Українські біженці
Близько 6 млн українців досі перебувають за кордоном через повномасштабне російське вторгнення. Залишитись там назовсім можуть від 1,3 млн до 3,3 млн. Про це йдеться в дослідженні Центру економічної стратегії (ЦЕС).
Згідно з дослідженням, станом на кінець червня 2023 року за кордоном через війну перебуває 5,6–6,7 млн українців. Це на 0,3–0,5 млн більше, ніж у кінці 2022-го, тоді їхня кількість становила 5,3–6,2 млн осіб).
Переважна більшість біженців – це жінки (найбільшою є частка жінок у віці 35–49 років – 18%) та діти.
Згідно з даними Європейської служби статистики, станом на травень 2023 року, найбільша частка українських біженців перебуває в Німеччині (27%) та Польщі (24%).
Повернення біженців до України
Експерти визначили, що ключовими чинниками у повернення біженців додому після завершення конфлікту є безпека, наявність житла, куди можна повернутися, можливість заробляти на життя, порівняння загальних умов життя вдома та в країні їхнього перебування.
Переважна кількість українців (63%), які зараз перебувають за кордоном, планують повернутися до України.
"Проте ми не впевнені, що всі вони насправді повернуться. Насамперед – що довше триватиме війна, то більше українців адаптуються до життя за кордоном. Крім цього, деякі українці (6,8%) вважають, що перспективи для їхніх дітей є кращими за кордоном. Також люди, які виїхали із зони бойових дій, можуть не мати куди повертатися. Тож їхнє повернення залежатиме від того, як швидко відбудовуватимуть їх регіони або ж чи надаватимуть їм підтримку для переїзду в інші регіони України", – йдеться у дослідженні.
Менш схильними до повернення є студенти іноземних навчальних закладів (на 68% менш схильні, ніж респонденти, які не є студентами) та люди, що не працюють, але активно шукають роботу (на 45%, ніж ті, що не працюють і не шукають).
Також до повернення більш схильні люди з високим доходом до війни, тоді як ті, які мають високий рівень доходу зараз, – менш схильні.
За розрахунками експертів ЦЕС, за різними сценаріями за кордоном можуть залишитись від 1,3 млн до 3,3 млн українців.
Неповернення українців матиме суттєвий вплив на українську економіку, яка може втратити від 2,7% до 6,9% свого ВВП щороку, йдеться у дослідженні.
Чотири групи біженців
За допомогою кластерного аналізу експерти виокремили чотири групи біженців.
Перша група (25% від усіх біженців) – це класичні біженці: переважно жінки середнього віку з дітьми, які виїхали до Польщі. Вони не є дуже адаптованими до життя за кордоном, оскільки 41% українців з цієї групи ніколи раніше не були за кордоном. До того ж вони переважно жили в населених пунктах, які перебували поза зоною бойових дій, але потерпали від ракетних обстрілів. Тож основною причиною виїзду за кордон були побоювання за власну безпеку.
Друга група (29% від усіх біженців) – це квазітрудові мігранти, які виїхали за кордон не тільки через війну, а й для роботи. Вони є найбільш адаптованими до життя за кордоном, оскільки 25% людей цієї групи вже мали досвід роботи за кордоном.
Третя група (29% від усіх біженців) – це професіонали, особи, які переважно працюють за спеціальністю та менше готові працювати не за нею. Також до війни вони часто мали власний бізнес. Ця група є більш лояльною до України та частіше, ніж інші, планує повернутися в Україну.
Четверта група (16% від усіх біженців) – це люди із зони бойових дій, українці, які найбільше постраждали від війни. Люди з цього сегменту найбільш готові робити кроки для адаптації за кордоном. Водночас вони також висловлюють найбільшу готовність до повернення в інший регіон України, якщо повернутися до їхнього рідного буде неможливо. Їхнє рішення щодо повернення залежатиме від створених умов для цього.
