У 2023 році інфляція сповільниться до 18,7%, а реальний ВВП зросте лише маржинально – на 0,3%. При цьому інфляція знижуватиметься і в наступні роки, а економіка повноцінно відновлюватиметься насамперед завдяки очікуваному зменшенню безпекових ризиків, спричинених успішними діями ЗСУ. Про це йдеться в щоквартальному інфляційному звіті НБУ за січень 2023 року.
Що прогнозує Національний банк?
Що буде з безробіттям?
Упродовж 2023 року безробіття залишатиметься на високому рівні (близько 26%). Надалі воно знижуватиметься завдяки розширенню попиту на робочу силу на тлі пожвавлення економічної активності. Очікується, що у 2024 році рівень безробіття зменшиться до 20%, а у 2025 році – до 17,6%.
Тим не менш безробіття все ще буде вищим за свій природний рівень, ураховуючи, що процес відновлення виробничих потужностей та логістичних шляхів потребуватиме чимало часу.
Що буде з доходами?
Номінальні доходи домогосподарств підвищуватимуться, зокрема завдяки адаптації реального сектора до роботи в умовах високих ризиків та значних видатків на оборону й безпеку. В той же час у реальному вимірі зарплати зростатимуть повільно через значну інфляцію: у 2023 році – на 3,3%, а у наступні два роки – ще на 6,5% та 4,3% відповідно.
Якою буде фіскальна політика?
Попри розпочату консолідацію, фіскальна політика у 2023–2025 роках залишатиметься м'якою. Це необхідно для підтримки економіки під час війни та на етапі післявоєнного відновлення.
Що буде з цінами?
Зростання цін на більшість товарів та послуг споживчого набору сповільниться до однознакового рівня. Зокрема, у 2024 році очікується суттєве зниження інфляції сирих продовольчих товарів та її стабілізація на рівні 3–4%.
Що буде з дефіцитом електроенергії?
НБУ розглянув два сценарії подальшого розвитку подій з дефіцитом електроенергії:
Базовий – передбачає відносно швидке відновлення енергосистеми завдяки ремонтам та оперативним поставкам обладнання.
Песимістичний – враховує суттєвіші руйнування енергогенеруючих підприємств або магістральних мереж, тимчасову зупинку окремих блоків АЕС через зниження маневреності системи, суттєві втрати у тепло- та газопостачанні, а також тимчасові тривалі відключення е/е в дефіцитних областях України.
Дефіцит електроенергії призводить:
До зниження обсягів виробництва та скорочення споживчого попиту. За реалізації базового сценарію від'ємний внесок у ВВП у 2023 році оцінено НБУ в 1,9 в. п., а у 2024-му – ще в 0,6 в. п. Натомість, якщо реалізується негативний сценарій, то внесок буде суттєвішим – 3,6 в. п. та 1,5 в. п. відповідно у 2023-му та 2024 роках.
До втрат зовнішньої торгівлі – передусім через збільшення імпорту нафтопродуктів та енерготоварів. У базовому сценарії втрати у 2023 році оцінено у 2 млрд доларів та ще в 0,5 млрд доларів у 2024 році, в негативному – 4 млрд доларів та 1,2 млрд доларів відповідно.
Внаслідок зростання виробничих витрат бізнесу проінфляційний вплив енергетичного терору посилиться порівняно з попереднім роком та в ІІ–ІІІ кварталах 2023 року становитиме 3 в. п., а наприкінці року знизиться до 2 в. п. за реалізації як базового, так і песимістичного сценаріїв.
Раніше
Стадо відомо, що у січні Національний банк України не включав друкарський верстат, а тому емісії гривні не відбулося. Ось тут детальніше про те, як це вплине на інфляцію.
