USD
НБУ
39.23
Готівка
39.50
EUR
НБУ
42.44
Готівка
43.05
Втрати орків: 4 3 9 9 7 0 (+780)
USD
НБУ
39.23
Готівка
39.50
EUR
НБУ
42.44
Готівка
43.05

Вступ в ЄС та НАТО і довіра до ЗСУ: Як війна змінила українців, – опитування

94% респондентів ідентифікують себе як громадяни України
українці війна
Джерело: відкриті джерела

Одним з прямих наслідків російського вторгнення стало рекордне зростання євроатлантичних настроїв українців, де фіксуються рекордні показники за всю історію країни. У лютому 2023 року 87% підтримують вступ України в Європейський союз, 86% – в НАТО. Про це свідчать дані опитування Соціологічної групи "Рейтинг".

Джерело: Рейтинг

Джерело: Рейтинг

"Якщо у 2021 році більша частина громадян схилялися до негативного образу держави, то зараз більша частина говорить про виразно або помірно позитивний образ. Ілюстративним в цьому плані є показник правильного напряму країни, який є рекордним за всю історію замірів (за рік коливання на рівні 70%–80%), що базується на високій довірі до військово-політичного керівництва країни, вірі в нашу перемогу, значному рості самооцінки та гордості за країну, а також  реалізації прагнення народу до євроатлантичної інтеграції", – йдеться в повідомленні.

Відбулися зміни і в національній самоідентифікації українців: абсолютна більшість респондентів ідентифікує себе як громадян України (порівняно з 2021 роком показник зріс з 76% до 94%). Половина ідентифікують себе європейцями (подвійний ріст).

22% українців за рік війни перейшли на частіше використання української мови.

Джерело: Рейтинг

Оцінюючи фінансову ситуацію у підсумках 2022 року, дві третини опитаних фіксують погіршення свого матеріального становища, третина – відсутність змін. Одночасно у майже 40% (проти 14% наприкінці 2021 року) відбулося зростання впевненості у майбутньому.

Пріоритетами для відновлення країни вбачають відновлення підприємств й робочих місць та відбудову пошкоджень, адже більшість українців хочуть роботи, а не соціальної допомоги.

Війна сприяла підвищенню довіри громадян до державних інституцій. Довіра до Збройних сил України зросла з 65% до 97%, до президента – з 36% до 90%.

Джерело: Рейтинг

І якщо більшість (65%) хотіли, аби Зеленського переобрали на наступний термін, то роботою Верховної Ради більше не задоволені (54%), ніж задоволені (37%). І якби найближчого часу відбувалися вибори, то майже половина шукали б альтернативу серед нових партій.

Також відбувся ріст довіри до ЗМІ, проте основною особливістю воєнного часу є різка зміна каналів комунікацій і отримання інформації громадянами. І якщо довіра до національних та місцевих медіа зросла, то частота споживання їх новинного контенту – навпаки зменшилася. Натомість спостерігається значний ріст у груп і каналів в месенджерах (з 11% до 41%), а також в YouTube (з 21% до 29%). Зберегли вплив соціальні мережі (35%).

Новини за темою: Більшість жителів Європи вірять у перемогу України, – опитування

"Спогади людей про 24 лютого 2022 року говорять про шок, розгубленість, невизначеність, неготовність. Незважаючи на це сьогодні, через рік повномасштабного вторгнення, віра в перемогу становить 95%, тоді як ще в січні 2022 року становила 56%. Більшість (63%) вважають, що для перемоги потрібно не менше пів року, або ж і більше часу", – зазначає "Рейтинг".

Джерело: Рейтинг

Фіксується і значне зростання суспільної самооцінки. Більшість опитаних оцінили положення України вище середнього – 4,6 бала з 7 максимальних, що в 1,5 раза вище показника 2021 року. Дві третини опитаних оцінили майбутні перспективи України на найвищому рівні.

Головна емоція, яку відчувають респонденти, думаючи про Україну, – гордість. Внаслідок повномасштабного вторгнення і героїчного спротиву українського народу цей показник виріс більш ніж вдвічі – з 34% до 75%. 

Джерело: Рейтинг

Психоемоційні зміни та адаптація до війни

З початку повномасштабного вторгнення суспільство демонструє високий рівень життєстійкості, значення індексу зменшилося мінімально (з 3,9 до 3,7).

Близько 8% вважають, що мають серйозні розлади, які сильно впливають на їхнє життя. Ще третина – мають помірні розлади.

"Горизонт планування" є важливим показником адаптації і він не зазнав суттєвих змін: 45% наразі не планують своє життя взагалі. Кількість тих, хто має плани на кілька років уперед, знизилася з 23% до 19%.

Наразі негативні емоції більш виражені, ніж позитивні, а отже сум (4,8) і злість (4,6) переважають радість (4,1) і натхнення (4,3), між якими розташувався страх (4,2) та розчарування (4,1). А найбільш вираженими залишаються хвилювання (5,0) і інтерес (4,8), які не є однозначно ні позитивними, ні негативними – це залежить від контексту.

Новини за темою: У випадку ядерного удару 89% українців все одно хочуть продовжувати боротьбу, – опитування

За рік відчуття любові до себе знизилося, а ось любов до інших – зросла, спрацювала тенденція афіліації (бажання бути разом з іншими), індивідуальне тут поступається колективному.

Українці майже так само схильні до самообмежень, як і пів року тому, – більш ніж половина (58%) вважають, що потрібно суттєво себе обмежувати у розвагах і покупках, а 37% схильні думати, що потрібно намагатися жити повноцінним життям.

На початку повномасштабного вторгнення 44% українців довелося тимчасово розділитися зі своєю сім’єю. Через рік таких лише 21%. Більшість тих, кому довелося розділитися з родиною, пройшли це  випробуванням, а у 20% їх стосунки навіть покращилися.

83% вважають, що треба бути обережними з людьми, натомість у 2020 році таких було лише 54%. Тут йдеться про довіру як базову цінність, як довіру до світу, яка підірвана або зруйнована війною. Особливо це стосується "чужих", або тих, хто такими став, а здавався близьким. 

Неоднозначним є ставлення до людей, які виїхали: найбільше толерантні до жінок з дітьми, в той же час до чоловіків призивного віку ставлення найбільш негативне.

Суспільно-економічні зміни

Незважаючи на повномасштабне вторгнення, українці залишаються гуманним і толерантним суспільством, підтримка смертної кари зменшилась з 52% до 42%.

Одночасно з цим рівень толерантності у суспільстві під час війни підвищився: до ЛГБТ-спільноти зросло позитивно-нейтральне ставлення з 53% до 64%, а до людей, які не хочуть мати дітей (чайлдфрі), воно зросло з 57% до 67%.

За рік війни дещо знизилась віра в Бога: відсоток тих, хто не сумнівається у його існуванні, змінився з 60% на 55%.

Новини за темою: 83% українських компаній зазнали падіння бізнесу, – опитування

Загальноприйняті норми та цінності стали більш визначеними, тому аномійні настрої перестали домінувати: кількість тих, у кого переважає аномійний стан (стан деморалізованості), зменшилася з 72% до 48%. Найбільша зміна відбулася відносно покращення розуміння того, яким правилам слідувати та у що потрібно вірити сьогодні.

Війна призвела до втрати роботи не менш як для третини працездатного населення, особливо складна ситуація для переселенців й мешканців зон бойових дій: половина з них втратили свою роботу. Навіть з тих, хто зміг продовжити працювати під час війни, все одно половина зазнали зменшення заробітної плати.

Найскладніша ситуація з роботою була у перші місяці війни, надалі люди почали повертатися до роботи. Також після різкого падіння охочих зайнятися власною справою на початку війни їх кількість поступово відновлюється.

Основною стратегією дій у випадку скорочення доходу залишається пошук додаткового джерела (зменшився з 62% до 54%): багато хто почав шукати другу роботу під час війни або почав більше працювати. Однак можливість контролювати свій дохід (60%) є не у всіх, це особливо складно для старших.

Більшість громадян зазнали прямих чи непрямих наслідків повномасштабного вторгнення, не зазнали втрат лише 14%. Найбільше втрат зазнали мешканці східних регіонів, більш ніж половина з яких покинули свій дім.

Попри позитивні зміни у суспільстві, оптимізм й абсолютну віру в перемогу, війна продовжує завдавати українцям непоправної шкоди й забирати найцінніше. За останні пів року кількість тих, хто втратив рідних, зросла майже вдвічі (з 9% до 17%), як і зросла кількість тих, чиї близькі зазнали поранень (з 8% до 13%). В той же час фіксується зростання тих, хто говорить про погіршення стану здоров'я (з 25% до 33%), а також зменшення кількості тих, хто говорить про втрати доходів (з 38% до 31%).

Читайте також:
РПЦ закликала до РПЦ закликала до "священної війни" в Україні: Як реагує УПЦ
Знущалися через сексуальну орієнтацію: Активісти розповіли, як росіяни катували представників ЛГБТК у Херсонській області Знущалися через сексуальну орієнтацію: Активісти розповіли, як росіяни катували представників ЛГБТК у Херсонській області
97% своїх повітряних атак цьогоріч Росія спрямувала на цивільні об'єкти, - Умєров 97% своїх повітряних атак цьогоріч Росія спрямувала на цивільні об'єкти, - Умєров
Понад 50 тисяч осіб в Україні вважаються зниклими безвісти Понад 50 тисяч осіб в Україні вважаються зниклими безвісти