На початку червня Україна пережила чергову екологічну катастрофу через РФ – підрив греблі Каховської ГЕС. Кількість затоплених територій обраховується кількома тисячами квадратних кілометрів. Під водою опинилися декілька десятків населених пунктів українського Півдня.
Як підрив Каховської ГЕС вплине на економіку нашої країни розповіли в НБУ.
Так, за оцінками КШЕ та Мінекономіки, витрати на відновлення втраченого будуть високими – лише прямі збитки становлять щонайменше 2 млрд дол США – та залежатимуть від обраного сценарію відбудови ГЕС і водосховища. Фінальне рішення щодо відбудови має враховувати як економічні витрати, окупність та строки робіт, так й екологічні наслідки.
"Підрив Каховської ГЕС Росією передусім має значні гуманітарно-екологічні наслідки як для постраждалого регіону, так і для сусідніх. Вплив на економіку поточного року помірний – до 0.2 в. п. від'ємного внеску в зміну реального ВВП", – заспокоюють в НБУ.
Значні гуманітарно-екологічні наслідки
Підрив Каховської ГЕС росіянами призвів до її руйнування, втрати Каховського водосховища та затоплення прилеглих територій. У результаті втрачено майно, зруйновано чи пошкоджено інфраструктурні об'єкти, суттєво зросли ризики для життя та здоров'я населення. Майже 80 населених пунктів, включно з Херсоном, як у зоні затоплення, так і ті, що розташовані вище за течією, зіткнулися з нестачею води.
Екологічні наслідки своєю чергою охоплюють затоплення територій нижче водосховища та їх осушення вище греблі, зниження рівня ґрунтових вод і в басейнах сусідніх річок, руйнування екосистеми, епідеміологічні ризики, зміну клімату, забруднення узбережжя Чорного моря й придніпровських територій агрохімікатами, небезпечними речовинами з промислових підприємств, мінами, загибель рослин і тварин на значній площі.
Економічні збитки
Втім, в НБУ заспокоюють: підрив ГЕС не матиме суттєвого впливу на економіку цього року. Вся річ у тому, що з жовтня 2022 року Каховська ГЕС не працювала в Об'єднаній енергосистемі України через окупацію. Тому втрата її потужностей не матиме впливу на обсяги виробництва е/е цього року.
"Водночас вода – важливий елемент виробничого процесу для низки видів промисловості, виробничі потужності якої розміщені в південно-східних областях, зокрема металургійних і добувних підприємств, підприємств харчової промисловості тощо. Навіть тимчасове скорочення постачання води обмежуватиме їхню роботу, що матиме негативний вплив на ВВП. Так, уже в червні частина металургійних заводів скоротила завантаження потужностей через брак води", - констатують в НБУ.
Разом з тим, частина підприємств має замкнуту систему циркуляції води. Крім того, можливим є використання води з інших водойм та джерел, а окремі підприємства вже заявили про будівництво власних водогонів, заспокоюють в банку.
Щодо сільськогосподарських земель, то тут, за попередніми оцінками Мінагрополітики, сукупна площа затоплених сільгоспугідь становила більше ніж 70 тис. га. Однак на контрольованих територіях правобережжя – лише 10 тис. га.
"До повномасштабного вторгнення постраждалі регіони відігравали провідну роль у виробництві овочів, а також зернових. Проте в поточному році негативний вплив теракту на економічну активність у сільському господарстві буде маржинальним, оскільки значна частина угідь була окупована ще з минулого року, а врожай озимих, зокрема пшениці, вже був на пізній стадії вегетації без потреби в зрошенні", – додають аналітики.
Тепер же руйнування Каховської ГЕС стримуватиме економічну активність у середньостроковій перспективі, передусім саме через шкоду сільському господарству. Втрата джерела води для зрошувальних каналів значно ускладнить зрошування угідь. Разом зі зміною кліматичних умов це негативно позначиться на врожайності агрокультур у регіоні та, відповідно, обсягах їх вирощування (насамперед баштанних культур, меншою мірою зернових та олійних культур).
Урожаї овочів та окремих фруктів під більшим ризиком. Проте, за оцінками НБУ, їх втрати також будуть помірними (до 5%) завдяки достатньому запасу вологи в ґрунтах та нарощуванню виробництва овочів в інших областях (Одеська, Миколаївська, Черкаська).
А от суттєві збитки зафіксовані в рибній галузі у зв’язку з мором риби та руйнуванням риборозплідних заводів. Однак частка рибного господарства в загальному обсязі сільгоспвиробництва є незначною. Також може постраждати молочна галузь регіону внаслідок погіршення стану пасовищ.
Усе це посилюватиме тиск на ціни на продукти харчування навіть після війни, зазначають в НБУ.
Підрив Каховської ГЕС стримуватиме і відновлення судноплавства в нижній частині Дніпра до Чорного моря унаслідок як обміління Дніпра, так і руйнування інфраструктури портів та річкових терміналів уздовж гирла Дніпра нижче Каховського шлюзу.
Крім того, екологічна катастрофа, нестача води може посилити міграційні процеси та відповідно зумовити скорочення робочої сили, передусім міст – промислових гігантів: Кривого Рогу, Нікополя та Марганця. Це ускладнить відновлення регіону.
А що далі?
Водночас, за оцінками НБУ, втрати ВВП у наступні роки будуть меншими, ніж у 2023 році, завдяки як інвестиціям у відновлення постраждалих територій та галузей, так і переорієнтації виробництва до інших областей. Другий із зазначених чинників разом із нарощуванням імпорту стримуватиме інфляційний тиск.
Однак, ці втрати матимуть сталий характер та позначатимуться саме на потенційному ВВП упродовж тривалого періоду часу до можливого відновлення комплексу гідроспоруд та відновлення постраждалих регіонів.
"Проте більшість цих робіт можливі лише після деокупації територій та суттєвого зниження безпекових ризиків. Підрив Каховської ГЕС можна прирівняти до найбільших терактів сучасної історії. Він матиме довгостроковий негативний вплив на економіку країни навіть за умови швидкого відновлення інфраструктури. Крім того, теракт матиме масштабні та довготривалі наслідки для екологічної системи всього Чорноморського регіону", – підсумували в НБУ.
