Про це свідчить новий Індекс свободи преси, оприлюднений Репортерами без кордонів (RSF) 3 травня 2023 року у Міжнародний день свободи преси, передає Укрінформ.
Україна в цьому рейтингу посіла 79 місце, піднявшись зі 106-го торік.
"Ситуація зі свободою преси в Україні покращилася (79, +27). В основному це пов’язано з економічною стабілізацією більшості ЗМІ. Крім того, зменшився вплив олігархів на журналістику. Але в категорії безпеки Україна посідає передостаннє місце у світі. Це пов’язано з воєнними злочинами Росії проти працівників ЗМІ в Україні", – зазначається у дослідженні.
Водночас країна-агресор опустилася на дев'ять позицій – до 164-ї.
Загалом найкраще ситуація виглядає на Півночі Європи (в першій четвірці – Норвегія, Ірландія, Данія, Швеція), найгірша – в Азії (на останньому, 180-му місці Північна Корея, яка дещо пропустила вперед Китай і В’єтнам).
"Агресивність щодо працівників ЗМІ продовжує зростати. Багато урядів і соціальних груп намагаються придушити критичні повідомлення", – зауважив речник RSF Міхаель Редіске.
Він зазначив, що демократичні уряди повинні підтримувати засоби масової інформації у своїх країнах, посилювати тиск на авторитарні режими, а також зміцнювати ЗМІ у вигнанні. Відповідно до шкали RSF, ситуація зі свободою преси є "дуже серйозною" у 31 країні, "складною" – у 42, "виявленими проблемами" – у 55 та "хорошою" або "задовільною" – у 52. Таким чином, умови праці медіапрацівників є проблематичними приблизно в 70% країн світу, як і минулого року.
Найбільшою проблемою залишається безпекова ситуація для журналістів. На них нападають на демонстраціях, вбивають у збройних конфліктах і не тільки там, свавільно заарештовують або засуджують до тривалих термінів ув'язнення. Ситуація з безпекою є "дуже серйозною" у 36 зі 180 країн – в охоплених війною країнах, таких як Україна та Ємен, а також у найбільших у світі "в’язницях для працівників ЗМІ" - Китаї, М’янмі та Ірані.
Кількість атак на журналістів у Німеччині, яка втратила п'ять пунктів і опинилася на 21-му місці, зросла до рекордного рівня.
Організована дезінформація також є зростаючою проблемою в багатьох країнах: у 118, тобто у двох третинах усіх країн, більшість респондентів заявили, що політичні діячі в їхній країні були залучені до масових дезінформаційних або пропагандистських кампаній.
Що відомо про дослідження
Індекс свободи преси "Репортерів без кордонів" порівнює ситуацію для журналістів і ЗМІ у 180 країнах і територіях.
Рейтинг складається за п'ятьма показниками: окрім безпеки це політичний контекст, правова база, економічний контекст і соціокультурний контекст.
Ці показники визначаються на основі якісного дослідження, для якого відібрані журналісти, науковці та правозахисники у відповідних країнах, які відповіли на анкету зі 123 питань, а також на основі опитувань щодо нападів на журналістів та ЗМІ, кількість яких входить до показника безпеки.
За допомогою формули визначається значення балів від 0 до 100, де 0 означає найгірший можливий результат, а 100 – найкращий можливий результат. Глобальний рейтинг є результатом послідовності балів окремих країн. Індекс свободи преси за 2023 рік включає дані з 1 січня по 31 грудня 2022 року.
