Прощання з Ігорем Козловським
У Києві попрощалися з українським вченим, релігієзнавцем, письменником, бранцем Кремля та громадським діячем Ігорем Козловським, який помер у ніч на 6 вересня від серцевого нападу. Віддати останню шану науковцю прийшли не лише рідні, а й політики, військові та громадські діячі. Про це йдеться у сюжеті UWN.
Польський посол в Україні Бартош Ціхоцкі згадує Ігоря Козловського, як людину добру та освічену, дипломат бачив у ньому лідера, який словом міг згуртувати українців.
"Ми підтримували його боротьбу за повернення громадян України, які потрапили в полон на окупованих територіях, він залишив за собою велику спадщину і він залишиться таким символом, і прізвищем, яке буде об’єднувати, я впевнений, що будуть створені фонди чи асоціації його імені. Звістка про смерть Ігоря Козловського шокувала голову Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, щира відвага вченого завжди вражала політика", – заявив він.
Голова Меджісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров нагадав, що Козловський перебуваючи у великий загрозливій ситуації 18 травня 2014р. вже у захопленому Донецьку піднімав кримськотатарський прапор на знак поваги до жертв депортації кримськотатарського народу. А на День державного прапора, він і його товариші там же у захопленому Донецьку підіймали державний прапор України і державний прапор кримських татар.
У вченого було дуже багато учнів серед духівників, в тому числі українських і мусульманських. Його поважали дуже різні середовища. Це людина, яка все приймаюча, яка толерувала абсолютно всіх людей, яка дуже багато віддавала, це дуже світла людина, згадує постійна представниця президента України в АР Крим Таміла Ташева.
"Десь у 2005-му, 2010р., ми зі студентами, я був теж тоді студентом приїжджали в Донецьк на конференцію, він вже тоді був легендою, про нього говорили місцеві студенти, аспіранти говорили з великою любов’ю і повагою, це був без перебільшення "осередок українського Донецьку". Свою любов і мудрість релігієзнавець і кандидат історичних наук Ігор Козловський передавав іншим", – каже голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович.
Козловський очолював Центр релігієзнавчих досліджень, працював на кафедрі філософії Донецького національного технічного університету, у його творчому доробку понад 50 наукових книг та більше як 200 статей, зокрема і про релігію, як інструмент у руках Кремля, який окупував його рідну Макіївку.
У 2014-му він був змушений лишитись у вже окупованому Донецьку, щоб доглядати паралізованого сина, попри небезпеку просив за Україну на молитовному марафоні, який організував разом із однодумцями. У січні 2016р. проросійські бойовики затримали науковця біля його будинку, мовляв він зберігає гранати, насправді за проукраїнські погляди. Кинули у підвал, трохи пізніше ув’язнили.
У полоні в терористів він пробув 700 днів, 27 грудня 2017 року Ігоря вдалося визволити, після повернення додому Козловський продовжував виборювати свободу заґратованих українських військових та України.
Але в ніч проти 6 вересня Ігоря Козловського не стало, йому було 69, причиною смерті став серцевий напад, він мріяв побачити перемогу і за життя зробив усе аби українське серце не зупинялися ані на секунду.