Фото ілюстративне
До кінця поточного тижня Національний банку України планує фіналізувати рішення стосовно обмеження p2p-переказів для фізичних осіб для боротьби зі схемами "дропів". Про це сказав під час інтерв’ю "Економічній правді" голова НБУ Андрій Пишний.
Очільник Нацбанку стверджує, що з 12 по 18 серпня будуть розглядати рішення на правлінні і до кінця тижня остаточно мають його реалізувати.
Пишний зауважив, що анонсовані раніше обмеження стосовно p2p-переказів для фізичних осіб "викликали хвилю критики і нерозуміння у сторону Нацбанку".
"Комунікували проблематику цих "дропів" не лише як небезпеку для державного бюджету, але і як небезпеку для самих фізичних осіб. Адже, віддаючи свої дані, картку, свій рахунок комусь на стороні, ти несеш відповідальність за усе, що з цим рахунком зробили", – сказав глава НБУ.
Посадовець навів два приклади: у першому випадку податкова служба побачила за рахунком чоловіка операції на девять мільйонів гривень і донарахувала йому близько двох мільйонів гривень податків. А в іншому – донарахували жінці близько 500 тисяч гривень.
Крім податкових зобов'язань, наголошує Пишний, такі громадяни стають співучасниками злочинів, у яких використовуються їхні рахунки. Це стосується і легалізації коштів, фінансування тероризму й ухилення від сплати податків. А громадяни руйнують свою транзакційну історію на довгі роки наперед, переконаний глава Нацбанку.
"Це і є та реальна небезпека, у яку потрапляють громадяни, які свідомо передають свої персональні дані та рахунки для використання у нелегальних операціях", – зауважив він.
Нині Нацбанк провів кілька зустрічей з волонтерами, дав відповіді на запитання і прокомунікував, як заплановані рішення можуть дати можливість банкам врахувати потреби волонтерів.
"Так чи інакше, для створення додаткових інструментів для більш ефективної боротьби зі схемами "дропів" потрібні також зміни до законодавства. Отже, нам потрібно йти у парламент і ми повинні бути готовими до відповідного рішення й дискусії. Те, що "дропи" є бідою для державного бюджету, – це факт", – констатував керівник Національного банку України.
Варто зауважити, що перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк під час засідання ТСК по "дропах" зазначив, що один "дроп", за даними Нацбанку, пропускає за рік через себе 2–2,5 млн гривень. А щорічно через таку схему проходить мінімум 200 млрд гривень.
Нагадаємо, "дропи" – це люди, які за винагороду надають зловмисникам доступ до своїх банківських реквізитів: до карток / рахунків, включно з пін-кодами й доступом до інтернет-банкінгу.