"Все пропало, нас зливають, нам кінець", або Кілька слів про статтю Time, автор якої (схоже) натякає, що Україна програє війну

Але для початку все ж нагадаю, про що мова. Видання Time випустило статтю під назвою "Ніхто не вірить в нашу перемогу так, як я. Всередині боротьби Володимира Зеленського за те, щоб зберегти Україну у боротьбі". Написав її відомий в Україні журналіст Саймон Шустер. 

Чим він відомий? Тут відразу наведу декілька фактів, коментувати їх не буду, окрім хіба що невеличкої ремарки про те, що ці факти, скажімо так, трохи краще розкривають нашого героя. 

Перше. Ось, що пише про Шустера "Суспільне": "Саймон Шустер – уродженець Москви, який понад 15 років працював на Росію та Україну і робив репортажі з обох країн. Він живе в Нью-Йорку, але зараз (на момент червня 2022 року, – ред.) багато часу проводить у Києві".

Друге. У січні 2021 року стаття Шустера у співавторстві з Білом Перріго, яка вийшла у тому ж таки Time, викликала серйозний скандал в Україні. Назва статті: "Як бойовики/збройне угруповання, що сповідує ідеологію переваги білої раси, використовують Facebook для радикалізації й підготовки нових членів". І у ній йшлося про "Азов".

У статті "Азов" звинуватили у неонацизмі та просуванні цих ідей у мережі, у підготовці праворадикалів з усього світу та решті дотичних справ. Коротше, автори долучилися до популярної на той момент (хоча, боюсь, і зараз це актуально, як мінімум, для однієї всім відомої країни-агресора) ідеї представити бійців "Азову" як відбитих неонацистів, які ̶ї̶д̶я̶т̶ь̶ ̶д̶і̶т̶е̶й̶ розповсюджують неонацизм, працюють з неонацистами і взагалі ледве не уособлення неонацизму. 

"Азов" і партія "Національний корпус" тоді відповіли авторам статті, назвали звинувачення сміховинними, а саму статтю маніпулятивною і провокативною. І хоча з того моменту пройшло вже багато часу і півтора року повномасштабної війни з Росією, наші журналісти цю історію ще пам'ятають. 

З невеличкою передісторією закінчили. Перейдемо до нової статті. І розберемо її основні тези (тут я вже дозволю собі деякі коментарі). 

• Зеленський втомлений, всю його енергію відбирає потреба вселяти віру у майбутню перемогу України нашим союзникам. 
• Зеленський відчуває, що глобальний інтерес у світі до війни в Україні ослаб. 

• Зеленський почувається зрадженим своїми західними союзниками. Вони залишили його без засобів для перемоги у війні, а лише для того, щоб вижити в ній.

• Віра Зеленського у перемогу непохитна, межує з месіанством. Помічники вважають, що він себе обманює, але бояться йому це сказати. 

• Зеленський, як і раніше, категорично проти навіть тимчасового перемир'я.

• Неназвані троє високопосадовців, які відповідають за вирішення проблеми з електроенергією, сказали Шустеру, що відключення електроенергії цієї зими, ймовірно, будуть серйознішими, і громадська реакція в Україні не буде такою поблажливою. "Минулого року люди звинувачували росіян. Цього разу вони звинуватять нас у тому, що ми не зробили достатньо для підготовки".

• Неназвані помічники Зеленського попередили Шустера, що до зими буде зміна воєнної стратегії та кадрові зміни у команді президента. Зокрема, "необхідно буде звільнити як мінімум одного міністра та старшого генерала, який відповідає за контрнаступ". 
• Неназваний помічник Зеленського сказав Шустеру, що деякі командири на передовій відмовляються виконувати накази про наступ, "навіть ті, які йдуть з ОП". 
• "Політичне керівництво у Києві" вимагало від військових звільнити Горлівку. Військові відповіли "Чим?". 
• У війську велика нестача кадрів. У ТЦК – корупція. Чиновники – крадуть, "ніби завтра не настане". 
• Україна "більше не має великих шансів у Вашингтоні".

Ну і наостанок щось типу підсумку: 

"На початку російського вторгнення місією Зеленського було зберегти симпатії людства. Тепер його завдання ускладнилося. У своїх закордонних поїздках та президентських телефонних дзвінках йому необхідно переконати світових лідерів, що допомога Україні відповідає їхнім національним інтересам".

Тепер давайте так. Підніміть руку ті, хто побачив в цих тезах щось для себе нове.

Про "втому від України" особисто я чую ще з березня 2022 року. Ця тема періодично виринає на "хвилі зради", ось знову настав її час. Тим часом Байден говорить, що США не втомились. І ситуація в Ізраїлі на допомогу Україні не вплине. І допомога Україні відповідає національним інтересам Штатів. І не тільки Байден це говорить, ми це вже багато разів чули і від поляків, і від представників країн Балтії та і інші країни поки що далекі від згортання програм підтримки (Словаччину не рахую, там Фіцо останні кілька тижнів, схоже, свій ранок починає зі слів "мені каву, а ще – ми більше не будемо допомагати Україні"). 

Нестача кадрів у ЗСУ? Вона є, це не новина. Про це активно говорять у ЗМІ, про цю проблему відомо усім. 

Корупція? І ця проблема в нас є, це визнають всі. І намагаються з нею боротись (наскільки успішно – це окреме питання). 

Відключення електроенергії взимку? Ну, по-перше, це не точно. І енергетики вже кілька разів повторили, що вони будуть у разі повторення російського ракетного терору, в іншому ж випадку є всі шанси нормально дотягнути до весни. 

По-друге, думаю, ви звернули увагу на достатньо велику кількість слів "неназвані помічники". Ось один з таких "неназваних" сказав, що військові не виконують накази на фронті. Що, як на мене, повна дичина, і або має підтверджуватися фактами, оскільки є дуже серйозним звинуваченням, або... ну, ви зрозуміли. 

А ще плани про "звільнення одного міністра" та "старшого генерала", які відповідають за контрнаступ. Хто у нас з міністрів відповідає за контрнаступ? Якого "старшого генерала" треба звільнити, Залужного? (саркастичний знак питання). 

Замість підсумку

Чи знаємо ми, що проблем достатньо? Безперечно. Вони очевидні, про них всі знають і намагаються з ними боротись. Чи настільки все погано, як написано у статті Шустера? Ні. Хоча б тому що говорити про "невдалий контрнаступ", коли ЗСУ звільняють території на Запорізькому направленні, коли вони активно працюють на Лівому березі Херсонщини, при цьому паралельно ще й відбивають наступ ворога на Авдіївку та Куп'янськ, це... дивно.

Щодо "втоми від України на Заході" я б все ж таки з таким висновком не спішив. Зачекайте хоча б до нового року, для чого так часто це говорити. Тому що є підозра, що певні резерви у багатьох країн ще є і до втоми їм далеченько. 

Війна триває. Не забувайте про це. І давайте допомагати всіма силами нашим ЗСУ, щоб хоча б трошки зменшити відстань до нашої перемоги. 

Редакція може не поділяти думку автора