Адвокаційна менеджерка кампанії Where Are Our People громадської організації PR Army Христина Шкудор розповіла жахливу історію про 11-річного Іллю з Маріуполя, який два роки тому разом зі своєю мамою потрапив під російський обстріл. Хлопчику поранило ногу, а мама загинула.
У 2022-му, коли почалася повномасштабна війна, 9-річний Ілля жив у Маріуполі, їх будинок потрапив під обстріл.
"Їх будинок розбомбили, вони тікали, хотіли сховатися в сусідів, поки вони бігли, був приліт, його поранило в ногу, а маму – в голову. Вони прийшли до друзів, лягли на диван і мама померла в нього в обіймах. Він навіть не розумів, що вона померла, поки не прийшов зранку сусід і не поміряв їй пульс. У хлопчика не було частини ноги. Коли я побачила його ногу, це було страшне, чесно скажу, частини верхньої ноги в дитини нема", – розповідає Христина Шкудор.
Хлопчика забрала російська армія і депортувала в Донецьк, де йому сказали, що він поїде жити в Російську Федерацію, там його усиновлять.
"Йому хотіли ампутувати цю ногу, в цей момент дитині почали розказувати, що він має говорити російською, він росіянин, в нього буде щасливе життя в Російській Федерації. Тоді його зняло пропагандистське телебачення, хлопчика побачив його дядько, мамин брат, він в Європі був, а бабуся Іллі – в Ужгороді, вона виїхала з Маріуполя ще у 2015 році, коли почалася війна, коли частина Донецька була анексована. Вона забрала цю дитину. В нього, звичайно, великі травми", – говорить Христина.
Далі вона розповідає про інших дітей, які також залишилися без батьків через російське вторгнення.
"Їх було троє з Маріуполя, це були перші українські діти в Організації Об’єднаних Націй, які до неї звернулися. Дипломати, коли слухали їх історії – це дорослі люди, вони реально плакали, перекладачка, яка перекладала, почала плакати. Тому що був ще один хлопчик – Сашко, його у фільтраційному таборі розлучили з мамою, тому що вона була дружиною військового, хоча це не був його батько. Йому сказали, що мама від нього відмовляється і дитина 2,5 роки шукає маму, куди б він не поїхав, він просить одне – знайдіть мою маму, будь ласка. На цьому моменті дипломати, які були в цьому залі, – це 100 чоловік, половина почала просто плакати. Тому що я не знаю, як можна допомогти цій дитині, ми просили всіх: і відомих голлівудських акторів, ми ходили із сенаторами говорили, з конгресменами, але реально може допомогти знайти його маму тільки українська армія. Тому що повернути всіх наших депортованих дітей, дорослих, цивільних заручників можна лише в одному – вигравши війну, коли ми виграємо війну, ми отримаємо доступ до всіх даних, ми зможемо знайти тих дітей, знайти дорослих, знайти всіх заручників, депортованих, хто в трудовому рабстві", – розповіла Шкудор.
Адвокаційна менеджерка додала, 20% окупованої української території – це потенційні заручники, викрадені діти і потенційні жертви катувань.
"Вони безправні, там немає прав людини. З тими людьми може в будь-який момент статися що завгодно, цих дітей можна записати в будь-яку мілітаризовану російську організацію, промивати їм мізки і потім зробити з них російських солдатів у російській армії. Тобто в Росії немає моральних принципів, в Росії немає права, в Росії немає закону, нічого немає. Всі люди, які там залишилися, з ними може бути що завгодно, коли завгодно і можуть вбити будь-кого з них і ніхто за це не буде відповідати", – резюмувала Христина Шкудор.
60 тисяч українців – у російському полоні
Як повідомила виконавча директорка Центру громадянських свобод Олександра Романцова, 60 тисяч українців можуть знаходитись в різних формах полону як на тимчасово окупованій території, так і на території РФ. Цифри щодо кількості цивільних заручників росіян як на тимчасово окупованих територіях, так і тих, кого вже відправили на територію РФ, насправді можуть бути набагато більшими.
"На жаль, Україна не має доступу до тих територій (тимчасово окупованих, – ред.) для того, щоб ми самі, Україна як держава зрозуміла, що людина пропала. Тільки через родичів, які втратили контакт, ми можемо більш-менш мати цю цифру. До Центру громадянських свобод звернулися більше тисячі родин, в цій цифрі ми конкретно відчуваємо впевненість. Але звучать і 20 тисяч, а за нашими відчуттями, може бути 60 тисяч людей, які знаходяться в різних формах полону", – пояснила Олександра Романцова.
В Єдиному реєстрі зниклих безвісти зареєстровано 38 тисяч українців
Це інформація як про дітей, цивільних дорослих, так і про військовополонених. Про це повідомила Марія Мезенцева, голова постійної делегації Верховної Ради в ПАРЄ
"Вся делегація ПАРЄ у складі 24 депутатів, які представляють всі фракції та групи, уряд, наша кооперація з коордштабами, ГУР МОУ в різних регіонах, – це і Миколаїв, Харків, Вінниця, Київ, Львів – і плануємо більше відкривати регіональних центрів для того, щоб родичі розуміли, що таке Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти, до речі, в якому вже 38 тисяч осіб", – зазначила Марія Мезенцева.
Росія, яка викрадає дітей на окупованих територіях України, кидає їх напризволяще. Сотні маленьких українців після вивезення до РФ опиняються в дитячих будинках.
Розслідувачі російського видання "Верстка" з'ясували: щонайменше 285 вивезених із Донбасу дітей опинилися у всеросійському банку даних дітей-сиріт. Це ті діти, яких окупанти не визначили в російські прийомні сім'ї за перші пів року війни й відправили в дитбудинки, інтернати та коледжі в різних частинах Росії.
А в Реєстрі зниклих безвісти за особливих обставин налічується 2 тисячі 123 дитини. У цьому реєстрі містяться відомості про тих осіб, хто був примусово переміщений в межах окупованих територій або ж депортований на територію РФ чи Білорусі.
Більшість дітей, які вважаються зниклими безвісти, – діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, про яких повідомляли відповідні органи й установи після окупації територій. Сама цифра може бути набагато більшою, оскільки безвісти зниклою за особливих обставин особа може значитися, якщо є відповідне звернення до органів поліції.
