USD
НБУ
39.83
Готівка
40.20
EUR
НБУ
43.11
Готівка
43.65
Втрати орків: 4 9 7 7 0 0 (+1330)
USD
НБУ
39.83
Готівка
40.20
EUR
НБУ
43.11
Готівка
43.65

Частковий відступ від дотримання Європейської конвенції про захист прав і свобод людини: Посадовці прокоментували інформацію

Пояснення чиновники опублікували після інформації, що нібито Україна подала заявку до РЄ про часткове призупинення дії в країні деяких пунктів Європейської конвенції з прав і свобод людини у зв'язку з воєнним станом
Євросоюз
Євросоюз
Джерело: відкриті джерела

Заява України, подана до Ради Європи, стосувалася часткового скасування запроваджених раніше обмежень щодо виконання низки пунктів Конвенції про захист прав і свобод людини.

На недавню інформацію в медіа, яка викликала резонанс у суспільстві щодо цього, відреагували українські посадовці й пояснили ситуацію.

Коментар Лубінця

Зокрема, уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що інформацію подали викривлено.

"Йдеться не про обмеження прав людини, а про часткове скасування обмежень, які були застосовані раніше! Про це зазначається на офіційному сайті Ради Європи. Тобто обмеження Україна подавала ще до цього, а наразі вони не застосовуються", – сказав омбудсмен.

Також зауважив, що Україна подала таку заяву щодо відступу від зобов’язань Конвенції з прав людини уперше у 2015 році, тоді народні депутати України проголосували за відповідну постанову.

Мовляв, у заяві йшлося про те, що відступ України від цих зобов’язань залишатиметься чинним до "повного припинення збройної агресії РФ". Наразі ж при кожному продовженні воєнного стану – Україна знову надсилає таку заяву до Ради Європи. Тобто це робиться систематично Міністерством юстиції України й такий крок – вимушений через воєнний стан, додав Лубінець.

І запевнив, що при цьому на міжнародний імідж України це ніяк не впливає.

"В останній новині на сайті Ради Європи йдеться про те, що частково знімають заходи відступу від Конвенції. Тобто скасовують раніше подані обмеження", – зазначив уповноважений Верховної Ради з прав людини.

Коментар Малюськи

Разом з тим підтримує думку омбудсмена й міністр юстиції Денис Малюська. Посадовець стверджує, що повідомлення у ЗМІ про те, що Україна призупинила захист права на власність та вільні вибори, не відповідають дійсності. Україна не подавала заявку про часткове призупинення деяких пунктів Конвенції з прав людини до Ради Європи.

До того ж Україна у квітні не призупинила захист, а саме, навпаки, переглянула та забрала застереження щодо обмеження певного набору прав.

"Повідомлення про можливість застосування обмежень певних прав дійсно надіслали практично одразу після запровадження воєнного стану у 2022 році – це частина наших міжнародних зобовʼязань (подібні повідомлення надсилаються ще з 2015 року. Так чинять усі країни, які ведуть війну", – нагадав Малюська.

Міністр пояснив, що у квітні 2024 року Україна вкотре уточнила перелік існуючих обмежень та зменшила його. Оскільки періодичний перегляд повідомлень та можливих обмежень – міжнародні зобов'язання.

Коментар Павліченка

Також виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини в ефірі Ukraine World News Олександр Павліченко додав, що держава бере на себе зобов’язання забезпечувати визначені в Європейській конвенції та протоколах права і свободи.

"У разі, коли виникає якась ситуація, коли це зобов’язання не може бути виконане, держава робить про це застереження або відступ від зобов’язань. Тобто окремі права можуть бути навіть застереженням, що держава може якимось чином по-своєму тлумачити і виконувати обсяг визначеного права, а інколи вона каже, що відповідно на якихось територіях не може забезпечити дотримання вимог цієї Конвенції. Те, що відбулося, наприклад у 2015 році, коли Україна заявила, – це називається дерогаційна заява, що на території Донецької і Луганської областей Україна де-юре забезпечує, а де-факто вона не може забезпечити", – наголосив Павліченко.

Експерт пояснив: якщо там когось позбавили свободи або катують, то Україна не може втрутитися і своїми ресурсами забезпечити виправлення ситуації, бо це непідконтрольна територія. Відповідно, виникають проблеми із застосуванням і інших прав.

"До речі, тут можна сказати, що є права, які є абсолютними, тобто не підпадають під дерогацію, – це право, наприклад статті 3 – право не бути підданим катуванню жорстокому, що принижує гідність чи покарання. Ці статті корелюють з тими новелами в законодавстві, які ухвалює країна і відповідно до тих реалій, які сьогодні має Україна для того, щоб було не як в Радянському Союзі. Але держава має забезпечувати реальні права реальними засобами цього захисту, і, відповідно, держава для того, щоб уникнути звернень в Європейський суд з прав людини за недотримання нею саме цих прав, заявляє таку дерогацію, але це не означає, що вона скасовує забезпечення тих прав або скасовує їх в певному обсязі, ні", – прокоментував Павліченко.

Водночас виконавчий директор навів інший приклад: проста ситуація, яка здійснюється від лютого 2022 року, – обов’язковий огляд автомобілів.

"Може, навіть особистий обшук – це те, що фактично порушує право на свободу та особисту недоторканість особи, але це здійснюється і це розумно. Це всі розуміємо, але ніхто не оскаржував це в ЄСПЛ як право посягання на особисту недоторканність в цьому розумінні. Тому тут є багато практичних ситуацій, які вимагали корелювання з цією проєктурою дерогацій, і я не бачу, що відбулося щось надміру страшне, або говорити, заявляти про те, що Україна позбавляє прав або зменшує права. Ні, вона просто констатує, що може забезпечувати права в такому обсязі. Цей обсяг є вужчим, ніж він існував до цього", – додав Павліченко.

І зауважив, що є воєнний стан, необхідність обмежувати права і свободи, зокрема, право виборів, право свободи асоціації, право свободи вираження поглядів.

"Тут, як на мене, треба тверезо оцінювати і дивитися саме на юридичне значення, а не шукати емоційно-політичну оцінку цьому процесу", – підсумував експерт.

Що стало причиною пояснень?

Зазначимо, пояснення чиновники опублікували після того, як поширилася інформація, нібито Україна подала заявку до Ради Європи про часткове призупинення дії в країні деяких пунктів Європейської конвенції з прав і свобод людини у зв'язку з воєнним станом.

Йшлося, зокрема, про скасування права розпоряджатися своїм майном. Посилання було на відповідний документ із сайту міжнародної організації, а саму заявку начебто подали ще 4 квітня.

Читайте також:
Росія має 95 ядерних боєзарядів під Росія має 95 ядерних боєзарядів під "Іскандер": Дослідники дізналися про тактичну ядерну зброю РФ
Росіяни вдарили по друкарні Vivat у Харкові Росіяни вдарили по друкарні Vivat у Харкові
Поліція може застосувати силу, якщо військовозобов’язаний перебуває в розшуку, – Вигівський Поліція може застосувати силу, якщо військовозобов’язаний перебуває в розшуку, – Вигівський
Які документи мають носити із собою військовозобов’язані: Роз’яснення ТЦК Які документи мають носити із собою військовозобов’язані: Роз’яснення ТЦК