Окупанти хизуються відео з дрона, де показують удар по летовищу на Полтавщині. Росіяни пишуть про великі втрати. Однак наші аналітики запевняють, йдеться про пошкодження двох машин, які і без того були у нельотному стані. Ці літаки довго не змінювали свого положення, відповідно про значні втрати нашої авіації не йдеться.
Експерти Defense Express пишуть, удар завданий балістичною ракетою "Іскандер-М" по літаках Су-27.
Як пише видання Forbes, 1 липня або незадовго до цього російський розвідувальний дрон у Миргороді помітив щонайменше шість українських винищувачів Су-27, які стояли "просто неба на базі серед білого дня". Росія атакувала аеродром ракетою "Іскандер" та, за їхніми даними, знищила два Су-27 і пошкодила ще інші чотири.
"Можливо, це був один із найважчих днів для української авіації з тих пір як Росія розгорнула війну проти України в лютому 2022 року. Наліт на Миргород є лише останнім у серії російських ударів по вразливих українських авіабазах. За останні місяці російські безпілотники "Ланцет" вразили щонайменше чотири українські літаки на авіабазі Долгинцеве поблизу Кривого Рогу, всього за 45 миль від лінії фронту на півдні України", – повідомляє Forbes.
Автори видання нагадують, що перші два удари восени минулого року застали українські Військово-повітряні сили зненацька і підірвали пару винищувачів МіГ-29. Третій удар, завданий у листопаді, схоже, вразив штурмовик-обманку Су-25, але потім четвертий наліт безпілотників збив Су-25.
"Два Су-27, які "Іскандер" знищив у Миргороді, доводять число українських військових літаків, які росіяни атакували на землі за останні дев'ять місяців, принаймнідо п'яти. Ці втрати українці не можуть собі дозволити", – йдеться у статті.
Варто додати, що станом на 10:30 2 липня Україна офіційно не коментувала ракетний удар терористичної країни по аеродрому у Миргороді.
Атаку прокоментував колишній речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат
"Усі так радіють новинам, коли українські Сили оборони вражають на аеродромах окупанта рашистські літаки! "Мінус один, два, три, а то і більше бортів окупанта більше ніколи не будуть бомбити українські міста…" УРА!! А от коли ворог завдає удару, та, що там казати, щоденно лупить по наших аеродромах, намагаючись знищити українську авіацію та інколи досягає своєї цілі… ми готові розтерзати у соцмережах усіх і все, я маю на увазі своїх командирів, що "не змогли, не догледіли" і т.д.!!!" – написав він на своїй сторінці у Facebook.
Ігнат наголосив, що аеродроми "щодня під обстрілами, щодня під балістикою, очима ворожих дронів та постійних атак". За його словами, на місцях люди намагаються вберегти те що є і завдати удару у відповідь.
"І я не буду деталізувати, якими неймовірними зусиллями це робиться. Це війна, і, на жаль, не без втрат техніки. Це я стосовно ворожого удару по аеродрому Миргород. За порєбріком шалено тішаться, приписують у свої здобутки купу бортів Су-27. Нехай! Так завжди. Не все так страшно, як ви, українці, пишете на емоціях. Удар був. Є певні втрати, але зовсім не такі, як приписує собі ворог, зрештою вони завжди так роблять з початку вторгнення", – додав колишній спікер ПС ЗСУ.
Він зауважив, що Повітряні сили роблять усе, щоб протидіяти ворогу, ввести його в оману, в тому числі за допомогою макетів та інших засобів.
Чому літаки Су-27 стояли на аеродромі
Аналітики зазначають, річ у тому, що захисні споруди – арочні укриття – у СРСР активно будувались у 60–70-х роках під ті літаки, які тоді існували та розроблялись. А це були МіГ-21, Су-7, Су-17, МіГ-23 та МіГ-27 – доволі малі за розмірами машини. При цьому у МіГ-23/27 ще й була зміна стріловидність крила з мінімальним розмахом 7,78 метра.
Саме тому наймасовішими були арочні укриття типу 2А13 розміром 12,9х28 метра. Вони мали товщину стін у 60 см і можуть захистити не лише від касетних боєприпасів, а навіть від близьких розривів фугасних бомб. І через вартість будували їх лише у прикордонних військових округах, а не по всьому СРСР.
Але вже у 70-х роках з'явився МіГ-25 з розмахом крила 14 метрів, для якого стандартні укриття вже не підходили. З 1982 року почав постачатися МіГ-29, який з розмахом крила у 11,36 метра влазив в укриття 2А13 лише зі "скрипом", і щоб його не пошкодити на деяких аеродромах використовували рейки-направляючі. Але частіше, щоб не ризикувати та не нести відповідальності за пошкоджений літак – зберігали просто неба.
Без даху над головою залишився і Су-27 з розмахом крила 15 метрів, який почав надходити з 1985 року. При цьому, попри плани побудувати укриття нового типу, у СРСР здійснити цього не змогли. Країну вже гойдало перед розпадом, тому укриття під нові літаки якщо і будували, то лише у гомеопатичній кількості.
До того ж часом укриття були не від можливих ворожих ударів, а скоріше від негоди. І декілька таких укриттів є на авіабазі під Миргородом, точніше – були. Бо були знищені ворогом ще у перші дні війни.
Таким чином, арочних укриттів для Су-27, як мінімум на авіабазі під Миргородом, просто не існує. А причини, чому їх не побудували вже після 1991 року, цілком відомі й не підлягають додатковим поясненням, бо значно більшою проблемою було не те, де ховати літаки, а взагалі на чому літати, чим заправляти машини та платити пілотам зарплатню.
Також варто зазначити, що проблему з укриттями для Су-27 не вирішили не лише у СРСР, а й у РФ, де літаки так само стоять просто неба. І все що є у ворога – лише на одному відносно прифронтовому аеродромі укриття від негоди.
Аналітики зауважили, більш критичним є те, що ворожий дрон міг на глибині понад 150 км вести не просто розвідку, а й передачу відео у режимі онлайн. А також те, що про цей БпЛА було відомо, але збити чи завадити йому були не могли.
Раніше ми розповіли, що на момент розпаду СРСР в 1991 році в Україні було 44 стратегічних бомбардувальників-ракетоносців носіїв ядерної зброї. З них 19 літаків Ту-160 та 25 літаків Ту-95МС, а також озброєння – більше ніж 1000 далекобійних авіаційних крилатих ракет Х-55. Усе це озброєння частково утилізували, а частково передали Росії, яка зараз в тому числі застосовує його у війні проти України.