Від початку повномасштабного вторгнення непрямі фінансові витрати України склали 1,164 трлн доларів – це дані Київської школи економіки (KSE).
Зазначається, що найбільші суми непрямих втрат за обсягом виторгу стосуються продуктивних секторів. Йдеться про торгівлю (450,5 млрд доларів), промисловість разом із будівництвом та послугами (409,9 млрд доларів), а також сільське господарство (83,1 млрд доларів). Енергетика зазнала втрати у сумі 43,1 млрд доларів, а транспорт втратив 38,8 млрд доларів.
Інші витрати, на які вплинула війна
На розмінування Україна витратила 42 млрд доларів, а на житловий сектор 22,4 млрд доларів. У житловому секторі основні витрати пов’язані з додатковими витратами громадян на оренду житла, вони склали 15,4 млрд доларів. Водночас зросли й продовжують зростати витрати держави на соціальні виплати, які становлять 10 млрд доларів. На демонтаж зруйнованих об’єктів та вивіз відходів за всіма секторами припадає 13,4 млрд доларів.
Охорона здоров’я також зазнала втрат, вони становлять 11,4 млрд доларів, освіта та наука – 14,5 млрд доларів, фінансовий сектор зазнав збитків на 4,3 млрд, культура, спорт та туризм втратили 7,3 млрд доларів, а також цифрова інфраструктура та IT-сектор "погоріли" на 19,3 млрд доларів. До того ж значний тиск на економіку чинить необхідність відновлення житлово-комунального господарства, де непрямі втрати оцінюються у 7,7 млрд доларів.
Минулого року міністр фінансів Сергій Марченко говорив, що державний бюджет України отримує 80 млрд гривень доходів, а на військову кампанію витрачається 130 млрд гривень на місяць.
Нагадаємо, 13 вересня уряд затвердив проєкт державного бюджету на 2025 рік. Доходи очікуються на рівні 2 трлн гривень. Видатки бюджету плануються на рівні 3,6 трлн гривень. Пріоритет цього бюджету – це оборона та безпека.
До того ж Кабмін пропонує у 2025 році відмовитися від підвищення мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму. Зокрема про це йдеться у проєкті бюджету-2025. А згідно з документом мінімальна зарплата у наступному році не зміниться.