Контрнаступ Збройних сил України у Харківській та Херсонській області. Звільнення величезних територій, у тому числі - Херсону. Як це вдалося ЗСУ? Яким чином планувалась операція на Харківщині. Чим вона відрізнялась від Херсонського напрямку?
Все це стало предметом кількамісячного аналізу, який провели журналісти американської Washington Post. Для того, щоб зрозуміти деталі, вони спілкувалися з 35 людьми, серед яких українські командири, чиновники і солдати, а також військові та політики із США та Європи.
Ми зібрали основні факти з цієї статті. Ті факти, завдяки яким можна краще зрозуміти те, що сталося восени цього року. Таких фактів є п'ять.
Факт №1
Контрнаступ на Харківщині готував генерал-полковник Сирський
Сирський
Ще з весни він розглядав Харківщину і стратегічні міста Балаклея та Ізюм як вразливі точки для росіян. Минулого літа у Генштабі наказали командуючим підготувати можливі диверсійні операції, щоб відволікти війська РФ від оборони Херсона. Олександр Сирський запропонував більш масштабний варіант, ніж звичайна диверсійна операція.
Далі кілька цитат:
"Противник… думав, що оскільки в Ізюмі було зосереджено так багато сил і ще більше стояло за російським кордоном у Білгородській області, "треба бути божевільним, щоб рухатися і намагатися вдарити прямо в середину... Але ж думка була".
"Перспективи були очевидні, тому що… противник зовсім не очікував, що ми атакуватимемо саме в тому місці, де ми завдали головного удару".
"Все залежало від першого дня - як далеко ми зможемо прорватися. Чим далі ми йшли, тим менше вони могли зробити, тим більше їхні частини було б відрізано та ізольовано під психологічним тиском".
Цікава деталь
Це те, як наші війська готувалися до операції на Харківщині. Далі дослівна цитата зі статті Washington Post:
"В останні дні серпня Сирський зустрівся у великому оперативному штабі на сході України зі своїми головними помічниками та ключовими командирами бригад. Перед ними була роздрукована на 3D-принтері мапа місцевості площею 520 квадратних футів окупованої Росією частини Харківської області.
Кожен командир пройшов шлях запланованого наступу свого підрозділу серед копій міст, пагорбів та річок, відіграваючи свою місію та обговорюючи координацію, непередбачені обставини та найгірші сценарії. Офіцери використовували лазерні указки для виявлення проблемних місць".
Факт №2
США не брали активної участі у плануванні наступу на Харківщині
Більше того, за словами американських та українських офіційних осіб, дізнались про те, що відбувається, відносно пізно.
Разом з тим у WP пишуть, що розвідка Сполучених Штатів допомагала нашим ЗСУ більш точно "наводити приціл" під час використання артилерії. Схема наступна: українські військові визначали важливі цілі, США використовували свою геопросторову розвідку для точного визначення місцезнаходження цілі.
Версії Сполучених Штатів Америки
У Пентагоні офіційні особи підозрювали, що керівництво Росії не повністю усвідомило вразливі місця на Харківському напрямку, бо польові командири брехали. За словами високопоставленого представника Міністерства оборони США, інша гіпотеза полягала в тому, що Росія бачила наступ, що наближається, але в неї не було достатньої кількості людей, щоб зупинити його.
Факт №3
Результат Харківського наступу: Путін почав отримувати більш реальну картинку з фронту
Суровікін
Володимир Путін на початку жовтня після успішного наступу ЗСУ на Харківщини змінив командуючого окупаційною армією РФ в Україні. Новим очільником став генерал Сергій Суровікін.
Після цього, як розповіли для WP двоє людей, знайомих з цим питанням, Путін став отримувати "більш неприкрашену картину проблем на полі бою". Раніше йому нібито давали надмірно райдужні оцінки щодо поточної ситуації.
Факт №4
Україна планувала значно ширший наступ на півдні. Але її вмовили зменшити масштаби
Для того, щоб вирішити, як проводити операцію, українські командири у липні минулого року прибули до Німеччини. Там були проведені військові ігри з колегами із США та Великої Британії.
На той момент розглядався дуже широкий контрнаступ, який мав охопити весь південний фронт, у тому числі вихід до узбережжя в Запорізькій області.
Спеціалісти зі Сполучених Штатів та Великої Британії провели власні симуляції, використовуючи надані вихідні дані. Вони не змогли "змусити операцію працювати". Планувальники дійшли висновку, що українці виснажать свою бойову міць, перш ніж досягнуть мети.
Більше того, "запорізький" наступ міг не тільки вийти з ладу, але й призвести до того, що українські сили опинились би в "котлі", який росіяни могли організувати за допомогою підкріплень з двох напрямків.
Білий дім повторив аналіз американських військових у переговорах з Офісом Зеленського.
У підсумку Україна прийняла поради колег та "звузила" наступальну кампанію, зосередившись на Херсоні.
"Я віддаю належне українцям. Вони дозволили реальності підштовхнути їх до більш обмеженого набору цілей у Херсоні...", - заявив неназваний представник Пентагону.
Факт №5
ЗСУ активно використовують "народну творчість"
Під час наступу на Херсонщині українські військові серед іншого зіткнулись з елітними російськими десантними частинами. Деякі бригади поступалися в досвіді ворогу. Тому почали "креативити".
Наприклад, одна з бригад модифікувала батареї в дронах DJI Mavic, щоб коптери могли літати в чотири рази далі - до 21 км. Вони приймали дрони від контрабандистів цигарок і перетворювали їх на самодетонуючу вибухівку. І це лише кілька прикладів.
"Наша армія звикла воювати підручними засобами", - сказав полковник Вадим Сухаревський, командир 59-ї мотопіхотної бригади. Про "народну творчість" якої і йдеться.
