Втрати орків: 4 7 8 7 3 0 (+1300)
USD
НБУ
39.30
Готівка
39.80
EUR
НБУ
42.31
Готівка
42.90

Українці у 2023 році найчастіше потрапляли на гачок шахраїв з платіжними картками: У середньому перераховували понад 3 тис. гривень

Економісти додають: користуючись війною та скрутним становищем українців, шахраї вміло маніпулюють почуттями людей

Ілюстративне фото

Джерело: відкриті джерела

Найрозповсюдженіші сценарії платіжного шахрайства "Шахрайство з платіжними картками" у 2023 році в Україні були через інтернет і становили 83% від загальної кількості випадків. Середня сума однієї такої незаконної операції за цей період зросла на 31% та становила 3 тис. 150 гривень, тоді як у 2022 році – 2  тис. 408 гривень, йдеться у звіті Національного банку України.

У Нацбанку кажуть, що переважна більшість шахрайських випадків спричинена розголошенням особистих даних клієнтами. А саме 80% суми всіх збитків у 2023 році припало на соціальну інженерію (у 2022-му цей показник був 53%).

"Кількість незаконних дій з платіжними картками, за якими були збитки, протягом 2023 року зросла на чверть та становила 272 тис. операцій. Сума збитків надавачів платіжних послуг, торговців, клієнтів від незаконних дій з платіжними картками за минулий рік становила майже 833 млн гривень. І це на 73% більше, ніж позаминулого року", – зазначили в НБУ.

До того ж середня сума однієї незаконної операції минулого року становила 3 тис. 065 гривень, що на 39% більше, ніж у 2022 році (у 2022-му – 2 тис. 200 гривень). Водночас за 2023 рік на 13% зросла кількість активних карток, що свідчить про активніше використання платіжних карток для проведення операцій.

Найпоширеніші причини фінансових втрат 

У 2023 році стали такі:

  • розсилання шахраями фейкових повідомлень про можливість отримання допомоги від держави, соціальних фондів – клієнти переходять за посиланням та зазначають вразливі дані, за допомогою яких аферисти привласнюють їхні кошти;
  • виготовлення дубліката SIM-карти, зокрема електронної SIM-карти, фінансового номера телефону клієнта внаслідок виманювання кодів доступу до застосунків мобільних операторів зв’язку, щоб потім викрасти гроші з рахунків, придбати товари чи взяти онлайн-кредити;
  • дзвінок від осіб, які видають себе за працівників служби безпеки банку, НБУ або інших установ, аби отримати реквізити платіжної картки, отримання одноразових паролів із смс-повідомлень тощо;
  • поширення повідомлень у месенджерах, соцмережах про можливості отримання додаткового прибутку за виконання певних завдань у соціальних мережах чи в інтернеті.

Економісти додають: користуючись війною та скрутним становищем українців, шахраї вміло підлаштовуються та маніпулюють почуттями. А коли люди найбільш вразливі, знаходять нові схеми для обману. Тому важливо знати та дотримуватися правил безпечного використання платіжних карток.

Нацбанк

Додамо, в Україні з'явився новий вид шахрайства, де людям пропонують отримати "спадщину" з-за кордону. Так, у Сумській області до поліції звернулася 71-річна жінка, якій у соцмережі написала іноземка та запропонувала залишити їй у "спадок" 500 тисяч євро. Тож пенсіонерка переказала зловмисникам 655 тисяч гривень

Раніше ми повідомляли, що понад сім тисяч осіб подали в розшук торік, за даними Міністерства внутрішніх справ. Найчастіше у розшук потрапляли через колабораціонізм, крадіжки та шахрайство, а більшість розшукуваних були віком від 24 до 45 років. Зокрема, шахрайство становило 4,8%.

Читайте також:
У Харкові невідомий представився священником, забрав церковні гроші з атрибутикою і зник
НБУ заборонив ломбардам приймати дрони і тепловізори на тлі проблем з азартними іграми в армії
Як не потрапити на гачок. Медіаекспертка назвала найпопулярніші шахрайські схеми у соцмережах
НБУ знизив облікову ставку до 13,5%