У Балтійському морі біля берегів Латвії та Естонії тривають великі морські навчання "Північне узбережжя" за участі близько 30 суден і до 3000 військових.
У навчаннях беруть участь військовослужбовці зі Швеції, а також США, Канади, Нідерландів, Бельгії та Франції.
Під час двотижневих навчань будуть, зокрема, відпрацьовувати захист морських шляхів через Балтійське море. Для країн Балтії це критично важливі логістичні маршрути на тлі можливого сценарію з боку Росії щодо захоплення Сувальського коридору.
"Якби заблокували Сувальський коридор, а це досить легко, тому що там лише дві дороги та одна залізниця – у нас залишиться лише морський шлях і доведеться покладатися на нього", – пояснив німецький віцеадмірал Ян Крістіан Каак.
Що таке Сувальський коридор?
Сувальський коридор – ділянка прикордоння Литви й Польщі протяжністю приблизно 100 км, яка на заході межує з Калінінградською областю Росії, на сході – з Білоруссю (розташований поблизу польського міста Сувалки). У разі війни з РФ його захоплення закриє союзникам НАТО шлях сушею до країн Балтії і з'єднає території Білорусі і Калінінградської області Росії. Тому він має величезне стратегічне значення.
За інформацією Business Insider, якщо танки Росії швидко захоплять Сувальський коридор і закріплять свої позиції, вони зможуть відрізати Литву, Латвію і Естонію від решти Європи і союзників по НАТО. Тоді альянсу доведеться прийняти складне рішення, чи дійсно варто ризикувати своїми військами для порятунку балтійських країн.
Варто зазначити, що, починаючи з 2014 року, Росія періодично погрожує захопити Сувальський коридор. Це є частиною її гібридної війни проти Заходу. Мета – створити постійну загрозу країнам НАТО та тиснути на них. У 2017-му і 2022 роках РФ проводила навчання з блокування коридору на території Білорусі.
У 2017 році за легендою навчань "Захід-2017", в цьому районі була створена вигадана держава Вейшнорія – дуже агресивна, прозахідна і вона почала якісь провокаційні дії проти Білорусі. І ось потім Союзна держава – Росія і Білорусь – в тому числі з використанням ракетних ударів і так далі, всією міццю навалилася на цю Вейшнорію, і, звичайно ж, перемогла.
Під час проведення навчань у 2022 році Сувальський коридор росіянами захоплювався за години. За такий короткий час може відреагувати тільки Литва або тільки Польща. Але НАТО як організації будуть потрібні дні для прийняття рішення, аби консолідовано активувати статтю 5 про спільну оборону.
Після проведення цих спільних навчань на території Білорусі тодішній міністр оборони Британії Бен Воллес заявив, що країна-агресорка Росія може напасти на Європу. На його думку, під значною загрозою перебуває Литва. "Я серйозно говорю, що існує дуже реальна небезпека того, що Росія накинеться на Європу в цілому", – сказав Бен Воллес.
Якщо Росія наважиться напасти на Литву, то всі країни НАТО мають вступити у війну, виконуючи положення пункту 5 Статуту НАТО про колективну безпеку. Але річ у тім, що на це мають дати згоду всі члени альянсу.
На думку експерта Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння М. Самуся, Європа може пожертвувати шматком Литви, щоб уникнути Третьої світової війни. Він вважає, що Путін розуміє, що є та ж Німеччина або Угорщина, можливо, Франція, які не хочуть прямої війни з Росією, розуміють, що до неї не готові.
Варто зауважити, що у червні 2023 році до Білорусі з території РФ були перекинуті підрозділи приватної військової компанії "Вагнер" у кількості до п'яти тисяч осіб. Це значно посилило загрозу російського сценарію щодо захоплення коридору.
НАТО і навчання
Своєю чергою країни Північноатлантичного альянсу активізували проведення військових навчань та нарощування угруповань військ у Прибалтиці. Це робиться для стримування можливої спроби Росії заблокувати Сувальський коридор.
Так, наприклад, у Литві з 16-го по 27 серпня в Йонавському, Каунаському і Прієнайському районах відбулися одні з найбільших польових тактичних навчань "Лютий вовк".
А з 5 вересня до 2 жовтня на території Латвії тривають комплексні військові навчання Namejs-2023, організовані Національними збройними силами. У навчаннях також беруть участь солдати союзників зі США, Данії, Естонії та Литви, бойова група розширеної присутності НАТО в Латвії, інтеграційний підрозділ сил НАТО в Латвії та командування Збройних сил Канади в Латвії. Загалом у навчаннях візьмуть участь приблизно 8500 осіб.
Міноборони Польщі заявило про плани на декілька тисяч збільшити кількість військових на кордоні з Білоруссю, щоб стримати агресора від нападу на країну. Близько 10 тисяч солдатів перебуватимуть на кордоні: чотири тисячі безпосередньо підтримуватимуть Прикордонну службу, а шість тисяч будуть у резерві.
Невипадково останнім часом Польща активно передислокує важку бронетехніку на цей напрям. Країни Заходу не виключать можливості військових провокацій проти Польщі та країн Балтії з боку Білорусі та Росії.
Небезпека
Ще одна небезпека з боку – розміщені на території РБ та Калінінградської області РФ дивізіони оперативно-тактичних комплексів "Іскандер" із дальністю ураження до 300 км. А також батареї С-300, які модифіковані для завдання ударів по наземних цілях на відстані до 200 км. Крім того, Білорусь має 20 тактичних ракет "Точка" і 60 тактичних ракет Р-11.
До потенційних загроз варто віднести наявність на озброєнні і на консервації ЗС РБ більше ніж 1,3 тисячі танків Т-72Б. Це дуже багато. Росіяни зараз розконсервують свої танки Т-62 та Т-64 (цифри тут – рік випуску). А Т-72 – нова модель, до того ж яка пройшла певну модифікацію у складі Збройних сил Республіки Білорусь.
Збройні сили РБ – це близько 55 тисяч особового складу. З них 15 тисяч – цивільні. Сухопутні війська Білорусі налічують до 24 тисяч. Найбільш боєздатними є три бригади: 38-ма гвардійська окрема мобільна бригада (Брест), 103-та гвардійська окрема мобільна бригада (Вітебськ) та 5-та окрема бригада спеціального призначення (Мар'їна Гірка).
Щорічний призовний контингент складає приблизно 50 тисяч осіб. Навчений резерв – близько 290 тисяч осіб. До чверті військовослужбовців – контрактники.
Якщо гіпотетично припустити можливу частку ЗС РБ у вторгненні на територію країн Балтії або Польщі, то білоруси можуть виставити близько 15–20 тисяч підготовленого особового складу.
У російській Держдумі вже заявили, що їм "дуже потрібен" Сувальський коридор. Очільник комітету Держдуми РФ з оборони Андрій Картаполов в ефірі російського телебачення сказав що ПВК "Вагнер" відправили до Білорусі "не лише для того, щоб навчати білоруські Збройні сили", як повідомлялося раніше. "Є такий Сувальський коридор... І ось цей Сувальський коридор у разі чого нам дуже потрібен", – уточнив він. За його словами, у Білорусі створено "ударний кулак, який цей нещасний коридор візьме за лічені години".
На сьогодні командування альянсу розгорнуло батальйон багатонаціональних військ у восьми країнах уздовж кордону з РФ. Також розробляються плани щодо розширення зазначених сил до рівня бригади в потенційно прифронтових районах з метою стримування та подальшого витіснення російського окупаційного контингенту. Також країни НАТО передадуть більше військ під безпосередній контроль верховного головнокомандувача об’єднаних Збройних сил Північноатлантичного альянсу в Європі генерала Крістофера Каволі, який також є командувачем американських військ у Європі.
Тиск на Україну
Утім, загроза конфлікту у Сувальському коридорі може бути використана Росією, щоб тиснути на Україну. Мета – змусити йти на територіальні поступки та припинити опір російській агресії.
Останній візит російського диктатора Путіна до Республіки Білорусь, який відбувся 19 грудня 2022 року, слід сприймати як елемент військово-політичного тиску і на Україну, і на країни НАТО – насамперед Польщу та балтійські держави.
Примітно, що в день візиту Путіна до Білорусі прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак зустрівся зі своїми колегами з країн Скандинавії, Балтії та Нідерландів на саміті Об’єднаних експедиційних сил (JEF) у столиці Латвії Ризі, а потім вирушив до Естонії, де зустрівся з британськими військами та НАТО.
Україні слід бути готовою до можливого дипломатичного тиску з боку країн Заходу через провокації РФ на кордонах НАТО. Не виключено, що заради деескалації напруженості Захід може наполягти на поступках з боку України.
Раніше низка західних і вітчизняних ЗМІ поширили заяву керівника апарату генерального секретаря Північноатлантичного альянсу Стіана Єнссена, який допустив, що Україна може стати членом НАТО у випадку територіальних поступок РФ. За його словами, дискусії про майбутній статус України в контексті блоку після війни вже тривають, в них, серед іншого, лунають опції з відмовою Києва від частини території.
Пізніше президент України Володимир Зеленський на пресконференції заявив, що Україна ніколи не обміняє будь-який статус на території. За його словами, цю позицію "чітко знають партнери" України.
Редакція може не погоджуватися з думкою автора
