Президент України Володимир Зеленський вніс у Верховну Раду проєкт закону про множинне громадянство. Це вже не перша спроба глави держави врегулювати це питання. Проте народні депутати досить скептично ставляться щодо перспективи його швидкого ухвалення. Законопроєкт оцінюють як такий, що вирішує ряд нагальних питань, але при цьому бачать і ряд недоліків. UWN вияснив, які сильні та слабкі сторони має ця законодавча ініціатива.
Про законопроєкт
Проєкт закону №11469 "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення реалізації права на набуття та збереження громадянства України" спрощує набуття громадянства України для іноземців, які за контрактом проходять службу в лавах ЗСУ, Нацгвардії, регулює питання множинності громадянства, а також визначає перелік випадків, в яких громадянства України можуть позбавити.
Зокрема множинність громадянства допускається у такому разі:
- одночасне набуття дитиною за народженням громадянства України та громадянства іншої держави;
- набуття дитиною, яка є громадянином України, громадянства своїх усиновлювачів унаслідок усиновлення її іноземцями;
- автоматичне набуття громадянином України іншого громадянства унаслідок одруження з іноземцем;
- автоматичне набуття громадянином України, який досяг повноліття, іншого громадянства унаслідок застосування законодавства про громадянство іноземної держави, якщо такий громадянин України не отримав документ, що підтверджує наявність у нього громадянства іншої держави;
- набуття громадянином України громадянства (підданства) держав, включених до переліку держав, громадяни (піддані) яких набувають громадянство України у спрощеному порядку.
При цьому множинність громадянства не допускається у разі оформлення набуття громадянства України або прийняття до громадянства України, або поновлення у громадянстві України щодо людей, які перебувають у громадянстві держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, або держави, яка не визнає територіальну цілісність та суверенітет України, або відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України.
Іноземець або особа без громадянства, які проходять службу за контрактом, можуть бути прийняті за їхньою заявою до громадянства України за умов безперервного проживання на території України протягом останніх трьох років з моменту підписання контракту.
Плюси законопроєкту
Народний депутат України, голова Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Верховної Ради Олександр Мережко, переконаний, що законопроєкт про множинне громадянство необхідний, оскільки тут йдеться про виживання країни:
"В тому плані, щоб зберегти зв'язки з тими українцями, які опинилися за кордоном в результаті повномасштабної агресії. Тобто важливо зберегти покоління молодих людей, які зараз виїхали на Захід, які навчаються, і щоб їх не втратити, необхідно створювати умови як і в Україні, так і законодавчі умови, для того щоб не втратити зв'язок з ними. Також це питання справедливості, тому що зараз за Україну воює доволі багато людей, які мають громадянство різних країн, в тому числі, наприклад, з Білорусі є полк Калиновського, є інші іноземці. Вони довели, що захищають Україну, і було б справедливо, якби вони отримували можливість стати громадянами України. Також це питання важливе для діаспори, людей, які не одне покоління живуть за кордоном, але які хотіли б отримати громадянство України. Тому нам треба створювати чинники, які б заохочували і повертатися, і утримувати звʼязки з Україною", – каже Олександр Мережко.
"Остання версія, яка внесена у Верховну Раду на днях, має кращу редакцію, ніж дві попередні, тому що там деякі моменти негативні, які критикували в попередніх версіях тексту, прибрані і з позитиву те, що фактично законопроєкт регулює і вдосконалює правовий статус іноземців і осіб без громадянства, які долучилися за контрактом до служби до Збройних сил України або якимось іншим чином сприяють нацбезпеці України і територіальній цілісності. Тобто це позитивний момент і це дійсно проблема, яка потребує врегулювання", – додає нардеп від "Слуги народу" Василь Мокан.
Голова міжфракційного об’єднання Верховної Ради України "За деколонізацію і демонтаж Російської імперії" Олег Дунда переконаний, що цей законопроєкт взагалі перезрів. Його потрібно було приймати ще 15 років тому. Але є нюанс:
"Чому до цього часу, хоча була нагальна необхідність, не ухвалили законопроєкти про множинне громадянство? Тому що врегулювання в цій сфері буде передбачене в будь-якому вигляді створення, в тому чи іншому вигляді реєстра обліку громадян з множинними громадянствами. І тоді, скоріш за все, до цього реєстру потрапляє велика кількість державних посадовців найвищої ланки, політиків, народних депутатів, які мають подвійне громадянство і, відповідно, виникнуть до них питання, а патріотами врешті-решт якої країни ви є? Тому всі останні 15 років в тому чи іншому вигляді це питання або гальмувалось на рівні влади, або в сесійній залі не вистачало для цього голосів. Це навіть не питання про російське громадянство, яка держава-агресор, це питання і про громадянство Угорщини, Сполучених Штатів, Польщі", – уточнює народний депутат.
Мінуси законопроєкту
Однак при всій актуальності та необхідності прийняття такого законопроєкту нардепи бачать і одне велике питання: а саме його відповідність Конституції.
"У нас є стаття Конституції, яка передбачає наявність єдиного громадянства. Законопроєкт про множинне громадянство, хоча у пояснювальній записці обґрунтовується, що є єдиним громадянством у розумінні законопроєкту, якщо навіть особа має подвійне громадянство, передбачає, що Україна сприймає цю особу як громадянина України з усіма його правами та обов’язками. Але, тим не менш, є питання до конституційності і до юридичної частини цієї законодавчої ініціативи. Тому ми ще у 22-му році звернулися з командою народних депутатів у Конституційний суд з проханням надати розʼяснення цієї четвертої статті Конституції про єдине громадянство. Відповіді, роз'яснення і рішення Конституційного суду немає досі і, наскільки нам відомо, ще навіть не почали вони його розглядати. Ми хочемо розуміти, чи не суперечать ідеї множинного громадянства основоположним статтям Конституції. Я нагадаю, що якщо, наприклад, потрібно для цього змінити Конституцію, це неможливо зробити в період дії воєнного стану і чекаємо відповідь від Конституційного суду. Тому що від цього залежало, як би ми голосували за цей законопроєкт", – заявляє Василь Мокан.
З погляду відповідності Конституції норми про позбавлення громадянства, звернув увагу Олександр Мережко.
"Питання в тому, що тут треба керуватися Конституцією, а Конституція дуже чітко каже про те, що позбавляти громадянства не можна. Там є відповідна стаття. Є міжнародні зобов'язання України, є питання прав людини, але головне питання конституційності, що не можна позбавляти громадянина України без його згоди громадянства. Тому тут треба дуже обережно ставитися до цього питання. Там були питання, пов'язані з громадянством країни-агресора, і мені здається, що цей законопроєкт був удосконалений. Цей законопроєкт намагається врахувати міркування національної безпеки, також це важливо, особливо під час війни, повномасштабної війни", - розмірковує Олександр Мережко.
Втім народний обранець впевнений, що в сесійній залі Ради депутати під час першого читання обговорять всі недоліки і вже до другого читання проєкт закону буде повністю виписаний.
А ось Олег Дунда не так оптимістично дивиться на перспективи ухвалення цього законопроєкту:
"Він зачіпає велику кількість народних депутатів, які по факту мають множинне громадянство, і тому зібрати відповідні голоси в цій сесійній залі, в цій каденції виглядає занадто складно. Інше питання, що це може бути якимось важелем впливу і тиску на якісь політичні сили, яких в таких депутатів є велика кількість, то може в такому разі. Але я б не казав, що шанси на проходження цього законопроєкту в сесійній залі дорівнюють 80 або 100%".
Підводні камені законопроєкту
Олег Дунда переконаний, що цей законопроєкт, навіть в разі його ухвалення, працювати не буде. Через те, що в ньому відсутній важливий елемент – перелік країн, з якими дозволено мати множинне громадянство.
"В цьому законопроєкті немає такого переліку і визначено те, що Кабмін мусить подати окремий законопроєкт протягом двох місяців стосовно визначеного переліку цих країн. Тобто в такому вигляді цей законопроєкт мало що буде працювати, бо він буде не остаточно допрацьований без переліку. Можна зробити або перелік, або критерії. Якщо немає нічого, потрібен ще один законопроєкт, відповідно, виникає питання: а навіщо в такому вигляді його давати? Можливо, потрібно давати вже в парі з законопроєктом від Кабміну, що вони напрацювали".