В Україні хочуть видати словник "небажаної" лексики та критерії неприпустимої до поширення в медіа інформації. Про це в інтерв'ю інформаційному агентству "Інтерфакс-Україна" розповіла голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим'юк.
"Ми маємо формувати медіапростір, вільний від дискримінації, фіксацій образливих та некоректних стереотипів і мови ворожнечі стосовно будь-яких громадян країни за багатьма ознаками", – заявила вона.
Ольга Герасим'юк додала, що словник міститиме рекомендації щодо толерантного висвітлення чутливих тем та інформації про деякі спільноти – релігійні, етнічні, національні, ЛГБТІК, людей з інвалідністю, ветеранів тощо.
Герасим'юк зазначила, що для того, щоб зрозуміти, як облаштувати таку політику в інформаційному просторі, уже провели декілька зустрічей:
- з ромською, єврейською, кримськотатарською спільнотами;
- з представниками мусульманських організацій,
- з представниками Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій.
Також почали налагоджувати співпрацю з Офісом омбудсмена через меморандум про спільні дії.
Крім того, Герасим'юк розповіла, що в планах – проведення зустрічей із представниками арабських спільнот, ветеранськими організаціями, організаціями, що представляють людей з інвалідністю.
"Результатом цих зустрічей має бути напрацьований словник "небажаної" лексики й критерії до інформації, яка є недопустимою, а також спільна просвітницька робота для медіа", – зазначила вона.
Закон про медіа
13 грудня 2022 року законопроєкт "Про медіа" ухвалили в цілому. Його підтримало 299 нардепів. Зеленський підписав документ 29 грудня.
За словами члена комітету ВР із прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, нацменшин і міжнаціональних відносин, народного депутата Тараса Тарасенка, ухвалений документ є одним з обов'язкових пунктів, який відкриває Україні шлях до членства в Євросоюзі.
Оновлення національного законодавства у сфері аудіовізуальних послуг також є одним із зобов'язань України для початку переговорів щодо вступу до ЄС.