Яка ситуація зараз на кордонах з Росією та Білоруссю? Чи є загроза повторного вторгнення з білоруської території? Чи активні зараз російські ДРГ на кордоні? Скільки людей перетинають кордон на в'їзд та виїзд? Чи багато зараз ухилянтів і як вони намагаються перетнути кордон?
Гостем Христі Равлюк у рамках проєкту "Перехрестя" став речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.
Як особисто ви станом на сьогодні оцінюєте ситуацію на державних кордонах України?
Я можу сказати, що на тих напрямках кордону, які ми зараз контролюємо, найбільш загрозливим, звісно, є кордон з країною-агресором в межах Чернігівщини, Сумщини і Харківщини. Cитуація там непроста, в першу чергу через обстріли, які здійснює Росія, щоденно завдаючи ударів по цих трьох напрямках, по території цих областей.
Відкрито укріплювати там лінію кордону з інженерного погляду, як би нам цього не хотілося, неможливо через ті дії, які я зазначив, але, звісно, що ми не тримаємо цей напрямок відкритим для ворога. Укріплення і захист кордону відбувається в максимальній близькості від кордону в фортифікаційному відношенні для того, щоб всі підрозділи ДПСУ мали укриття від обстрілів і можливість вести повноцінні бойові дії, якщо відбудеться спроба повторного вторгнення.
На щастя, на цей момент згідно з інформацією, яку ми маємо, Росія навпроти території України на цих напрямках не має достатніх сил для того, щоб здійснити повторне повноцінне повномасштабне вторгнення.
Звісно, що, маючи такого сусіда, маючи такого ворога, не можна виключати, що вони спробують здійснити вторгнення меншими групами просто для відволікання уваги, для того, щоб ми притягнули туди більше сил з інших напрямків, але вся інформація аналізується для того, щоб наш кордон був і надалі захищений.
Інший небезпечний напрямок – це кордон з Білоруссю, оскільки ця країна продовжує підтримувати Росію в розв’язаній війні проти нашої держави. І ми пам’ятаємо 24 лютого 2022 року, коли Білорусь, попри запевнення до цього, що вона не допустить вторгнення зі своєї території або якихось дій зі своєї території, дуже люб’язно відкрила свій кордон для російських військ, які використали територію Білорусі для вторгнення в нашу державу.
Чи бачите ви більшу загрозу зі сторони Білорусі?
Ми цей напрямок також розглядаємо як небезпечний. Ситуація на ньому зараз відмінна від кордону з Росією, але, звісно, що кордону з Білоруссю ми приділяємо велику увагу також.
Зараз ситуація там повністю контрольована і ми можемо укріплювати нашу безпеку, в тому числі здійснюючи інженерне облаштування безпосередньо по лінії кордону. Також підрозділами ДПС та інших складових Сил оборони укріплюється і прикордоння у фортифікаційному відношенні для того, щоб всі наші захисники мали можливість відбити будь-яку атаку, якщо така знову відбудеться. Укріплення відбувається по всій протяжності кордону з Білоруссю – від Волині до Чернігівщини.
Також за останній час ми бачимо, що Росія не має на території Білорусі достатнього угруповання. Якщо ще певний період назад Росія там тримала десь 10–12 тисяч свого особового складу позиціонуючи їх тим, що вони там проходять навчання, підготовку або злагодженість своїх дій з армією Білорусі, надалі Росія почала поступово їх виводити. Певний час це була така ротаційна основа – частину вивели, частину завели нових, але поступово все-таки Росія вивела всі свої підрозділи і в рамках ротації нових не завела. Можливо, через те, що в них немає таких вільних підрозділів, які вона могла б тримати на території Білорусі навіть в рамках підготовки або якихось навчань.
Ми пам’ятаємо історію про вагнерівців, коли також оцінювали, що їх там буде близько 80 тисяч на території Білорусі. Але, як бачимо, цієї кількості на цей момент там немає і та незначна кількість російських найманців з ПВК "Вагнер", які все ж таки були на території Білорусі, вони більше виступають як інструктори для підготовки підрозділів армії Білорусі або інших силових структур.
Що в нас на кордоні із західними сусідами?
Ситуація на кожному напрямку є різною, в першу чергу можемо поговорити про пасажиропотік на кордоні.
Він загалом залишається динамічним, в певні дні може бути невисоким, в певні дні може бути високим, але якщо порівнювати до прикладу 2022-й і 2023 рік, то попри все, що відбувається на території України, попри всі виклики, з якими ми стикаємося, пасажиропотік навіть зростає.
Якщо говорити про загальну динаміку пасажиропотоку, то він зріс на п'ять відсотків у порівнянні з 2022 роком: якщо у 2022 році кордон перетнуло десь 33,8 мільйона осіб, то у 2023-му – 35,5 мільйонів осіб.
Ми також бачимо зростання транспортного потоку десь на три відсотки, але 2023 рік характеризувався у пасажиропотоку тим, що не було ні переваги виїзду, ні переваги в’їзду. Тобто фактично у відсотковому співвідношенні пасажиропотік був десь 50 на 50 кількості перетину на виїзд і кількості перетину на в’їзд.
Натомість 2022 рік, звісно, що характеризувався більше виїздом і це недивно, бо після 24 лютого переважна кількість перетинів кордону була саме на виїзд з України. Якщо особливо аналізувати перші місяці, то 85 відсотків перетинали кордон на виїзд, 15% – на в’їзд. Якщо на виїзд в основному перетинали кордон жінки, діти, люди похилого віку, іноземці, то на в’їзд ми бачили повернення чоловіків-українців, які не могли залишитися осторонь від того, що відбувається в Україні. Вони поверталися хто із заробітків, хто просто був у відрядженні – для того, щоб стати до лав захисту України.
Зараз в середньому за останні дні кордон перетинає десь вдень 65–75 тисяч осіб за добу, на кілька тисяч може бути більше на виїзд з України в окремі дні, в інші дні на кілька тисяч більше в Україну. Динаміку переваги в’їзду, як правило, ми бачимо перед якимись святами, в той час пасажиропотік зростає і зростає значно. Ми мали такий пік перетину кордону в новорічно-різдвяний період 23 грудня – 140 тисяч осіб перетнули кордон на в’їзд і на виїзд, але перевага перед Різдвом була на в’їзд в Україну, саме вже після Різдва поступово на виїзд з України. Мали такий мінімум за цей період перетину кордону 1 січня, десь на рівні 32-х тисяч осіб за добу. Тобто, як бачимо, пасажиропотік може бути досить високим, а може бути досить низьким.
Є зараз одна неприємна ситуація з нашими друзями-поляками і перекриттям ними кордонів. Наскільки ДПС може брати участь у цих процесах, у вирішенні цих процесів, чи бере з боку української сторони і з боку польської, румунської, де є проблеми з такими страйками?
Йдеться про перекриття доріг – те, що відбувалося на території Польщі на певній віддаленості від кордону. Фактично польські прикордонники беруть участь в пропускних операціях в пунктах пропуску, і українські прикордонники також беруть участь в пропускних операціях, в оформленні людей саме в пунктах пропуску. Що відбувається за межами пунктів пропуску, в тому числі і безпека руху – це вже не компетенція прикордонних відомств ні нашої держави, ні Польщі.
Звісно, ця проблематика більш ширша, ніж просто перетин кордону. Тому якщо говорити про вирішення цих питань – це рівень урядів країн. Для вирішення питання блокування руху для вантажних транспортних засобів, що відбувалося на території Польщі, активно роботу проводило Міністерство інфраструктури України з Міністерством інфраструктури Польщі, також активно долучалися наші консульські установи в Польщі для того, щоб вирішити і знайти механізм, який дозволить все ж таки розблокувати рух і буде влаштовувати всіх учасників цього процесу.
Тут, до прикладу, якраз і підключається державна прикордонна служба і державна митна служба, а також прикордонна і митна служба Польщі – для того, щоб забезпечити той механізм, який вдається досягти, щоб все ж таки знайти шляхи вирішення конфлікту і розблокувати рух. Учасники цієї блокади свого часу, коли вони почали блокувати рух для вантажівок, зазначали, що хотіли б окремі смуги руху для порожніх вантажівок, окремі смуги руху для автівок на іноземній реєстрації по стосовно України, ще якісь привілеї, які стосуються саме перетину кордону. Тут якраз і долучаються контрольні служби, які виконують завдання в пунктах пропуску для того, щоб сказати – це можливо зробити чи це неможливо зробити.
На сьогодні інфраструктура дороги дозволяє нам розширити пункти пропуску, де це можливо?
Тут треба враховувати інфраструктуру, яка веде до кордону, власне, самі пункти пропуску, їхню інфраструктуру, наскільки це дозволить швидко розширити, наприклад, смуги руху, що відбувається безпосередньо по лінії кордону. Бо досить часто, до прикладу, лінія кордону може проходити на різних ділянках річкою і, знову ж таки, всі смуги можуть впертися в міст. Тобто тут інфраструктура переїзду через річки.
Звісно, що це домовленості на рівні урядів, бо якщо є угода, що пункт пропуску, наприклад, може забезпечувати пропуск легкового транспорту, автобусів і вантажівок вагою до 7,5 тонн, то вантажівки вагою понад 7,5 тонн проїхати не можуть. Це якраз ідуть переговори для того, щоб або влаштувати новий пункт пропуску, або змінити якусь кваліфікацію для діючого вже пункту пропуску.
До прикладу, пункт пропуску "Ягодин" – з нашого боку, з польського боку – пункт пропуску "Дорогуськ". Раніше там перетинали кордон і легкові автомобілі, і звичайні люди могли перетнути кордон, автобуси, вантажівки, але коли почалася війна, то якраз з польською стороною домовилися про те, що цей напрямок перекваліфіковується переважно на рух для вантажних транспортних засобів вагою понад 7,5 тонн. Фактично тільки вантажівки допустимої маси, яку я сказав, також автобуси зараз там перетинають кордон. Легковий напрямок звідти перенаправили на інші пункти пропуску.
Це для того, щоб збільшити пропускну спроможність перетину кордону саме вантажівками і, до прикладу, до блокування, яке почало вчинятися на території Польщі, і зараз після блокування в середньому кордон перетинає десь 1200–1400 вантажних транспортних засобів в обидва напрямки – як на виїзд з України, так і на в’їзд. Під час блокування, як недивно, цей напрямок перетинала найменша кількість вантажівок по всіх чотирьох напрямках, де блокувався рух. Це пов’язано з діями організаторів і учасників блокади.
Як взагалі відбувається відкриття нових пунктів пропуску? Наскільки це складна процедура і чи зараз за час повномасштабного вторгнення розглядається можливість на наших західних і південних напрямках відкриття інших пунктів пропуску?
Така робота постійно ведеться, але, знову ж таки, вона на рівні уряду. Тобто має бути угода між Україною і суміжною країною щодо відкриття пункту пропуску, але це інфраструктура самого пункту пропуску, його побудова, його облаштування в Україні. За облаштування і побудову пунктів пропуску відповідає Міністерство інфраструктури.
Це логістика, тобто дороги, які ведуть до кордону, тому що не можна побудувати пункт пропуску на кордоні, не маючи підїзного шляху. Це і побажання місцевих влад, які говорять про те, що вони хотіли б, наприклад, щоб в їхній місцевості був пункт пропуску.
Після того, як вже відповідні структури спочатку обговорюють таку можливість і якщо є певні домовленості, вже далі виноситься на обговорення на рівні урядів. Можна винести пропозицію, але вона може бути, наприклад, відхилена. Тому за час війни, як правило, робилося все можливе для того, щоб збільшити інфраструктуру пунктів пропуску, додати смуги руху. Це відбувалося, до прикладу, по пункту пропуску "Краківець" – збільшити кількість смуг для вантажних транспортних засобів. Тобто наявну інфраструктуру максимально розширити, щоб збільшити пропускну спроможність.
Звісно, що це заходи, які також проводяться щодо спільного контролю. До прикладу, це може бути один пункт пропуску або на території України, або на території суміжної держави, де контрольні служби здійснюють свої дії спільно в одному пункті пропуску. Такі в нас є зараз вже на кордоні з Польщею і на кордоні з Молдовою.
Час від часу в ЗМІ з'являється якась певна інформація про те, що автобус курсує за маршрутом умовно Харків – Москва. Він курсує цей автобус, люди мають можливість перетнути кордон? Я приїжджаю на кордон з Росією і Білоруссю, мене там зустрічають, і що кажуть ваші прикордонники?
До побачення. З часу російського вторгнення рішенням уряду пункти пропуску на кордоні з Росією і на кордоні з Білоруссю зачинені, там не здійснюються пропускні операції.
Ви в курсі, що є такі автобуси, які їздять за маршрутом умовно Харків – Москва?
Наші оперативні співробітники разом з іншими правоохоронними органами враховують цю інформацію, яка поширюється щодо можливості об’їзду, але, звісно, що це не може бути рух через кордон з Росією і через кордон з Білоруссю.
Пропускні операції на жодному напрямку в тій класичній формі, як всі уявляють пропускні операції, не здійснюються. Тут треба розуміти, чому я сказав "в класичній формі". Бо на цих напрямках громадяни України можуть повернутися додому, якщо вони навіть прямують, до прикладу, з окупованих територій, а Росію чи Білорусь обирають як транзитну державу, і такі випадки зараз є. Жоден громадян України зараз не може бути обмеженим в праві повернутися додому, навіть на тих напрямках, де пункти пропуску зачинені.
Ви будете питати, що він робив на тій території?
Ми обов'язково перевіримо документи. Бо ще раз зазначу, навіть якщо громадянин України прийде без документів, але він зазначив, що він є громадянином України, буде проведена необхідна перевірка для того, щоб встановити, чи є особа українцем і тоді вона буде допущена на територію України. Небезпека подорожі тільки без документів заключається в тому, що нашим громадянам треба спочатку пройти перевірку по той бік кордону – або на території Росії, або на території Білорусі.
Буквально недавно була інформація про те, що зі сторони ворога активізувалися диверсійно-розвідувальні групи. Як з цим, коли в таких людей є можливість пройти кордон навіть без паспорта? Як ви перевіряєте, чи це ДРГ, чи це дійсно щире бажання?
Я зі свого боку можу сказати, що всі необхідні заходи безпеки дотримуються.
Коли ворога було відкинуто за межі кордону ще у 2022 році, напевно, вони певний час оговтувалися, бо спочатку почалися обстріли української території. Починаючи з 2023 року, десь орієнтовно з весни, почали фіксуватися спроби заходу ДРГ спочатку по Чернігівській області, потім по Сумській області і активність їхня зараз досить висока. Особливо по Сумському напрямку і за останній період ми бачимо і по Харківщині.
Це не прості люди, якщо уявити, що вони йдуть через кордон, показують документ і вони є диверсантами. Це підготовлені оснащені люди зі зброєю, які переходять лінію нашого кордону і намагаються в першу чергу вивідати місця дислокації підрозділів Cил оборони, які знаходяться в прикордонні, фіксувати їх для того, щоб надалі завдавати удару з більш потужного озброєння. Або якщо група для себе розуміє, що вона може вчинити якісь дії щодо місця розташування Cил оборони – зробить це.
Але ми бачимо, що це також є загроза місцевим жителям, які проживають максимально близько до кордону. Як правило, ДРГ ворога працюють десь кілометр-два-три від кордону, наскільки їм дозволяє місцевість просуватися. Глибше вони не заходили і якщо вони фіксують рух якоїсь автівки – можуть не розбиратися, чи це військові, чи це цивільні їдуть, бо, на жаль, є випадки, коли диверсанти розстрілюють автомобілі, якими прямують цивільні, звичайні, місцеві жителі, через що вони гинуть.
Ці диверсанти, як правило, заходять манівцями, не через пункти пропуску? Якими шляхами вони заходять? Де є небезпека для наших людей в прикордонних зонах?
Я ж казав, що, як правило, ДРГ працює, те що ми фіксували на цей момент – це близько трьох кілометрів максимально. Але є населені пункти, які максимально прилягають до кордону, деякі впритул до кордону і через обстріли, які здійснює Росія і через роботу диверсантів це, звісно, що небезпека для людей, які там проживають.
Я перед цим казав, що відкрито укріплювати кордон безпосередньо по лінії практично нереально, ті групи, які могли б це робити і вони є, але це небезпека, що група вийде на кордон і вона буде просто розстріляна. Тому при нинішній ситуації боронити і охороняти кордон можна тільки військовим методом. І прикордонники, і інші складові Сил оборони, які посилюють кордон з Росією, обладнують фортифікаційні укріплення. Обладнуються вони на різних напрямках, на різні відстані від кордону залежно від ситуації, яка складається, і залежно від місцевості, де можна максимально ефективно і більш доцільно облаштувати укріплення.
Чи бачите ви зараз загрозу, про яку періодично говорять, повторного наступу ворога на Київ, Харків і Суми?
Тих сил, які є на цей момент навпроти нашого кордону на території Росії, недостатньо для того, щоб здійснити таке повномасштабне повторне вторгнення, яким Росія могла б досягти великої мети, в тому числі щодо Харківщини. Те саме і по Києву.
Тобто Чернігівщина, Сумщина і Харківщина, за нашими оцінками, за оцінками інших складових Сил оборони – на території Росії навпроти нашого кордону близько 19–20 тисяч російських військових, але це по всій протяжності. Ви ж розумієте, що це дуже протяжна місцевість від Чернігівщини до Харківщини.
На початку повномасштабного вторгнення була та сама інформація від Державної прикордонної служби, що недостатня кількість військових для повномасштабного вторгнення. Тоді така сама була кількість?
Вони йшли більшими силами, тоді заходила і бронетехніка відкрито через пункти пропуску, тобто вони просто вривалися. У прикордонників на той момент, хоч ми готувалися до можливого вторгнення, до необхідності укріплення кордону, ми все одно не підрозділи Збройних сил з артилерією, з потужними засобами, які можуть нищити бронетехніку противника. Навіть якщо в нас є протитанкові засоби на той момент, але це можна для п'яти-шести одиниць ворожої техніки їх застосувати.
Натомість велика кількість, ви самі бачили ті колони, які заходили, і ті засоби, які були проти, в тому числі підрозділів Державної прикордонної служби, які першими знаходилися на кордоні. Прикордонники відкривали вогонь, протидіяли ворожим ДРГ. В нас 24 лютого перший загиблий серед Сил оборони нашої країни – прикордонник в Луганській області. Коли зайшла ворожа ДРГ, по ній також відкривався вогонь, але в перестрілці – перший прикордонник, який загинув під час повномасштабного вторгнення. Надалі наші сили були вимушені перегрупуватися для того, щоб стати поряд зі Збройними силами України і вже спільно протидіяти тій навалі, яку ми маємо.
Наскільки змінилася робота і задачі державної прикордонної служби за час повномасштабного вторгнення?
Ми тільки нарощуємо свої можливості постійно для того, щоб мати потужні засоби відповідно до тих реалій, які ми маємо. Складно, напевно, було б уявити прикордонників з артилерією. На цей момент є артилерійські підрозділи в ДПС і відповідні засоби для того, що потужно бити ворога. Це, власне, і засоби, якими можна збивати ворожі літаки, прикордонники також приземлили не одну російську "пташку", яка з’являлася біля наших позицій. Це і потужні комплекси для протидії ворожій бронетехніці, і, власне, зараз актуально – це безпілотні літальні апарати. Ми також нарощуємо наші можливості, потужності щодо використання безпілотних літальних апаратів, як розвідувальних, так і ударних, бо, як бачимо, що це такий ефективний засіб для того, щоб дешево знищити дорогу ворожу техніку.
Ви забезпечені на належному рівні? Немає потреб в тому, щоб українці донатили саме прикордонникам? Чи це в цілях безпеки просто не розголошують?
Кожен підрозділ може за допомогою небайдужих оголосити збори і вони відбуваються, просто, можливо, не завжди асоціюють прикордонників як ефективну і невід’ємну складову Сил оборони, яка воює.
Вам не образливо, до речі?
Хотілося б, щоб всі добре розуміли і для себе сприймали, що воюють всі підрозділи, в тому числі і прикордонники, і Національна гвардія, і підрозділи Національної поліції і Служби безпеки. Звісно, що прикордонники, навіть якщо говорити про адміністрацію Державної прикордонної служби, ми з національним марафоном також проводимо роботу щодо збору коштів на дрони для кордону, якими посилюється і кордон, і, власне, підрозділи, які виконують завдання на лінії фронту.
Ухилянти. Їх насправді дуже багато зараз. Чи маєте цифру, скільки за два роки повномасштабного вторгнення прикордонники повернули на рідну землю ухилянтів, наскільки це поширене явище?
Це прикро, що українські чоловіки обирають для себе незаконні маршрути, щоб залишити межі України. Звісно, що в кожного можуть бути різні обставини, через що він це вчиняє.
Загалом з 24 лютого саме українським чоловікам у віці від 18 до 60 тимчасово заборонено на час дії воєнного стану залишати межі України. І є чітко визначені правила перетину кордону.
Але є багато спроб незаконного перетину, бо, звісно, не всі підпадають під категорію, якій дозволено перетинати кордон на виїзд з України.
На щастя, те, що ми бачимо у порівнянні 2023-го і 2022 років, кількість спроб зменшилася. У 2023 році зменшилася. Найбільше спроб незаконно перетнути кордон все ж таки фіксувалися в перші місяці повномасштабного вторгнення, з введенням воєнного стану. Тоді за добу прикордонники могли затримувати і 80, і 90 осіб, які мандрували за межі України, вибираючи собі незаконні напрямки. Зараз таких випадків, звісно, менше, тому і статистика у 2023 році менша, йшла тенденція до зменшення, але, на жаль, це продовжується.
Фактично щоденно прикордонники затримують порушників, колись більше, колись менше. Більше все-таки спроб незаконно перетнути кордон, які ми фіксуємо і попереджуємо, – це по зеленій ділянці кордону (ліси, поля, річки), тобто поза межами пунктів пропуску.
Перетнути кордон можна тільки в пунктах пропуску, тобто на легальних шляхах, де здійснюється прикордонно-митне оформлення і де дозволено перетинати кордон. Буває, що порушники намагаються обрати собі легальні шляхи виїзду, тобто пункти пропуску, але там, звісно, що під час заходів прикордонного контролю прикордонники викривають, що вони намагаються використати підроблені документи або ж підкупити інспекторів Державної прикордонної служби, або заховатися в конструктивних особливостях транспортного засобу.
Скільки пропонують прикордонникам?
По-різному, але прикордонники загалом минулого року відмовилися сукупно від чотирьох мільйонів гривень хабаря. Це кошти, які пропонували для того, щоб наші інспектори закрили очі і пропустили людину.
Люди не розуміють, що ми неодноразово попереджали – не намагайтеся підкупати, не намагайтеся в незаконний спосіб перетнути кордон, використовуючи підроблені документи, за це передбачена кримінальна відповідальність, таких осіб ми передаємо співробітникам поліції для того, щоб вони надалі притягнули людину до відповідальності згідно з чинним законодавством. Коли ми викриваємо, що особа використовує підроблені документи або намагається підкупити інспектора Державної прикордонної служби, ми передаємо таких осіб співробітникам поліції і на них заводиться кримінальна справа, а вже суд потім визначає міру відповідальності.
Імовірність того, що їм вручать повістку, також є чи поки йде кримінальна справа, людина знаходиться під слідством?
Ми не видаємо повістки, повістки – це питання територіальних центрів комплектування. Ми просто передаємо їх поліції.
Зелена зона, що робиться з такими?
Щодо спроб по зеленій ділянці кордону, за ті дії, які вчиняє особа, передбачена адміністративна відповідальність. Фактично це штраф, який вони сплачують. Згідно із законодавством України за це передбачено адміністративну відповідальність, якщо особи намагаються незаконно перетнути кордон поза межами пунктів пропуску, – це стаття 204-1 кодексу України про адміністративні правопорушення.
Які екстравагантні такі історії пригадуєте, які вам найбільше запам’яталися? Чим відзначилися наші ухилянти?
Зрозумійте, вони не ухилянти, вони по нашому законодавству – порушники законодавства України з прикордонних питань.
Бо хто такий ухилянт? До прикладу, в нас по мобілізації – це особи з 27 років, але є порушники і меншого віку. Тому загалом треба їх в першу чергу розглядати як порушників державного кордону, а також обставини, що спонукають людей до таких дій, можуть бути різні. Хтось дійсно боїться, що його колись мобілізують, хтось з іншої причини їде за кордон, бо загалом чоловікам заборонено залишати межі України. Тому це в кожному випадку індивідуально, але, звісно, що є і ті, які намагаються, побоюючись за своє життя і здоров’я, або з інших причин, щоб не потрапити в армію... але в такому випадку вони порушники державного кордону і в кожному окремому випадку треба розбиратися, що спонукало людину до таких дій.
Те, що могло б здивувати – це, напевно, було на початку воєнного стану. Найперший випадок, який всіх, напевно, здивував і був у всіх на вустах. Це коли чоловік ховався в бебі-боксі. Тобто коробка, яка знаходилась на задньому сидінні автомобіля, і в ту коробку заліз чоловік.
Надалі ми фіксували, коли чоловіки намагалися переодягнутися в жіночий одяг, і поступово все нові і нові спроби знайти собі підстави для виїзду. Це у тому числі щодо підробок свідоцтва про смерть дружини, оскільки батькові-одинаку дозволено залишати межі України. Але це прикро, що чоловік фактично "ховає" свою дружину, нехай фіктивним документом, але це вже його відношення, що його дружина померла, як на мене, це неприйнятно, якщо він дійсно чоловік.
Є і інші документи, які давали можливість на перетин кордону, але вони фактично підроблені. Це про непридатність до військової служби, це і про інвалідність, це і документи про багатодітність, коли підробляють свідоцтво про народження, або документ про те, що родина є багатодітною.
По зеленій ділянці кордону все більш банально. Всі йдуть через ліси, поля і намагаються перетнути лінію, але досить часто, на жаль, люди не розраховують своїх сил, коли вони для себе обирають гірські ділянки, або гірські річки по яких проходить лінія кордону. На жаль, майже 20 випадків смертей по річці Тиса, коли порушники, сподіваючись, що зможуть подолати цей природний бар’єр, що вони пропливуть – натомість випливають чи спливають.
Ми неодноразово наголошували на тому, що люди, схаменіться, не намагайтеся втратити безглуздо своє життя – це не означає, що вас там мобілізують, якщо ви боїтеся, але ви вже можете втратити своє життя на мирній ділянці. Багато випадків, коли прикордонники фактично врятували життя людям, витягуючи їх з річки, коли вони мали переохолодження і їхній стан здоров’я вже був критичним. Це також і по гірських ділянках, коли взимку в кросівках людина три дні блукає і не знає, як вибратися.
Як достукатися до таких чоловіків?
Не можна залишити країну в небезпеці, тікаючи... а потім що? Хтось воює, вони можуть бути корисними на будь-яких напрямках, які б допомагали Силам оборони України: воювати, забезпечувати, лагодити щось, але не тікати.
Якщо продовжувати цю тему, я казав, що чоловіки часто намагаються ховатися в конструктивних особливостях транспортних засобів. Один з випадків був, коли іноземка виїжджала за межі України легковим автомобілем, але під час перевірки замість запаски в багажнику виявили чоловіка. Він був лише в спідньому, бо там такий тісний був проміжок, де він знаходився, що йому довелося роздягнутися. В цьому випадку чоловік понесе адміністративну відповідальність за спробу незаконного перетину кордону, а жінка, навіть попри те, що вона іноземка, понесе кримінальну відповідальність – це вже ст. 332 Кримінального кодексу України за незаконне переправлення осіб через кордон.
Був випадок, коли чоловік на прикордонний контроль надав документ про непридатність і наші інспектори з’ясували, що документи підроблені, але жінка, яка з ним їхала, дала прикордонникам шість тисяч доларів хабаря неправомірної вигоди. Це кримінальна відповідальність і чоловіку за використання підроблених документів, і жінці за спробу підкупу.
Щодо жінки, яка перевозила чоловіка в машині, то фактично вона діяла самостійно, щоб надати сприяння у перевезенні чоловіка через кордон. Але досить часто є такі злочинні організовані групи, які в соцмережах пропонують людям свою допомогу у незаконному переправленні через кордон. Це напрямки зеленого кордону і напрямки пунктів пропуску, коли підробляють їм документи. Загалом за час воєнного стану нашими оперативними співробітниками разом з іншими правоохоронними органами викрито більше ніж 350 таких злочинних груп, це і організатори, і пособники таких груп. Власне, їм також передбачена кримінальна відповідальність за їхні дії.
За останній період те, що так можна проаналізувати навіть поверхнево, порушники самі можуть навіть і не бачити цього організатора. Вони списуються в соціальних мережах, їм обіцяють сприяння, просять у них відповідно певну суму коштів, яку вони мають заплатити і потім надають інструкції через соціальні мережі, направляючи людей в тому числі через річкові ділянки. Організаторам і пособникам також плювати на життя і здоров’я тих людей, вони їх навіть не попереджають. Тобто людина приходить до кордону і бачить річку, все.
На різдвяні свята з’явився новий інформаційний привід, коли багатодітним батькам, людям з інвалідністю прикордонники не дозволяли перетинати кордон. Що це була за історія, чому про це заздалегідь не було попереджено і чим вона була спровокована?
Під час пропуску людей через кордон ми керуємося нормами законодавства, які регламентують перетин кордону, в тому числі на час дії воєнного стану.
(Перетин здійснюється, – ред.) тільки якщо людина потрапляє під категорію, кому дозволено і під ті умови. Умови – це, власне, документи, якими вона може підтвердити, що може перетнути кордон.
Але, на жаль, щодо спроб незаконного перетину кордону я зазначав, що є спроби по зеленій ділянці кордону, але також є і по пунктах пропуску, коли люди намагаються використати підроблені документи. За останній період, наприклад, ми навіть бачимо збільшення спроб використання підроблених документів саме в пунктах пропуску, ніж тенденцію до збільшення по зеленій ділянці кордону. Тому ми вимушені ретельно перевіряти всіх, хто перетинає кордон, власне, мова тут більше про чоловіків-українців у віці від 18 до 60, бо саме їм тимчасово обмежено залишати межі України на час дії воєнного стану.
Якщо говорити про ті документи, які ми перевіряємо, треба кожному ознайомитися, по-перше, з правилами перетину кордону, вияснити для себе всі категорії і умови перетину кордону. До прикладу, всі говорять про те, що прикордонники діють не в межах норм законодавства, але вони і самі також не дотримуються норм законодавства. Всі чоловіки у віці 18–60 є військовозобов’язаними. Тобто фактично вони мали б перебувати на обліку в територіальних центрах комплектування, мати військово-облікові документи ще до повномасштабного вторгнення, до будь-яких змін в правилах перетину кордону, дотримуватись законодавства люди ж мають, правильно?
Власне, якщо чоловік є військовозобов’язаним, що він мав би мати? Військово-обліковий документ і мати відстрочку від призову, в тому числі якщо він є багатодітним батьком. Але люди чомусь цього не дотримуються і натомість кажуть, що прикордонники діють невірно.
Які документи має мати чоловік з собою при виїзді від 18 до 60 за кордон, якщо він не підлягає мобілізації?
Категорій в правилах перетину кордону дуже багато. Інформація є на наших інформаційних ресурсах, а також я раджу всім ретельно ознайомитися з цими правилами, бо кожен приїжджає на кордон і він десь, щось чув, але по факту він не розбирався для себе в цих правилах. Спочатку прочитати, уяснити, підготувати документи, які визначені також в тих правилах і тоді слідувати до кордону.
Перетнути кордон можуть особи з інвалідністю, багатодітні батьки, особи, які самостійно виховують дитину до 18 років, хто супроводжує осіб з інвалідністю, але ще раз, якщо говорити про військовозобов’язаних чоловіків, то їм також варто для себе поновити свою військово-облікову справу. Тобто фактично людина для себе також визначає – я не підпадаю під призов, бо в мене троє дітей, але ж він військовозобов’язаний, який має відстрочку від призову. Будь ласка, поновіть свої військово-облікові документи, отримайте відстрочку. Якщо у прикордонників будуть виникати якісь сумніви відносно інших документів, то вони можуть перевірити і наявність військово-облікового документу, в якій зазначена відстрочка від призову.
Багато підроблених документів?
Минулого року загалом в пунктах пропуску було викрито десь 3300. Якщо брати навіть попередні роки щодо викриття підробок в пунктах пропуску, то це багато. Це не означає, що людина сама взяла собі намалювала документ, є злочинні групи, які на цьому спеціалізуються, беруть за це кошти від тих людей, які до них звертаються, інструктують їх як себе поводити, і вони з цим документом потім прибувають в пункт пропуску і сподіваються, що їм вдасться перетнути кордон. Але у прикордонників також є технічні засоби для перевірки документів на предмет підробок, це і співпраця з державними органами, які мали б видавати такі документи, і підтвердження в тому числі цими державними органами, чи дійсно такий документ видавався тій чи іншій особі.
Тобто фактично людина платить кошти і себе наражає ще на кримінальну відповідальність. Навіщо?
Чи є у вас відкриті вакансії, чи можна прийти до Державної прикордонної служби і чи є у вас рекрутингова система?
Потрапити в Державну прикордонну службу можна і по мобілізації, і на контрактну основу. Власне, якщо людина навіть хоче до нас прийти самостійно по мобілізації, фактично очікуючи, що війна закінчиться і віна буде демобілізована, а не підписувати контракт на якийсь конкретний період, вона може звернутися в наші підрозділи комплектування, які є в кожному прикордонному загоні і навіть обрати для себе той прикордонний загін, ту територію, де вона проживає, де вона б хотіла забезпечувати безпеку на кордоні або воювати, або по мобілізації, або, знову ж таки, підписавши контракт.
Ця робота ведеться постійно, просто багато хто не звик уособлювати прикордонників з тими, хто воює, а виключно, що ми забезпечуємо пропуск людей на кордоні. Ми потребуємо людей, ми будемо раді, якщо люди звертатимуться до нас, в нас велика кількість мобілізованих осіб на теперішній час і вони виконують завдання і на півночі, і на сході, і на інших ділянках кордону.
Це трохи менш безпечніше, бо можна і на заході виконувати завдання?
Дивіться, можна і на заході виконувати завдання, але наші західні підрозділи також воюють. Фактично в Державній прикордонній службі створена така ротаційна основа для того, щоб дати можливість відпочити тим, хто певний час воює, їх змінюють інші підрозділи і це все відбувається постійно. В нас дуже потужно також воював підрозділ з Чопського прикордонного загону, зі Львівського прикордонного загону. Хлопці робили такі речі, начебто вони постійно воюють.
Але це, власне, відповідальність самої людини, що вона не хоче бути під кимось, вона не хоче бути під окупантами і вона готова боронити свою землю, не ховатися, не тікати, а воювати для того, щоб дати відпір загарбникам.
