Більшість українськіх дітей через війну навчаються онлайн, – опитування
27.02.2023 16:42
37
Майже третина дітей щодня або по кілька разів на тиждень пропускають заняття в школах або садочках
Джерело: відкриті джерела
На сьогодні 42% дітей навчаються у школах або садочках онлайн, 29% – за змішаною формою (як онлайн, так і в приміщеннях закладів), 26% – постійно відвідують навчальні та виховні заклади. Лише 3% дітей наразі на домашній формі навчання. Про це свідчить опитування, проведене Соціологічною групою "Рейтинг" серед матерів українських дітей віком від 3-х до 17 років.
Онлайн форма навчання найбільш поширена на прифронтових територіях, онлайн та змішана форми – на деокупованих та серед мешканців центру. У Києві – більш ніж половина займаються як онлайн, так і за змішаною формою, в той же час майже 40% відвідують освітні заклади постійно. У західних регіонах – майже половина дітей (47%) навчаються офлайн, 40% – за змішаною формою, і лише 10% – постійно онлайн.
Майже третина дітей щодня (10%) або по кілька разів на тиждень (18%) пропускають заняття в школах або садочках. 36% пропускали заняття кілька разів на місяць. 34% зазначили, що майже не стикалися з такою проблемою. Найчастіше пропускали заняття ті, хто проживають на прифронтових територіях, проживають поза домом, або ж навчаються лише онлайн. Головними причинами пропусків занять батьки тих дітей, які їх пропускали, визначили повітряні тривоги (61%), відсутність тепла, електропостачання (49%) або ж хворобу дитини (44%).
Майже кожен п’ятий респондент зазначив про значне погіршення успішності навчання дитини та зниження якості навчального процесу. Найчастіше такі проблеми фіксувалися серед мешканців прифронтових та деокупованих територій, матерів учнів молодшої та середньої школи, тих, хто займається онлайн або ж за змішаною формою навчання.
Серед факторів, які можуть викликати у дітей травматичні психологічні стани, матері найчастіше фіксували страх перед гучними звуками (особливо це стосується найменших дітей до дев'яти років). Також відносно частіше фіксували дратівливість та апатію, байдужість до навчання і минулих захоплень (більш поширені ці прояви у дітей середнього та старшого шкільного віку). Крім того, відносно частою проблемою є спалахи гніву, агресії (серед усіх дітей). Такі ознаки тривожних станів, як страх перед майбутнім, проблеми зі сном, кошмари, проблеми з пам’яттю та концентрацією, частіше фіксувалися у дітей старшого віку (16–17 років), відображення травмуючих подій в іграх та творчості – серед наймолодших (3–9 років).
60% дітей були свідками або учасниками тих чи інших подій, пов’язаних з війною. Найчастіше діти, за словами матерів, зазнавали наступних травмуючих подій: розлука з рідними та близькими (28%), переїзд в інший регіон країни (25%), обстріли та бомбардування (24%), тривале перебування у холодному приміщенні (17%). Переїжджали за кордон – 11%, перебували в окупації – 8%, були свідком смерті рідних або близьких – 6%, втратили житло – 5%, зазнали голоду та відсутності води – 5%.
