Національний банк України більше не вдаватиметься до "небезпечного" друкування грошей для грошового фінансування державних видатків. Про це заявив глава Нацбанку Андрій Пишний в інтерв’ю Financial Times.
За його словами, друкування НБУ мільярдів гривень, щоб закрити дефіцит бюджету, спричинило величезні ризики для макрофінансової стабільності країни. Втім, "відкритий конфлікт" з урядом з цього питання було вирішено.
Нацбанк зупинив друкарський верстат у січні
У держбюджеті на 2023 рік не передбачено емісійне фінансування за рахунок друку гривні НБУ. Сам регулятор на початку січня заявляв, що планує вимкнути друкарський верстат і буде заохочувати банки купувати державні облігації.
І судячи з усього, Нацбанк дотримався своїх обіцянок. Бо у січні регулятор не здійснював викуп внутрішніх державних облігацій. Щобільше, дефіцит бюджету у 2023 році не буде фінансуватися за рахунок прямого викупу ОВДП з боку НБУ.
До того ж у січні Національний банк України не включав друкарський верстат, а тому емісії гривні не відбулося. Про це у своєму Telegram написав нардеп Ярослав Железняк.
"І головне: НБУ – нуль гривень. Перший місяць війни, який пройшли без друку грошей", – заявив народний депутат.
Зазначимо, що з початку війни регулятор "надрукував" 400 млрд гривень. І це стало однією з причин девальвації гривні.
Чому так?
Бо регулятор розраховує на допомогу міжнародного співтовариства. Адже саме завдяки міжнародним партнерам нашій країні вдалося частково покрити дефіцит бюджету минулого року. А завдяки колосальним валютним траншам (тільки ЄС у 2023 році виділить нам 18 млрд євро), емісії гривні можна буде уникнути.
Скільки нам потрібно грошей у 2023 році
У 2022-му Україною для покриття дефіциту бюджету було залучено майже 31,1 млрд доларів зовнішньої допомоги.
З них:
– 16,8 млрд доларів – від ЄС, Канади, Великої Британії, Японії,
– 14,3 млрд доларів – гранти від різних міжнародних фінансових організацій.
У 2023 році нам знадобиться не менше 38 млрд доларів. Ці кошти зможуть перекрити бюджетний дефіцит і дадуть можливість відмовитися від емісії.
Наскільки фантастичною видається ця цифра?
Абсолютно ні, якщо врахувати, скільки всього нам обіцяють партнери. А це:
– 18 млрд євро від ЄС,
– 13,4 млрд доларів від США,
– 16 млрд доларів від МВФ (наразі угода погоджується),
– "Фінансовий Рамштайн" від ЄС, країн "Великої сімки" (G7) та низки міжнародних фінансових організацій.
Тобто попередньо коштів нам більш ніж вистачить для того, щоб пережити 2023 рік без емісії гривні.
Про інфляцію
Насправді все просто: немає емісії – немає росту інфляції. Правда, у нашому випадку на зростання цін впливала ще й війна, а саме – руйнування підприємств, енергодефіцит, проблеми з логістикою, зростання витрат виробників.
Однак НБУ обережно прогнозує, що у 2023 році інфляційні ризики підуть на спад. Відповідно річна інфляція сповільниться до 18,7%. Минулого року вона складала 26,6%.
Однак регулятор застерігає, що у випадку ескалації війни, а саме критичних руйнувань нашої інфраструктури, яка в результаті обмежить економічну активність, ціни почнуть зростати, а Нацбанку все ж доведеться включити друкарський верстат.
Нагадаємо, наприкінці 2022 року перший віцепрем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко заявляла, що інфляція може зрости через перехід бізнесу на альтернативні джерела енергії. За її словами, постійні відключення електроенергії мають і будуть мати вплив на ціни, адже з руйнуванням енергетичної інфраструктури і переходом на генератори, зростає вартість витрат на виробництво.
А Міжнародний валютний фонд оновив прогнози для світової економіки. У Фонді прогнозують невелике зростання світової економіки, однак попереджають, що воно є слабким за історичними мірками, оскільки боротьба з інфляцією та війна Росії в Україні негативно позначаються на економічній активності.
