Фото ілюстративне
Один "дроп", за даними Національного банку України, пропускає за рік через себе 2–2,5 млн гривень. А щорічно через таку схему проходить мінімум 200 млрд гривень, зазначив перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк під час засідання ТСК по "дропах".
"Навіть по 80 тис. "дропів", які виявив Нацбанк, – це вже десь близько 200 млрд гривень проходить через "дропів" у рік, за дуже консервативними оцінками. Це тільки "дропи" за двома великими банками", – повідомив Ярослав Железняк.
Нардеп додав, що особливо активно розвиватися схема стала після закриття схеми "міскодінгу" у 2023 році. І такий хід справ, вважає народний обранець, може спричинити втрати податків більше ніж на 50 млрд гривень.
"Часто люди несвідомо стають учасниками такого злочину. Але є і такі, які ходять від банку до банку, щоб відкрити свої рахунки, які потім продають злочинцям", – навів приклад політик.
Водночас він зауважив, що одна така картка живе пару місяців до блокування. Однак часто злочинці все ж таки встигають відкрити ще чимало карток. Зазвичай "дропи" ховаються за маскою псевдоволонтерів.
І для боротьби з цим явищем нардеп запропонував кілька рішень. Серед яких:
- реєстр рахунків, що дає можливість бачити "скомпрометовані" рахунки та фізичних осіб;
- посилення вимог банків до фінмоніторингу та обмеження обороту без підтвердження доходів;
- обмеження вихідних обсягів р2р та кількості р2р (що збільшить вартість обслуговування схеми п'ять-вісім разів).
Крім того, Железняк сказав, що нині триває консультація з волонтерською спільнотою, обмеження залучення нових клієнтів для тих, хто не забезпечує контроль. А також – запровадження технічних засобів моніторингу використання карток у системі "дропів".
Хто такі"дропи"?
"Дропи" (від англ. "to drop" – кидати), або "грошові мули" – це люди, які за винагороду надають зловмисникам доступ до своїх банківських реквізитів: до карток/рахунків, включно з пін-кодами й доступом до інтернет-банкінгу.
Є й ті, хто свідомо продає свої реквізити та доступи. І ті, хто діє під впливом введення в оману та соціальну інженерію.
Винагороду "дропи" отримують залежно від того, як саме буде використовуватися їхній банківський рахунок. Приміром, це можуть бути транзакції між рахунками, зняття готівки в банкоматах або ж поповнення рахунка через платіжні термінали тощо.
До речі, з 11 липня Національний банк України пом’якшив валютні обмеження для бізнесу та волонтерів. Зокрема, НБУ розширив перелік доступних до купівлі оборонних товарів за кордоном для волонтерів. А також дозволив бізнесу купівлю інвалюти для погашення кредитів, наданих Міжнародними фінансовими організаціями.