Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому нову і фінальну версію законопроєкту про реформу Бюро економічної безпеки. Про це повідомив нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк.
"За" проголосували 239 парламентарів.
Закон передбачає незалежний відбір нового голови БЕБ, переатестацію та кадровий відбір за участю іноземних експертів та українського бізнесу.
Основні зміни:
- нового голову БЕБ має обирати комісія з шести членів, де половину складатимуть міжнародні експерти, що матимуть право вирішального голосу;
- переатестація має проводиться комісією, у складі якої будуть шість людей від новообраного директора БЕБ і шість – від міжнародних партнерів, але за пропозицією українського бізнес-середовища;
- протягом наступних трьох років працюватимуть кадрові комісії: шість від БЕБ, шість від партнерів за пропозицією українського бізнесу;
- директор БЕБ має бути незалежним на рівні НАБУ, САП, НАЗК.
Передісторія
У квітні цього року Рада підтримала цей законопроєкт у першому читанні.
Проте тоді бізнес-асоціації випустили спільну заяву щодо законопроєкту та зазначили, що в документі відсутні:
- чітка процедура переатестації всіх кадрів, яка б містила ключові запобіжники, зокрема щодо унеможливлення поновлення судами працівників, які не пройшли таку переатестацію;
- включення міжнародних експертів до кадрової комісії з переатестації всіх поточних співробітників БЕБ та комісії з відбору нових працівників БЕБ;
- посилення аналітичної функції Бюро шляхом надання безоплатного доступу для БЕБ до існуючих державних інформаційних систем;
- встановлення критеріїв ефективності роботи оновленого Бюро економічної безпеки та їх постійного контролю;
- надання права кадровій комісії під час переатестації кадрів керуватися обґрунтованим сумнівом, який базується на фактах, документах тощо, під час перевірки доброчесності кандидата.
Чому це важливо?
У лютому 2024 року посли країн G7 направили листа голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку, у якому наполягали, аби реформа Бюро економічної безпеки передбачала перезавантаження його керівництва на прозорому конкурсі та перевірку доброчесності інших співробітників органу. Ухвалення проєкту є однією з вимог МВФ.
