Армія РФ
Оскільки кремлівський диктатор Володимир Путін побоюється, що мобілізація в Росії є прямою загрозою стабільності його режиму, вона залишається малоймовірною у короткостроковій і середньостроковій перспективі. Про це йдеться у звіті аналітиків Інституту вивчення війни (ISW).
Експерти нагадують, нещодавно російське опозиційне видання Meduza повідомило, що джерела, близькі до уряду Росії, стверджували: Москва розглядала ідею мобілізації відразу після Курської операції. Проте російський Кабмін та пов'язані з Кремлем бізнесмени виступили проти цих міркувань.
Водночас зазначається, що Путін під час всієї операції ЗСУ в Курській області сигналізував про свою прихильність до набору добровольців, хвалячись кількістю новобранців, зацікавлених у бойових діях в Україні.
"Путін не скористався заходженням українських військ у Курську область як можливістю підготувати російське суспільство до мобілізації в короткостроковій і середньостроковій перспективі. Натомість він вирішив сформувати нові нерегулярні формування та розширити зусилля з вербування російських добровольців", – йдеться у публікації.
Однією із причин є те, що Кремль і міноборони Росії значною мірою шокували російське суспільство, коли оголосили часткову мобілізацію наприкінці вересня 2022 року. Тож зараз Путін прагне уникнути негативної реакції суспільства у відповідь на нову хвилю мобілізації.
Перша хвиля мобілізації
Як відомо, першу офіційну хвилю "часткової" мобілізації було оголошено у РФ 21 вересня 2022 року. Це сталося після успішної операції України у Харківській області, коли за лічені дні українська армія відновила контроль на величезній території Харківщини. Тоді росіяни додатково призвали близько 300 тис. чоловіків.
Після цього у ЗМІ неодноразово припускали, що Путін може оголосити ще одну хвилю через катастрофічні втрати російських окупантів на фронті. Однак у публічному просторі російська влада стверджує, що "потреби у проведенні мобілізації немає".
