Китай різко засуджує ядерну політику США, хоча сам водночас зміцнює свій ядерний потенціал. Зокрема, Пентагон прогнозує, що ядерний арсенал Пекіна до 2030 року подвоїться і становитиме понад тисячу боєголовок, пише FT.
"У своїй офіційній пропозиції Китай заявив, що ядерна політика "no first use" ("невикористання першим") дедалі більше стає важливим консенсусом і пріоритетом у міжнародному контролі над озброєннями. Але офіційні особи Сполучених Штаів Америки і країн-союзників, а також аналітики заявили, що пропозиція Пекіна і осуд США і їхніх союзників є спробою приглушити критику Заходу щодо нарощування ядерних озброєнь Китаєм", – констатує видання.
Що говорять в Пекіні? Нині Китай є єдиним з п'яти постійних членів Ради Безпеки ООН, який взяв на себе зобов'язання не застосовувати ядерну зброю першим. Дотримуватися цього зобов'язання він закликав і інших. До того ж Пекін назвав захист, який Сполучені Штати надають європейським союзникам в рамках угод про спільне використання ядерної зброї в НАТО і азійським союзникам, "серйозними порушеннями" і зажадав їх скасування.
Чому Китай почав так різко засуджувати Штати за їхню ядерну політику? Насправді ж, пояснюють аналітики, тут все просто. Річ у тому, що Пекін сам розпочав розширення свого арсеналу ядерних боєголовок і модернізації сил для їх доставки – кроки, які, на думку деяких іноземних чиновників, можуть перетворити країну на ядерну державу нарівні зі США і Росією.
Крім того, останніми роками Пекін будує ракетні шахти і розгортає більше підводних човнів, здатних нести ядерні боєголовки, що дає йому більший потенціал для запуску ядерної зброї в найкоротші терміни. І тут йдеться не лише про "удар у відповідь".
"Пентагон прогнозує, що до 2030 року арсенал Китаю зросте до понад тисячу діючих ядерних боєголовок, що вдвічі перевищує нинішню оцінку і в чотири рази більше, ніж він оцінював до початку нарощування арсеналу близько шести років тому", – зазначають у FT.
Втім, конкретні цифри невідомі. Бо ж Пекін відмовляється брати участь у механізмах контролю над озброєннями, які передбачають обмеження або перевірку його власного арсеналу.
Таке нарощування ядерки та брак прозорості відразу спричинює кілька побоювань серед інших країн. Насамперед, як пише видання, нині постає питання, чи може опісля країна відійти від власного зобов'язання "не застосовувати ядерну зброю першою". Наприклад, на цьому тлі у Вашингтоні говорять, що "швидке і непрозоре нарощування" Пекіном більш універсального ядерного арсеналу ставить під сумнів цілі, які стоять за його пропозицією.
"У цьому контексті пропозиція (Китаю), яка послідувала за припиненням двосторонніх консультацій, виглядає як спроба зняти із себе відповідальність за небажання брати участь у предметних дискусіях", – заявив представник Державного департаменту США.
Щобільше, там – у Штатах – вже заявили, що "ніколи не погодяться" на пропозицію Пекіна не застосовувати ядерну зброю першими "через своє бажання гнучко реагувати на ядерні загрози Вашингтону і союзникам". Аналітики припускають, що на таку пропозицію теж навряд чи погодяться члени "Великої п'ятірки", Велика Британія і Франція.
До того ж експерти припускають, що ядерна дипломатія Китаю відіграє важливу роль серед багатьох країн, які не є постійними членами Ради Безпеки.
"Це спроба завоювати прихильність міжнародної спільноти, і, чесно кажучи, вона працює. Більшість країн стурбовані Росією та Північною Кореєю. Але про ядерну експансію Китаю мало говорять. Тож вони справді добре справляються: нарощують свій арсенал, але не отримують за це жодних проблем", – сказав Девід Санторо, президент Тихоокеанського форуму, Інституту політичних досліджень на Гаваях і співорганізатор неофіційного американо-китайського діалогу з ядерної політики.
До речі, наприкінці липня говорилося, що Іран, ймовірно, буде у змозі через один-два тижні створити розщеплювальний матеріал для ядерної зброї. Бо ж після виходу із так званої Іранської ядерної угоди, Тегеран активно взявся за розвиток потенціалу своєї ядерної програми.