Потреби Європи в боєприпасах сьогодні оцінюються на рівні 13 млн снарядів, і таку кількість ОПК європейських країн – членів НАТО може виробити аж за понад 40 років, тому у норвезькій компанії Nammo, яка є одним з найбільших виробників боєприпасів у Європі, б’ють на сполох через боєприпасну кризу. Про це йдеться на офіційному сайті парламенту Норвегії.
Зазначається, що сьогодні європейська оборонка може виготовляти менш як 500 тисяч боєприпасів на рік, і цього аж ніяк не достатньо, щоб задовольнити сьогоднішній попит на це озброєння, коли потреба буквально вимірюється мільйонами та навіть десятками мільйонів боєприпасів.
"І також очевидним є те, що сьогодні Європа не встигає у стислі терміни наростити виробництво артилерійських боєприпасів, щоб покрити бодай якусь значну частину цього попиту. "Причину можна знайти у трьох десятиліттях миру та невеликих оборонних замовленнях", – наголошують у Nammo.
Для прикладу вказується, що Норвегія останній раз замовляла артилерійські боєприпаси у 1990-х роках, Швеція – аж у 80-х, водночас інші країни розміщували замовлення на невеликі партії від 5 до 20 тис. боєприпасів зі значними інтервалами, тоді як зараз безпекова ситуація змушує армії Європи поновлювати і в рази збільшувати власні запаси, не говорячи вже про виконання контрактів для України.
Станом на сьогодні у Nammo перспективи у напрямку виробництва боєприпасів оцінюють як "похмурі" – наприклад, самій Норвегії треба буде витратити роки, щоб задовольнити власні потреби. У глобальному вимірі оцінки норвезької компанії теж не радують – там не вірять, що у короткостроковій перспективі європейський ОПК зможе покрити більш як 5–10% від усього попиту.
У компанії наголошують на тому, що сьогодні галузь відчуває серйозний дефіцит виробничих потужностей, і якщо уряди країн хочуть досягти успіхів у боєприпасному напрямку, то тут потрібна допомога, сьогоднішній рівень якої аж ніяк недостатній.
Також у Nammo відзначають, що отримають інвестиції у розмірі близько 75 млн норвезьких крон – це близько 6,725 млн доларів і це не більш як 0,5% від реальних потреб в інвестиціях у виробництво артилерійських боєприпасів. Водночас безпосередньо у Nammo вже протягом року інвестували у 5–10 разів більше, ніж зазвичай, і вичерпали свій ресурс.
Що відомо про Nammo?
Сьогодні Nammo займає до 25% європейського ринку артилерійських боєприпасів, водночас, за оцінками компанії, зараз у збільшення виробничих потужностей треба інвестувати 70 млрд норвезьких крон (6,277 млрд доларів), з яких доля Nammo може становити до 20 млрд (1,79 млрд доларів). І також уточнюється, що інвестиційна підтримка напрямку "може мати багато позитивних побічних ефектів, крім збільшення військового потенціалу".
Європі потрібно понад 14 років, щоб забезпечити річний запас боєприпасів
На сайті парламенту Норвегії йдеться, що повномасштабне вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року спричинило шалене збільшення попиту на озброєння та військову техніку, що своєю чергою викрило низку проблем в ОПК різних країн світу, пов’язаних з низькими темпами виробництва оборонної продукції та неспроможністю швидко підлаштуватися під сьогоднішні потреби.
Уточнюється, що, за дуже консервативними оцінками, потреба європейських країн – членів НАТО у боєприпасах становить близько 13 млн – це з урахуванням поповнення запасів і з розрахунку на 30 днів бойової готовності.
Водночас щодо України, то тут посилаються на ось такі дані: що ще у березні цього року в Україні відзначали про потребу у 600 тис. артилерійських боєприпасів на місяць – відповідно 7,2 млн боєприпасів на рік.
Тобто в ідеалі у доволі стислі терміни оборонка Європи має забезпечити щонайменше 20 млн боєприпасів, водночас, за оцінками Nammo, сьогодні європейські потужності дозволяють виготовляти менш як 500 тисяч артилерійських боєприпасів на рік.
Таким чином, щоб забезпечити лише потребу Сил оборони України з темпом стрільби у 20 тисяч боєприпасів на день, Європі треба витратити більш як 14 років. З темпом стрільби у 10 тисяч боєприпасів на день – трохи більш як сім років. А загалом щоб закрити потребу в регіоні і виготовити понад 20 млн боєприпасів – аж цілих 40 років.
