Оборона Києва. Якби не захистили столицю, все інше посипалося б і призвело до поразки у війні. Росіяни наступали на Київ 30-тисячним корпусом, сил оборони було вдвічі менше, але героїзм та відвага 40-ї, 44-ї та 72-ї бригад, СБУ, сил ССО, ГУР, полку "Азов", тероборони та добровольців дозволили відстояти місто і вигнати ворога з Київщини.
Оборона Чернігова. Місто на Десні стало фортецею, яка допомогла врятувати Київ. Весь березень росіяни намагалися взяти Чернігів, але 1-ша танкова і 58-ма мотопіхотна бригади ЗСУ, нацгвардійці і тероборона утримали місто і не дозволили великому угрупованню ворога вивільнити сили і налагодити логістику для захоплення столиці.
Оборона Харкова. Це місто росіяни хотіли захопити ще у 2014 році, щоб повторити трюк сторічної давнини і зробити його столицею так званої Новоросії. У лютому на захоплення Харкова Росія кинула значні сили, з українського боку місто захищали 92-га бригада, артилеристи з 40-ї бригади та десантники з 81-ї, тероборона та Нацгвардія. Харків був в облозі до кінця квітня, а остаточне звільнення області відбулося лише у вересні.
Оборона Миколаєва. На шляху окупантів до Одеси лежав Миколаїв, який після захоплення Херсона був наступною ціллю Росії. Місто втримали завдяки часу, який ЗСУ ціною великих втрат виграли, гальмуючи просування росіян із Херсона, військовому генію генерала Марченка та чітким діям військової адміністрації. Ворог майже захопив Миколаїв, увійшовши до аеропорту, але нашвидкуруч зібрані і навчені сили 28-ї, 36-ї та 79-ї бригад вибили окупантів.
Звільнення Харківщини. Ця операція увійшла в історію, її широко висвітлювали у США. Вона взагалі мала бути відволікаючим маневром, але генерал Сирський несподівано і швидко накопичив сили для швидкого прориву оборони ворога і його оточення у невеликих напівкотлах, з яких росіяни тікали, полишивши техніку. ЗСУ використали дуже мало снарядів, натомість успіх принесли використання супутникових даних і швидка легко броньована техніка.
Звільнення Херсона. Україна готувала цю операцію мало не пів року, війська відпрацьовували наступ у Німеччині, були проведені десятки симуляцій. Активна робота артилерії по переправах і наступ ЗСУ на різних ділянках фронту виснажили запаси росіян на правому березі, і вони у листопаді втекли на лівий берег Дніпра.
Битва за Зміїний. Острів потрібен був Росії, щоб відрізати Україну від моря і прикрити висадку десанту на Одещині. Упродовж чотирьох місяців за ці 0,2 кв. км суші точилися бої, у яких Росія втратила кораблів, як у морській битві. Хоча український флот навіть не вступав у неї. Найвідомішим епізодом битви за острів Зміїний стала загибель флагмана російського ЧФ крейсера "Москва". Також було потоплено кілька менших кораблів та катерів, а на самому острові спалена російська техніка. 4 липня на Зміїному знову замайорів український прапор, а Росія так і не змогла організувати десант в Одесі.
Оборона Маріуполя. Хоча Україна не змогла утримати місто, 86 днів героїчного стримування окупантів дозволили скувати до 14 тисяч російських військових та виграти час для стабілізації фронту на інших ділянках. Маріуполь захищали 4–4,5 тисячі українських військових з багатьох підрозділів, а морські піхотинці з 36-ї бригади та полк "Азов" стали символами незламності України. "Азовсталь" трималася до 20 травня, поки у захисників не закінчилося озброєння і припаси. Зараз Україна повертає захисників "Азовсталі" через обміни додому.
Оборона Бахмута. Ця битва триває з літа минулого року і понині. Вона – найкровопролитніша з початку російського вторгнення. Найманці з ПВК "Вагнера" втратили тут вбитими і пораненими до 30 тисяч бійців, тепер у боях за місто величезні втрати несе регулярна армія. Фортеця Бахмут – це ключ до Краматорська і Слов’янська. Росія намагається захопити всю Донеччину, і поки стоять Бахмут і Вугледар, нічого у неї не вийде. Саме у Бахмуті та його околицях російська армія витрачає свої ресурси, які могли б піти на новий великий наступ.
145 тисяч знищених окупантів. Зламані всі плани російської армії, загибель кістяка сил окупантів, вимушена мобілізація у Росії і перелом у війні – все це ланки одного ланцюга. За цей рік Росія від наступу по всіх фронтах перейшла до оборони. Адже окрім 145 тисяч бійців втратила 3350 танків, 6593 бронемашини, 2352 артсистеми, 299 літаків та 287 вертольотів. Такі цифри дають нам надію, що наш контрнаступ буде вдалим і ворога буде вигнано з нашої землі вже цього року.
