Політика Сполучених Штатів щодо власної участі у російсько-українській війні полягає у тому, щоб допомогти Україні і при цьому не спровокувати Путіна різкими діями. Вашингтон вже рік займається тим, що витирає губкою оці російські червоні маркери. Різними способами. Путін 24 лютого пригрозив наслідками, якщо Захід спробує втрутитися в конфлікт? Ми втрутимося, але обережно, дамо ПЗРК і ПТРК. Україні треба артилерія, але Путін може злетіти з котушок? Дамо, але будемо говорити на кожному кроці, що по Росії бити не можна. Путін демонструє силу і проводить ракетний терор? А ми дамо Patriot і покажемо, що "на слабо" нас не взяти. Путін говорить, що танки – це вже явна участь НАТО у війні? Давайте будемо говорити про це два місяці, поки у Кремлі не звикнуться з думкою про "Леопарди" та "Абрамси" в Україні.
І така тактика працює. У 2022 році багато разів говорили про ядерний удар Росії у відповідь на поставки зброї Україні. США зняли цю загрозу з порядку денного, розмивши її причини. Сьогодні можна давати Україні будь-яку зброю, навіть літаки, і це вже не здається чимось сенсаційним, на що у Путіна потягнеться рука до червоної кнопки.
З Кримом те саме. Рік Сполучені Штати показово не давали ракети, які можуть туди дістати, публічно робили дуже обережні заяви про можливу ескалацію, провокування Путіна, складнощі звільнення півострова. А паралельно у Криму вибухали аеродроми та Кримський міст, на що США закривали очі. Тема Криму увійшла до порядку денного не лише в Україні та на Заході, а й у самій Росії. Рік назад російська пропаганда Крим не обговорювала, зараз же Соловйов вже не виключає, що втрата півострова можлива. Така риторика стала нормою.
Американці роблять Росії емоційні гойдалки. Тільки-но Блінкен засумнівався, що буде розумним звільняти Крим саме зараз, поки Путін ще гостро переживає за цю можливу втрату і може щось утнути, як Нуланд за п'ять хвилин розбила радість Кремля своїми заявами. Хоча по своїй суті протиріччя між заявами держсекретаря та його заступниці нема. Нуланд не закликала наступати на Перекоп завтра – вона лише просунула в інформаційний простір думку, що бити ракетами і безпілотниками по Криму – це нормально. Бо Крим – це Україна. І звільняти Крим – це нормально. Бо з окупованим Кримом Україна ніколи не буде у безпеці.
Це цікава вилка, насправді. Чергове підвищення ставок від Вашингтона. Нуланд підв’язала безпеку України у майбутньому від долі Криму. Тобто, як і у плані Зеленського, війна не може закінчитися без звільнення Криму. Тепер ця теза має за кілька тижнів стати безумовною. А потім будемо рухатися далі.
Можна було б списати заяву Нуланд на протиріччя у команді Байдена щодо долі Криму та закінчення війни загалом. Звісно, Нуланд належить до так званих яструбів – тих, хто виступає за повну поразку Росії. Але ж США не просто говорять вустами окремих чиновників. Америка дає інструменти, які підкріплюють ці заяви. Ракети GLSDB надійдуть вже навесні і вони будуть діставати до Криму. Ніхто не знає, які ще засоби є і будуть у ЗСУ – власної розробки, чи закордонні. Зараз Україні нема сенсу бити по Криму, бо операція по його звільненню ще не почалася. Але коли українська армія піде на прорив на півдні Запоріжжя і постане питання знищення логістики з Криму, ось тоді буде спекотно. Нуланд готує росіян до думки, що їхні склади і бази будуть горіти і на півострові, щоб ті не дивувалися.
У Вашингтоні сидять вмілі психологи – вони знайшли ключик до нестабільної психіки Путіна. Як той поліцейський, який рятує самогубця на балконі, вони підходять все ближче і ближче, поки не схоплять російського лідера за руку і не передадуть лікарям на огляд. І не варто забувати про українську армію, яка виконує всю цю роботу безпосередньо на полі бою, більше того, своїми діями часто розширяє кругозір і можливості Сполучених Штатів для впливу на Росію. Якби не було наших перемог, не було б і цих заяв Нуланд.