Кабінет міністрів України передав до Верховної Ради Бюджетну декларацію на 2025–2027 роки. Втім, до документа є чимало питань як у віцеспікерки парламенту Олени Кондратюк, так і, приміром, у голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів Данила Гетманцева.
Нагадаємо, бюджетна декларація – це документ, який визначає основні пріоритети в бюджетній політиці на середньострокову перспективу.
У нинішньому представленому документі на 2025 рік зростання ВВП очікується на 2,7%, на 2026-й – на 7,5%, на 2027-й – на 6,2%. Дефіцит бюджету у 2025 році становитиме 18,2%, у 2026-му – 10,3%, у 2027-му – 6,7%. Курс гривні у 2025 році підвищиться до 45 грн/долар, у 2026-му – до 46,5 гривні, у 2027-му – до 46,4 гривні.
А ось розмір мінімальної заробітної плати у 2025–2027 роках становитиме 8 тисяч гривень. В уряді кажуть, що це має забезпечити досягнутий рівень гарантії з урахуванням значного підвищення у 2024 році.
Прожитковий мінімум за цей період не зросте і становитиме для дітей віком до шести років – 2 тис. 563 гривні, дітей віком від шести до 18 років – 3 тис. 196 гривень, працездатних осіб – 3 тис. 028 гривень, осіб, які втратили працездатність, – 2 тис. 361 гривню.
Питання до декларації
Втім, парламентарі висловили свою думку щодо Бюджетної декларації.
Віцеспікерка Кондратюк не змогла оминути увагою наміри уряду та Мінфіну, який розробляв бюджетну декларацію, "заморозити до 2027 року базові соціальні стандарти".
"Залишити розміри прожиткового мінімуму та мінімальної зарплатні на рівні 2024 року. Згодна з колегами – це занадто жорсткий підхід у той час, як зростають тарифи на електроенергію для населення та ціни на все найнеобхідніше. Держава має підтримувати тих, хто залишається в країні, і мотивувати повертатися з-за кордону всіх, хто хоче долучитися до повоєнної відбудови та відновлення", – каже Кондратюк.
І стверджує, що, мовляв, така соціальна політика не дає населенню ніякої надії, а тільки посилює зневіру.
"Питання замороження соцстандартів має бути предметно обговорене в парламенті. Уряд має знайти можливості забезпечити бодай невелике зростання прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати, яке принаймні покриє очікувану інфляцію у 2025–26 роках", – переконана політикиня.
Тим часом Данило Гетманцев каже, що документ дуже великий за обсягом і "потребує вдумливої роботи, щоб не робити поспішних висновків".
Також він говорить про значні розбіжності у прогнозі на 2025 рік у Бюджетній декларації (використані оцінки МЕРТ) та останніх прогнозах МВФ, НБУ, аналітичних центрів.
"У БД зростання реального ВВП на 2025 рік знижено до 2,7%, що аргументується насамперед наслідками руйнування енергетичної інфраструктури. Тоді як в останньому прогнозі МВФ під 4-й перегляд програми EFF зростання реального ВВП на 2025 рік оцінюється у 5,5%, НБУ – 5,3%. Номінальний ВВП на наступний рік у БД зменшено до 8 466 млрд гривень (8 744 млрд гривень – МВФ, 8 705 млрд гривень – НБУ)", – зазначає голова Комітету ВРУ з питань фінансів.
Гетманцев пояснює, що, відповідно, має зменшитися доходна (податкова) база на наступний рік.
"Хотілося б почути від уряду більше аргументів щодо такого погіршення короткострокової економічної перспективи. Ключовий момент, на який треба звернути увагу: БД розроблена з припущення того, що всі ставки податків, окрім акцизів на пальне і тютюн (а саме – податок на прибуток, ПДФО, ПДВ, рентні платежі та їхнє розщеплення між бюджетами), залишаються на поточному рівні, без змін", – зауважує політик.
Додамо, цьогоріч мінімальна зарплата в Україні зросла з 1 квітня 2024 року до 8000 гривень. А в четвертому кварталі 2023 року середня зарплата в Україні становила 19 тис. 231 гривню. Це на 16,7% більше, ніж за аналогічний період 2022-го, інформували в Держстаті.