Буча. Ілюстративне фото
Кадри звірств, що вчиняли росіяни в Бучі, сколихнули весь світ: сотні зруйнованих будинків, сотні загиблих мирних українців і тисячі ран на серці, які ще довго не загояться. Олександр Чекмарьов, аби врятувати свою дружину та двох синів, переїхав з Донбасу до Бучі. Та, на жаль, саме тут родину Чекмарьова розстріляли прямо на його очах. Тоді ж російські військові розстріляла і іншу родину – сусідів Чекмарьова.
Особи росіян, що вчинили звірство, встановлено
Українським правоохоронцям вдалося встановити особи російських військових, які розстріляли дві родини (в тому числі і родину Чекмарьова). Наразі оператору-навіднику БМД, який безпосередньо розстрілював людей у машинах, повідомили про підозру.
Як розповів старший слідчий в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Нацполіції в АР Крим та м. Севастополі Владислав Камінський, розстріл мешканців Бучі вели військові колони 104-го десантно-штурмового полку 76-ї десантно-штурмової дивізії збройних сил РФ.
"Колона складалася з бойових машин десанту, близько 40 машин такого типу. На цих бойових машинах встановлена 30-міліметрова гармата. Саме з цього озброєння вівся вогонь по цивільних автомобілях. Розстріл цих автомобілів вівся приблизно з відстані 150 метрів. Враховуючи приціл, який встановлений на даній техніці, просто неможливо не помітити, що цей автомобіль використовується цивільними людьми. Вогонь вівся настільки активно і без попередження, що у потерпілих просто не було можливості уникнути контакту з колоною. Їх просто вбили", – додає слідчий.
Поліцейські встановили особи командира БМД, оператора-навідника, механіка-водія бойової машини та двох членів десанту.
Наразі оператору-навіднику вже повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 438 Кримінального кодексу України (Порушення законів та звичаїв війни, поєднані з умисним вбивством). Санкція статті передбачає покарання – до 15 років позбавлення волі або довічне ув’язнення.
Рік, як мушу жити без них. Але заради чого тепер – велике питання: Своєю історією Чекмарьов поділився з UWN
До повномасштабного вторгнення в Олександра Чекмарьова була прекрасна родина: дружина Маргарита (їй 27 березня мало б бути 35 років) і два сини – Клим та Матвій, які б цьогоріч могли відсвяткувати свої 5 та 10 років.
"Ми мешкали у будинку з дружиною і дітьми. Цей будинок – це було створення нового життя, ми починали нове життя. Ми втекли з Донбасу, а Буча була таким початком всього: вкотре розпочати своє життя з новими емоціями, бажаннями, мріями", – пригадує Олександр.
А потім почались масовані обстріли по Київській області. Спочатку родина спускалась у підвальне приміщення, де вони облаштували там собі спальне місце і перебували там майже весь час.
"Ми не вірили, особисто я, що таке відбудеться, така війна. 4 березня ми поспілкувалися з дружиною і вийшли на вулицю, зустрілися з сусідами, з якими ми постійно спілкуємось, – з Олегом із Галею. Домовились виїжджати на Західну Україну. Виїжджаємо вранці, упакували речі, загрузили все в автомобілі. Зайшла мама, ми обнялися, а Маргарита розплакалася – казала, що не хоче їхати. Мабуть, в неї були відчуття", – пригадує Олександр ті моторошні події.
Та все ж родина впакувала свої речі й разом із сусідами почали втікати від війни – кожен на своєму авто.
Коли я подивився назад, я побачив мертвих дітей... мертву Маргариту...
Ще їдучи містом Олександр подекуди бачив ворожі БМП, які стояли осторонь дороги. Але один з російських БМП з'явився прямісінько навпроти них.
"Попереду стоїть БМП прямо напроти нас і дивиться на нас. Я прийняв рішення паркуватися і вирішувати що робити далі. Як тільки я припаркувався – одразу ж почався обстріл. Я не знав, що потрібні якісь надписи, у нас був просто білий автомобіль з незатонованим склом, діти і дружина сиділи ззаду – їх було видно. Я не встиг зреагувати. Як тільки я зупинився одразу ж почався обстріл, автомобіль загорівся... Я зрозумів, що я поранений, і коли подивився назад, я побачив мертвих дітей... мертву Маргариту", – зі сльозами на очах говорить колись люблячий батько та чоловік.
Я кожного вечора передивлявся архівні фото та відео і плакав
"В мене в телефоні залишилося багато відео і фото дітей, дружини, я кожного вечора, а той не тільки, передивлявся ці фото і відео і плакав. Як кажуть, час лікує, але він не лікує, він притуплює той біль, який ти отримуєш, – не більше. Зараз мені найбільше хочеться, щоб закінчилась війна і помсти. Я хочу кривавої, важкої помсти. Я бажаю смерті тим людям. Не просто 50 років ув’язнення, а помсти – смерті. Я знаю, хто це зробив, бо в той час одні журналісти провели розслідування і дізналися, що в той час йшла колона через Бучу, в якій знаходився російський генерал, який давав накази розстрілювати людей, який наказав розстріляти мою сім’ю", – говорить Чекмарьов.
Нині ж чоловік намагається жити далі і через біль закликає інших берегти життя своїх родин та дітей: "Будинок можна відбудувати, а життя не повернеш. Життя дітей – це сенс нашого життя".