Законопроєкт також наділяє суддів правом "з міркувань безпеки" не публікувати інформацію, що була оголошена у відкритому засіданні та яка, на думку суддів, "може сприяти ідентифікації" місць та закладів критичної інфраструктури. Проте ці відомості легко можна знайти в інтернеті. А при прийнятті цього рішення судді керуватимуться лише своїми переконаннями. Крім того, із судового реєстру зникнуть усі рішення у зазначених справах, що були прийняті з початку введення воєнного стану", – наголошують журналісти.
"Ми вбачаємо в законопроєкті 7033-д спробу цензури, яка значно звузить можливості громадського контролю над важливими судовими процесами та ймовірно сприятиме суддівському свавіллю. Закликаємо депутатів відхилити цей законопроєкт", – додали вони.
Кримінальні провадження щодо працівників ТЦК
Зазначимо, що від початку повномасштабного вторгнення чимало кримінальних справ стосуються саме нелюдського поводження у Територіальних центрах комплектування (ТЦК) з військовозобов’язаними.
Лище за період від лютого 2022-го до кінця літа 2023 року ДБР розслідувало 112 проваджень щодо посадовців ТЦК.
Резонансними були такі справи:
- у Запоріжжі воєнком організував схему збагачення для свого оточення та допомагав ховатися від суду кримінальним елементам;
- на Закарпатті військовий комісар змушував солдатів будувати його маєток;
- на Київщині посадовець ТЦК сприяв нелегальному перетину кордону;
- у Полтавській області воєнком жорстоко побив свого підлеглого;
- в Одесі ексвоєнком добряче збагатився, хоча таких офіційних доходів у нього не зафіксовано;
- на Рівненщині керівник обласного військкомату побив військового;
- у Черкаській області працівник військкомату за 10 тисяч доларів "відмазував" чоловіків від служби в армії;
- "ділки" з Буковини хотіли збагатитися на оформленні довідок про відстрочку від мобілізації.
