Сьогодні, 9 березня, у Празькому граді відбулася інавгурація обраного президента Чехії Петра Павела. Він став четвертим президентом. Про це повідомляє ČT24.
"Я присягаюся у вірності Чеській Республіці. Я зобов'язуюсь дотримуватись її Конституції та законів. Я присягаюсь своєю честю виконувати свої обов'язки на користь всього народу та в міру своїх знань та совісті", – сказав він під час присяги.
У своїй промові Павел заявив, що незабаром опублікує план конкретної мети на перші 100 днів своєї роботи, а також хоче зробити уряд більш відкритим для людей та подій та повернути прозоре та регулярне спілкування.
"Суспільство не розділене, швидше воно звикло говорити про те, що його поділяє. Результати виборів показали, що люди надають перевагу правді та порядності", – зазначив він.
Вибори у Чехії
У січні за результатами підрахунку всіх голосів у другому турі президентських виборів у Чехії перемогу здобув колишній очільник Військового комітету Північноатлантичного альянсу генерал Петр Павел. Про це повідомляє Seznam Zpravy.
Павел отримав 58,32% голосів, тоді як його конкурент, чеський мільярдер, колишній прем’єр-міністр і лідер партії ANO Андрей Бабіш – 41,67%. Останньому вдалось здобути незначну перемогу лише в трьох із 13 країв – Карловарському, Устецькому й Моравсько-Сілезькому. У столичному окрузі Прага Павел отримав понад 76% голосів.
Явка у другому турі виборів президента Чехії становила 70,25%, що стало рекордним показником з 2013 року, коли в країні відбулись перші прямі президентські вибори. Петр Павел складе присягу й стане президентом 9 березня 2023 року, замінивши на посаді Мілоша Земана, що перебував на ній два терміни, – десять років.
Телеканал ČT24 повідомив, що Павел хоче приїхати з візитом до Києва.
Петр Павел раніше зазначав, що за традицією його перша закордонна поїздка відбудеться до Словаччини. Та президентка Словаччини Зузана Чапутова 28 січня прийшла до виборчого штабу, щоб привітати Павла з перемогою на виборах особисто. Тоді вони обговорювали можливу спільну поїздку до Києва.
"Чехія і Словаччина залучені до підтримки України, і, безумовно, було б добре, щоб Україна знала, що нове керівництво держави продовжить цю політику", – сказав Павел.
Хто такий Петр Павел
Петр Павел все своє життя присвятив армії і лише кілька років тому пішов у політику. Після закінчення військового інституту Сухопутних військ у 1983 році почав військову кар'єру, командував розвідувальним десантним взводом особливого призначення. З 1985 року і до Оксамитової революції 1989-го був членом Комуністичної партії.
Після Оксамитової революції він зробив блискучу кар'єру – у 1991 році перейшов у військову розвідку, у 1993-му зіграв важливу роль в порятунку групи французьких миротворців під час війни в Хорватії, у 2002-му став бригадним генералом і командувачем спецвійськ, у 2012–2015 роках очолював Генштаб армії Чехії. А у 2015–2018 роках був першим представником посткомуністичної країни на чолі Військового комітету НАТО.
Дружина Павела також є кадровою військовою – Ева Павлова є підполковником у відставці.
Суперник Петра Павела мільярдер Андрій Бабіш родом зі Словаччини. Під час виборів він наголошував, що є "не генералом, а дипломатом".
Бабіш пішов у політику у 2011 році. ЗМІ часто порівнюють його з Дональдом Трампом або Сільвіо Берлусконі. Він має великі статки та вплив на медіа.
Вже у 2013-му його партія ANO (Акція незадоволених громадян) зайняла друге місце на виборах, а у 2017–2021 роках Бабіш очолював уряд.
Чому перемога Павела важлива для України
Для України ці вибори були важливими, адже боротьба точилася між кандидатом, який виступає за поразку Росії у війні, постачання ЗСУ озброєнь і вступ України в НАТО, і кандидатом, який пропонував мирну конференцію.
Бабіш казав, що в Чехії вже немає озброєнь для України і не вважає, що вона може вступити в альянс. Він виступав за проведення мирної конференції щодо України, яка нібито допоможе закінчити війну, а вступ України до НАТО вважає "нереальним".
Петр Павел, навпаки, відзначав, що Росія має чітко програти в Україні і щонайменше українська влада має повернути території, втрачені після 24 лютого, і вже тоді вирішити, чи йти на перемовини. Він виступав за постачання Україні зброї та усього необхідного для відбиття агресії. Політик неодноразово виступав за необхідність військової допомоги Україні. Він також був ініціатором збору коштів для допомоги українським Збройним силам.
